А на додаток – кавуни та дині: міні-баштан в захищеному ґрунті

Кілька років тому, передчуваючи надзвичайну спеку і як наслідок її – опіки плодів, я вирішила перестрахуватися і навесні висадила кавуни і дині не в полі, як зазвичай, а в теплицю. Результат порадував: і ущільнені помідори не скаржилися на тісноту, і баштанним така співдружність припало до вподоби. У всякому разі і урожаєм, і смаком плодів залишилася задоволена. 

Добре пам'ятаю, що ще в радянські часи в теплицях радгоспу «Пуща-Водиця», де я пропрацювала більше 30 років, помідори завжди ущільнювали баштанними. І по суті, нічого протиприродного в цьому немає. Судіть самі.

Помідор теплолюбний, але на відміну від огірка, відносно холодостійкий, добре росте в умовах значних добових коливань температури, менш вимогливий до температури ґрунту. Він любить відносно низьку вологість повітря (50-60%), помірний полив, хороший рух повітря і не дуже страждає від нестачі вологи, оскільки здатний поглинати її з повітря, ґрунту.

Ось чому огірок, якому потрібна висока (90-95%) вологість повітря, дійсно помідору не "компаньйон».

Зате інші представники родини гарбузових – кавун і диня - нормально уживаються з помідорами на одній площі.

По-перше, диня добре переносить спеку (короткочасне підвищення температури навколишнього повітря до 43 ° С і ґрунту до 63 ° С) і посуху. Посухостійкість її обумовлена ​​великою всмоктуючою силою кореневої системи, здатної добувати воду з глибоких шарів ґрунту, а стійксть до спеки – посиленою транспірацією  листя. При цьому сухе і спекотне повітря сприяє формуванню плодів з високою цукристістю, відмінними смаковими якостями і приємним ароматом.

По-друге, диня може переносити відносно низьку вологість повітря і нестачу вологи в ґрунті. А при надлишку вологи смак у плодів погіршується, зникає аромат, знижується вміст цукру. Крім того, рослини починають хворіти на борошнисту росу.

Кавун, як і диня, теж посухостійкий, оптимальна вологість повітря для нього 60-70%, при більш високій вологості розвиваються грибні хвороби.

Отже, біологічні особливості цих культур приблизно однакові, і це дозволяє використовувати їх для спільного вирощування.

Однак високий урожай плодів можна отримати лише в тому випадку, якщо правильно вибрати сорти і вчасно виконувати необхідні агротехнічні прийоми.

Для вирощування в теплицях потрібно використовувати тільки ранньостиглі сорти.

З великого сортаменту дині вибрала Титовки. Цей ультраскоростиглий сорт дозріває на 55-57-у добу після сходів, причому до 50% врожаю віддає в першу декаду плодоношення. М'якоть у динь товста, біла, слабо волокниста, ніжна і солодка.

З моєї точки зору, ідеально підходять для захищеного ґрунту скоростиглі (від сходів до початку дозрівання плодів 65-68 діб) сорти кавуна Княжич (плоди з широкими темно-зеленими смугами) і Красень (плоди темні, з сизим нальотом). Ці сорти відносно стійкі до фузаріозу і антракнозу і не вимагають обробок хімікатами під час вегетації.

Висаджувала розсаду баштанних в теплицю в кінці травня. 

Дині розміщувала по обидва боки вздовж центральної доріжки, кавуни – в основному по краях теплиці. Ущільнювачі висаджувала рідко: одну рослину дині – через 8-10 рослин помідора. Приблизно за такою ж схемою була висаджена і розсада кавунів.

Дуже важливо не загущувати посадки. Адже при нестачі світла ріст і розвиток рослин уповільнюються, квітки стають недорозвиненими, пилок стерильним, в результаті чого зав'язь не утворюється. 

Особливо опікати баштанні не потрібно, хіба що вчасно сформувати рослини та підв'язати плоди, щоб під їхньою вагою не зламалися стебла.

Формувати рослини баштану необхідно, інакше вони, інтенсивно розростаючись, перетворять теплицю в тропічні джунглі. 

• Рослини дині формують в одне стебло. Основний пагон виводять на шпалеру (висота 1,8-2,0 м), двічі обмотують і прищипують кінчик стебла.  Неплодоносні пагони прищипують над 1-м листом, а плодоносні – над 3-6-м листом. Якщо бічні пагони не прищипнуть над зав'яззю, рослини можуть скинути жіночі квітки. 

• У кавуна верхівку не прищипують, а вільно пускають уздовж шпалери. Бічні пагони залишають тільки ті, що з зав'яззю, прищипуючи їх над 6-8-м листом. На кожній рослині залишають не більше 2-3 плодів.

Ось коротко і вся агротехніка.

Безумовно, для вирощування баштанних у якості ущільнювача можна вибрати і інші сорти, застосувати іншу, більш складну агротехніку. Головне – створити такі умови, щоб все компаньйони відчували себе комфортно. А хороший догляд завжди дає хороший результат. 

Ганна Романюк 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com