Сила росту дерева залежить від багатьох факторів. Основний з них – генетичний.
Черешня досягає набагато більшої висоти в порівнянні з вишнею, груша вище, ніж яблуня, і так далі.
У межах однієї культури різниця в зрості між деревами різних сортів також може бути величезною. Наприклад: Слава Переможцям – сильнорослий сорт яблуні, а Ренет Симиренка – середньорослий.
Плодове дерево, як правило, складається з двох компонентів – підщепи та прищепи (сорту), які є одним цілим та при цьому взаємно впливають одне на одного.
Від підщепи залежить багато характеристик і властивостей дерева, і особливості його зростання також.
Слаборослий сад можна закласти з саджанців на карликовій підщепі.
- Найпоширеніша підщепа яблуні з цієї групи – М9, менш популярні, але також заслуговують на увагу, – ПБ9 (парадизка Будаговского 9), Д-1071, Р-60.
- Слаборослі підщепи груші – ІС-2-10, айва С і інші форми айви.
- Для черешні розплідники використовують підщепи ВСЛ-2, Гізела 5.
- Для сливи – ВВА-1, угорку Вангенгейма.
Більшість сучасних слаборослих підщеп – клонові, тобто розмножуються вегетативним способом.
Деякі з них, наприклад, Гізела 5, більшість форм айви, – недостатньо морозостійкі, в центральних і північних регіонах України вирощувати плодові сади на них ризиковано.
Дерева на карликових підщепах мають потребу в опорі, вимагають поливу і ретельного догляду.
Альтернатива посадкового матеріалу на карликових підщепах – саджанці з карликовою проміжною вставкою.
Основною підщепою в даному випадку служить невибагливий насіннєвий, а між ним і сортом знаходиться вставка карликового підщепи.
Як проміжну вставку використовують класичні карликові підщепи (перевага надається морозостійким) або спеціальні підщепи-вставки, наприклад, Піродворф, Пірогном (для груші), Фрутана (для черешні).
Чим довше вставка, тим сильніше вона стримує зростання дерева. Такі саджанці – досить дефіцитний матеріал, не в кожному розпліднику вони є, оскільки їх вирощування – дуже трудомістка справа.
Досить терплячий садівник може спробувати виростити трикомпонентні саджанці самостійно в умовах присадибної ділянки – окуліруванням або під час весняного щеплення.
Для обмеження росту також використовують агротехнічні прийоми, що прискорюють плодоношення рослини.
Найбільш ефективний з них – формування основних (скелетних) гілок під широким кутом до центрального провідника. Горизонтальне розташування гілок сприяє закладці плодових бруньок, дерево направляє всі сили на плодоношення і ріст припиняється. Починати формування крони бажано ще в розпліднику.
Саджанці «кніп-баум» (в перекладі з голландського – «квітуче дерево») починають плодоносити вже в рік посадки в сад. Відбувається це завдяки горизонтально спрямованим гілкам крони з уже закладеними в розпліднику квітковими бруньками. Такі саджанці вирощують і реалізують українські розплідні господарства.
Якщо сад закладений звичайними саджанцями, в перші роки життя дерев дуже корисно провести розтяжку крони.
Робити це краще в червні – першій половині липня. Напрямок росту молодих нездерев'янілих пагонів можна міняти за допомогою білизняних прищіпок. Основні гілки за допомогою шпагату відтягують від центрального провідника і фіксують за допомогою кілків (іноді шпагат закріплюють на штамбі) або прив'язують до горизонтально спрямованих гілок. Виконувати таку операцію слід обережно, щоб вони не відламувалися. У розтягнутому положенні гілки повинні залишатися до осені.
Фахівці вважають, що за допомогою розтяжки навіть на сильнорослій насіннєвій підщепі можна сформувати зручну крону висотою 3,5-4 метра.
В арсеналі садівника є й інші прийоми, що стимулюють закладку плодових бруньок і стримують зростання дерева, – кільцювання штамба і скелетних гілок, обрізка крони і кореневої системи, застосування препаратів, що регулюють ростові процеси, проведення зелених операцій.
Кожен з них заслуговує окремого розгляду.
Наталія Шевчук
© Журнал "Огородник"
ФОТО: автора