У Масляну треба веселитися!

17 лютого 2017

2498

20–26 лютого — Сирний тиждень, або Масляна. Відмовляємося від м’ясної їжі і весело проводжаємо зиму!

В Україні з давніх-давен справляли в останній тиждень перед Великим постом Масляну, або ще Масляну-Сиропуст. Так назвали свято проводів зими та її одвічних супутників — холоду, темряви, смерті — і урочистої зустрічі весни, яка несла із собою світло, тепло і радісне пробудження природи.

В останній день М’ясниць, в «м’ясо-пустну» неділю, за звичаєм готували холодець зі свинячих ніжок, тому неділя ще звалась «ніжковими заговинами». Найбільшого розмаху свято набувало у «широкий» четвер, а прощалися з Масляною у «прощальну» неділю.

У деяких селах робили опудало Масляної: оберемок соломи підперезували жіночою хусткою, заквітчували, прикрашали кольоровими стрічками. Весь тиждень Масляну величали, а в «прощальну» неділю спалювали або кидали в річку. У багаття, де палала Масляна, треба було кинути старі, непотрібні вже речі, завдяки чому кожна оселя ніби очищалася від усього недоброго, від зла, нечистої сили.

У неділю ввечері замовкли останні відгуки святкових пісень. Попереду — сім тижнів Великого посту, повсякденних господарських клопотів.

Масляна, Масляна, яка ж ти мала…

Понеділок — зустріч. Починаємо пекти млинці. За звичаєм, молодих невісток цього кухарського мистецтва зранку приходила навчити теща.
Вівторок — загравання. Час шукати собі пари: можна цілуватися навіть привселюдно!
Середа — ласуни. У цей день зять приходить «до тещі на млинці». Спробуй зятю не догодити, адже донька — рідна кров, їй потім вислуховувати!
Четвер — широкий розгул! Веселімося, розважаємося і проводжаємо зиму.
П’ятниця — вечірки тещ. Зяті запрошувають у гості своїх тещ і тестів, пригощають їх млинцями і дослуховуються порад і життєвої мудрості ).
Субота — зовичні посиденьки. Молоді невістки запрошують у гості до себе зовиць, а ще й готують подарунки для золовок.
Останній день Масниці — Прощена неділя. У цей день прийнято просити пробачення за все погане і прощати тих, хто просить вибачення у тебе. Всі прощалися з масляним, смачним і веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення («прощення») за завдані образи. «Прости мене!» — знімав шапку чоловік, вітаючись із сусідом на вулиці. І чув у відповідь: «Бог простить!» Прощав Бог, прощали і люди.