Порятунок від спраги: правильний водний режим для городніх культур

Схема водного обміну в рослині досить проста. У спрощеному вигляді це два різноспрямовані потоки – висхідний і спадний.

Основний потік – висхідний, за обсягом рідини він в сотні разів перевершує спадний. Висхідний потік починається з коренів. Вода поглинається кореневою системою рослини за допомогою кореневих мочок з кореневими волосками. Саме вони значно збільшують всмоктувальну поверхню кореневої системи, завдяки чому рослина всмоктує воду з розчиненими в ній поживними речовинами з величезною осмотичною силою – до 10 атмосфер. У коренях вона збагачується вітамінами, глюкозою, гормонами і по судинній системі транспортується до кожної клітини.

Частина води в клітинах розчиняє продукти фотосинтезу і по судинах флоеми (між камбієм і корою) починає зворотний рух до коріння – спадний потік. Коли поглинена корінням вода досягає листової поверхні, одна частина її використовується на ріст і метаболізм клітин, інша – на підтримку тургору, третя – виділяється в атмосферу при транспірації (випаровується з поверхні листя).

З 1000 частин води, що пройшла через рослину, в процесі живлення засвоюється лише 1,5-2 частини. Решта 998,5-998 частин підтримують рослину в стані достатньої насиченості водою, тобто в стані тургору.

Тургор надає пружність вегетативним органам і свідчить про нормальний водний режим рослини.

Скільки води рослини можуть "випити"? Залежно від здатності поглинати воду з ґрунту і використовувати її для формування врожаю все овочеві культури умовно можна розділити на чотири групи.

• До числа найбільш вимогливих до води овочевих рослин відносяться огірки і капуста. Вони висувають високі вимоги як до вологості ґрунту, так і вологості повітря.
• Помідори потребують порівняно невисокої вологості повітря в період до цвітіння і більш високої – з моменту утворення плодів. Перці і баклажани за величиною водоспоживання близькі до помідорів.
• Цибуля, на відміну від огірків і помідорів, висуває підвищені вимоги в перший період формування цибулини і надземної маси, при дозріванні цибулини задовольняється помірною вологістю, оскільки підвищений вміст вологи може затягнути дозрівання і знизити лежкість цибулин.
• Морква, буряк і інші коренеплідні рослини менш вимогливі до вологи, оскільки вони мають потужну кореневу систему, яка дозволяє їм отримувати вологу з глибших шарів ґрунту. Однак, щоб отримати високий урожай, їх доводиться поливати не менше 3-6 разів за вегетаційний період.

У різні періоди росту і розвитку рослини по-різному реагують на нестачу води. Особливо різко знижується урожай плодів у овочевих плодових культур (огірок, помідор, перець, баклажан) при нестачі води в період формування органів плодоношення. У столових коренеплодів, капусти, цибулі нестача вологи в період інтенсивного росту коренеплодів, качанів, цибулин також призводить до зниження врожаю. 

Період, коли рослини при нестачі вологи особливо різко знижують урожай, називають "критичним".

У практиці зрошуваного овочівництва існують різні методи визначення термінів чергового вегетаційного поливу. Кожен з них має на меті – не пропустити термін настання нижньої межі запасу вологи в ґрунті, необхідного певній культурі.

Про необхідність чергового поливу можна судити за зовнішніми ознаками рослин. Давно встановлено, що при нестачі вологи листя помідорів, огірків і моркви темніє, листя буряка стає фіолетовим, а листя капусти сильніше покривається восковим нальотом.

Про дефіцит вологи іноді судять по в'яненню листя опівдні, але це ознака ненадійна. У спекотне сухе літо в'янення може бути навіть при порівняно високій вологості ґрунту.

Найкраще визначати потребу в воді вранці, коли чітко видно ознаки дефіциту.

Рослини навіть вночі не встигають відновити дефіцит вологи. Нижнє листя починає жовтіти, місцями всихати, зменшується інтенсивність цвітіння, опадає зав'язь. Як правило, описані ознаки проявляються набагато пізніше початку водного дефіциту. Після поливу рослини відновлюють життєві функції, але досягти максимального врожаю вони, на жаль, вже ніколи не зможуть.

Зверніть увагу: в кожній кліматичній зоні України з дощами і снігом в ґрунт надходить природна волога.

Так, в Поліссі в середньому на кожен метр за рік випадає до 600 л, в Лісостепу – до 500, Степу – до 400 л/м² опадів. Але рослини використовують не більше 50% цієї вологи, а на схилах – і того менше!

Цілком очевидно, навіть в Поліссі продуктивної  природної вологи недостатньо для отримання високого врожаю овочів.

На практиці вважають, що посуха починається після відсутності дощів впродовж 10 днів, на піщаних ґрунтах – на п'яту-сьому добу. 

Городники з давніх часів навчилися поповнювати дефіцит вологи за допомогою поливу. 

Спочатку овочі на грядках поливали з відра, лійки, потім застосовували полив по борознах, сьогодні використовують різні способи і системи поливу – підґрунтовий, дощування, полив по борознах, крапельне зрошення і ін.

Який би спосіб поливу ви не використали, запам'ятайте основні правила:

• поливати овочі краще рідше, але рясніше, щоб просочився вологою кореневмісний шар ґрунту (15-20 см); 
• для огірків, кабачків, гарбуза, кавуна, дині, а також помідора, перцю, баклажана, температура поливної води повинна бути не нижче 20 °С, капусту, картоплю, зеленні культури можна поливати холодною водою; 
• гарбузові, коренеплідні та все зеленні культури добре сприймають освіжні поливи дощуванням, а рослини родини пасльонових (помідори, перець, баклажан) поливати по листю не можна, щоб не спровокувати захворювання фітофторозом та іншими грибними хворобами; 
• поливати овочі під корінь можна в будь-який час доби – вранці і ввечері.

Зеновій Сич 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com