Хто останній? Оптимальні строки збору городини

З коренеплодів в першу чергу прибирають буряк – одразу ж після перших легких заморозків. Якщо у першій декаді жовтня  заморозків не буде, то з прибиранням буряка можна і почекати.

У другу чергу вибирають моркву, ріпу, редьку, дайкон, кореневу петрушку. Їх висмикують, очищають від землі і обрізають бадилля врівень з плічками. А коріння у коренеплодів не обрізають, щоб не викликати їх загнивання. У буряка і брукви листя краще не обрізати, а скручувати врівень з головкою. 

Для зберігання моркви рекомендують такий спосіб:  

• У викопаних коренеплодів обрізають хвостик і верхівки так, щоб на них не залишалося навіть слідів землі.
• Потім моркву заливають водою і ретельно миють, намагаючись не подряпати шкірку.
• Другий раз її миють в слабкому розчині марганцівки, розкладають на поліетиленовій плівці або полотнині і просушують в тіні.
• Після цього укладають в решітчасті ящики і опускають в погріб.

Під час зберігання така морква зовсім не гниє, має гарний вигляд і готова до вживання без додаткової обробки.

Гарбуз потрібно прибирати після того, як листя рослин загине від заморозків. До цього часу плоди повинні бути повністю зрілими: плодоніжка – суха і коркова, кора на плодах – тверда, з чітко позначеним малюнком.

Такі плоди (зрізати їх потрібно обов'язково з плодоніжкою) можна сміливо закладати на тривале зберігання.

Гарбузи, призначені для зберігання, 8-10 днів потрібно підсушувати і прогрівати на сонці.

В кінці жовтня підживлюють і прикопують для вигонки петрушку, селеру, ревінь, щавель, багаторічні види цибулі.

У викопаних рослин обрізають листя на 3-5 см вище головки, складають в перфоровані поліетиленові пакети. Кореневища спаржі і щавлю до вигонки можна помістити в підвал, а ревінь залишити в поліетиленових мішках на ділянці до сильних морозів. Легке промороження коренів сприяє завершенню періоду спокою і швидкому відростання цінної зелені. 

Багаторічні види цибулі (слизун, батун, шніт) можна зберігати в контейнерах в лоджії або на балконі і по потребі заносити в кімнату для вигонки. 

За пару тижнів до стійких холодів (за народним календарем на Покрову, 14 жовтня) висаджують озимий часник.

• За тиждень до посадки потрібно підготувати грядку з тим, щоб земля трохи просіла під дощем (на пухкому ґрунті зубки сильно втягуються в нього).
• Спочатку висівають повітряні бульбочки, які, як відомо, дають цибулину-однозубку. Такий насіннєвий матеріал допомагає позбутися від багатьох захворювань часнику.
• Зубки часнику висаджують на глибину 5-8 см, розташовуючи в ряду через 5-7 см.
• Після посадки борозенки мульчують перегноєм, торфом. 
• Трохи пізніше, коли вдарить мороз, накривають грядку стеблами кукурудзи, соняшника, це сприяє снігозатриманню і запобігає вимерзанню часнику взимку.

Пора закінчувати прибирання качанної капусти і закладати її на зберігання. В останню чергу прибирають білоголову капусту пізніх сортів. Низька температура і заморозки до -4...- 5 ° С не позначаються на якості капусти. А зрубані качани, залишені на ділянках, потрібно обов'язково вкрити, якщо очікуються заморозки.

Слідом за пізньою білокачанною прибирають і брюссельську капусту.

Частину рослин можна викопати з корінням і дорощувати в плівкових теплицях.

Після збирання врожаю накопичується багато рослинних залишків, які можна використовувати для приготування компосту.

Найпростіший спосіб – закласти компостну купу обсягом не менше 1 м³ (1х1х1).

У самий низ компостної купи укладають 10-сантиметровий шар грубого матеріалу (солома, сіно, прути дерев і т. д.). Це забезпечує дренаж і доступ повітря. Далі укладають шари рослинних відходів, чергуючи їх. Наприклад, на шар овочевих або фруктових відходів кладіть шар подрібненого паперу, потім скошеної трави, сухе городньє бадилля і т. д.

Врахуйте:

уражені хворобами рослинні залишки, а також багаторічні кореневищні бур'яни не можна закладати в компостну купу. Не варто також закладати залишки вічнозелених рослин і опале листя поточного року, оскільки в них містяться у великій кількості речовини, які пригнічують процес розкладання.

Важливо розмістити відходи «за кольором»: «зелений» шар зі свіжих рослинних залишків, потрібно чергувати з «коричневим», що складається з сухих і твердих матеріалів.

Така будова компостної купи прискорить процес розкладання, забезпечить вентиляцію, а в подальшому хорошу текстуру готового компосту. Поверх кожного шару можна додати трохи землі або перепрілого гною для прискорення процесу компостування.

Час від часу слід перелопачувати вміст, забезпечуючи доступ повітря до компостних шарів. 

Готовий компост – це коричнева маса дрібних грудок, що має «земляний» запах.

Ольга Зелінська 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com