Пернаті красуні: різноманітність порід та видів качок

Краса та користь

Люди давно люблять, цінують качок і піклуються про них.

Це знайшло своє відображення в міфології, живопису, безлічі пісень, легенд і сказань. У карело-фінському поетичному епосі розповідається про те, що земля, небо, хмари та небесні світила вийшли з яйця, знесеного качкою.

Багато представників качиного царства адаптувалися в нових умовах і прижилися у присадибних господарствах. Це, наприклад, мандаринки та каролінки, яких вирощують за надзвичайно строкатео забарвлення оперення, красу «весільного вбрання» самців.

Їх не можна відносити до виду декоративних, оскільки це представники дикої фауни із середовищем постійного проживання на берегах Амуру.

Водночас з м'яса цієї чудової птиці вигадана незліченна кількість страв. Чого варта тільки качка з чорносливом, яблуками, під апельсиновим чи гранатовим соусом чи пиріжки зі шкварками, та й багато інших неймовірно смачних делікатесів.

У Китаї, де традиційне святкове застілля складається з 70 страв, качка вважається окрасою столу. І сьогодні, коли до послуг людини велика різноманітність порід свійської птиці, качка, як і раніше, залишається найбільш затребуваною.

Породи домашніх качок за напрямом продуктивності можна умовно розділити на три групи: м'ясні, м'ясояєчні та яйценоські.

Качка – господарсько цінний птах – від однієї качки легко можна отримати до 120 кг м'яса на рік.

Що вирощують в Україні

В Україні все більше розводять у присадибних господарствах качок м'ясної породи — білої пекінської, яка потрапила до нас на початку минулого століття зі США та практично витіснила з обійстя наш вид традиційних качок — сіру українську та чорну білогруду.

Це пояснюється тим, що «китаянка» швидко росте і набирає масу, населення має можливість вільно купувати на ринках каченят для вирощування, не обтяжуючи себе трудомісткою племінною роботою.

Жива маса селезнів досягає 3,5-4 кг, качок 2,5-3 кг і вони відкладають до 150 яєць на рік (маса яйця 85-90 грамів).

Українська сіра качка має витончену форму та гарне оперення. Як і чорна білогруда, вона має підвищену активність на суші та воді. Ці качки невибагливі до корму та умов утримання. Жива маса селезнів досягає 3,5 кг, самок до 3 кг, несучість становить до 120-150 яєць на рік (є факти отримання від кращої несушки до 220 яєць при її живій масі більше 4,0 кг).

Все більшої популярності у вирощуванні набуває завезена з Франції важка, великої статури руанська качка. Забарвлення та малюнок оперення цього виду качок такі самі, як у українських сірих качок та селезнів.

За французьким стандартом жива маса селезнів і качок може досягати 4-5 кг. Самка відкладає на рік 60-70 яєць зі шкаралупою зеленого відтінку. Середня маса яєць – 80 г.

До недоліків цієї породи можна віднести те, що її продуктивність знижує відносно низька заплідненість яєць. Інстинкт насиджування кладки відсутній, розведення їх — трудомісткий процес, що вимагає від птахівника великого досвіду.

В даний час руанських качок розводять переважно для виставок.

До м'ясояєчного, або так званого загальнокористувального типу відносяться дзеркальні, хакі-кемпбел, орпінгтон та інші породи качок, отримані від схрещування перерахованих вище та інших м'ясних порід з місцевими популяціями.

Жива маса селезнів досягає 2,5-3 кг, качок 2-2,3 кг, несучість 150-180 яєць на рік.

До качок яйценосного типу належать завезені з Південної Азії індійські бігуни.

У них оригінальна, майже вертикальна стійка, що дозволяє їм швидко, легко і стрімко рухатися, не перевалюючись з боку на бік. Вода їм потрібна переважно для пиття.

Жива маса досягає 1,5-2,5 кг, несучість за сприятливих умов утримання становить 365 яєць на рік, маса яких 80-85 г. Це майже вдвічі більше, ніж у курки-несучки.

Тож любителі качиних яєць знайте — це ваша птиця.

На жаль, у Європі широкого поширення індійські бігуни не набули. Там вважають, що вони сприйнятливі до кишкових захворювань та можуть бути переносниками сальмонельозу.

Хоча в українських заводчиків це припущення не знайшло підтвердження.

Качки м'ясних та м'ясояєчних порід дуже ненажерливі.

Один мій знайомий, купуючи на відгодівлю 150—180 каченят пекінської породи, одночасно завозить самоскид річкового піску. Після досягнення молодняком місячного віку починає підмішувати в корм пісок, і до періоду масового вибою пісок витрачається повністю.

Слід гадати, що за цей час качки з'їдають стільки ж зерна.

Пісок заощаджує корми, але не рятує від запливання тушки салом.

Крім того, деякі труднощі в утриманні качок м'ясної та м'ясояєчної груп у селищах міського типу чи приміській зоні виникають через те, що качки дуже крикливі та створюють багато галасу, а це, погодьтеся, може дратувати сусідів.

Однак є вид качок, які не потурбують вас криком, економічно вигідні у відгодівлі, нежирні, з дієтичним, пікантним м'ясом на смак — мускусні качки.

Завжди з вдячністю думаю про тих людей, які у ХХ ст. завезли до України це дивовижне створення природи. За специфічну поведінку мускусних качок почали називати шипунами чи дикунами.

Це особливий вид, предками їх вважають дикі мускусні качки, одомашнені індіанцями Південної Америки. Зовні ці птахи сильно відрізняються від інших видів.

Лицьова частина голови у них покрита горбистою шкірою червоного кольору, яка на лобі переходить у наріст. У селезнів ці утворення більш значних розмірів.

Від предків мускусні качки успадкували здатність літати, а сильні та чіпкі лапи з гострими кігтями дозволяють їм утримуватися на височині, у тому числі й на деревах.

За забарвленням оперення переважають білий, блакитний, пегий і червоний колір.

Червона мускусна качка на 1,5-2,0 кг більше, ніж її родичі інших забарвлень. Насправді ж цей птах має коричневе (шоколадне) забарвлення оперення, яке до кінця літа вигоряє і стає горіховим. Через велику масу ці качки не літають, і на дахах будинків їх не побачиш. Хоча їхні одноплемінники інших забарвлень легко злітають на огорожі та височини, перелітають через паркани, тому їм необхідно підрізати крила.

Висококалорійне м'ясо мускусних качок відноситься до розряду дієтичних продуктів, містить близько 16% білка, до складу якого входить велика кількість амінокислот. А вживання качиного жиру попереджає захворювання на атеросклероз.

Маса самок досягає 3,5-4,5, селезнів 5,0-7,0 кг.

На особливу увагу заслуговують пух і перо, які використовуються для виготовлення легких, м'яких, теплих і екологічно чистих постільних речей — перин, подушок, ковдр.

Червона мускусна качка зручна в утриманні. Вона життєстійка, невибаглива та не сприйнятлива до захворювань. Її легко утримувати у присадибному господарстві. Я багато років розводжу цих качок і дуже задоволений ними.

Особисто переконався в тому, що цей птах економічний в утриманні, оскільки основу його раціону складають корми рослинного походження.

Наприклад, я на лузі кошу всю траву поспіль, без розбору, подрібнюю, потім посипаю дертю, перемішую та згодовую птиці. Це забезпечує швидкий ріст молодняку, хорошу запліднюваність яєць, високий відсоток виведення пташенят (до 100%) та величезну економію коштів на придбання зерна.

За будь-яких умов утримання качки цього виду насиджують три кладки за сезон. Нестись починають залежно від умов зимівлі. Якщо приміщення тепле, де температура повітря не опускається нижче 5 ° С, то качки сідають на гнізда навіть у січні-лютому.

Ранній молодняк виходить сильним, дорослішає дуже швидко і до кінця літа починає нестись.

Каченята, виведені пізно, слабше, повільніше ростуть, і якщо їх не помістити в теплий зимівник з температурою 5-8 ° С загинуть, тому що не встигають перелиняти і не здатні себе обігріти.

Тому яйця пізньої кладки (липень-серпень) ми використовуємо в їжу. Смакові властивості та поживні якості яєць мускусної качки схожі на перепелині, але значно перевищують їх у розмірі (70—80 г) і у шкаралупи — бежевий відтінок.

Перші два виводки я забираю у квочки і легко вирощую самостійно. Перший місяць даю комбікорм та подрібнену зелень. Це дозволяє молодняку швидко зміцніти і добре рости. Потім поступово перевожу на зелену масу та зернові корми.

Ну а самі каченята, наче живі іграшки. Вони кумедні, цікаві, не галасливі, цікаво перемовляються між собою, м'які навпомацки, юркі, так і норовлять прослизнути між пальцями, швидко звикають і прив'язуються до господаря.

Розведення порід мускусних качок ніякої складності не становить, оскільки у них добре розвинений інстинкт насиджування і виховання молодняку.

Качечка дуже дбайлива мати, вона уважно стежить за своїм потомством до досягнення ним самостійності. При цьому сильніша качка забирає під свою опіку каченят у слабшої.

Цій птиці цілком підходять кліматичні умови України, тому її утримання не потребує великих витрат.

Необхідні умови

Часто запитують, що потрібно для інтенсивнішого зростання молодняку.

Проаналізувавши свій досвід, можу ствердно сказати, що швидкість росту досягається за рахунок вільного вигулу, наявності випасу, вільного доступу до води та підгодівлі зерновими кормами.

Чи можливе утримання мускусних качок, якщо немає ідеальних умов?

Звичайно, можливе:

• якщо територія не переселена птицею;
• є можливість забезпечити птицю великою кількістю свіжої зеленої маси, оскільки це основне джерело зростання мускусних качок;
• замість водоймища поставити ємність для води (місткість 2—3 відра), постійно обполіскувати її та поповнювати свіжою водою;
• використовувати в корм зерно будь-якого виду, а краще зерносуміш, перебиту в дерть і перемішану із зеленою масою.

Подрібнена кропива – найкраща вітамінна добавка до будь-якої зерносуміші чи зерна. При її споживанні каченята швидко ростуть, операються і набирають масу. У дорослих птахів підвищується несучість і заплідненість яєць.

Таку ж роль у раціоні грає і картопляне бадилля. Його необхідно висушити на сонці, подрібнити і додавати в корми трохи більше 1/4 всього обсягу.

Зерносуміш з кукурудзи, бобових та олійних культур також чудовий стимулятор росту. Від такого корму збільшується маса птиці, і вона стає витривалішою.

Муларди

Схрещування двох видів качок (мускусних качок з м'ясними породами) дає високоякісне гібридне потомство, що отримало назву "мулард".

Гібридні качки стерильні, не здатні давати потомство.

Зате при відгодівлі вони швидко досягають великої маси, мають більшу печінку, яку можна порівняти за розмірами з гусячою.

Як збільшити поголів'я

Для розведення необхідно відбирати або купувати на плем'я найбільших дорослих особин, з явно вираженими породними ознаками.

У своєму господарстві племінне поголів'я формую з розрахунку чотири-п'ять качок на одного селезня.

Існує думка, що селезня потрібно міняти якнайчастіше. Я вважаю, що це не так. Навіщо його міняти, якщо він у вас величезний, гарний, високоякісний виробник і в нього в «гаремі» такі ж качки?

Це необхідно робити тільки в тому випадку, якщо птицю забивають хаотично, вибираючи найбільшу. Тоді й постає проблема заміни племінного самця.

Купуючи першого селезня, що потрапив під руку і дешевше, ви свідомо знижуєте якість подальшого потомства, що і призводить до подрібнення поголів'я. У мене дві родини качок, яким по 7—8 років, у кожного селезня по 4 качки і жодних проблем із потомством не виникає. Змінювати когось із них я не маю наміру.

Але якщо я бачу особину, яка за якістю вища за моїх або така сама, то обов'язково її купую і після практичної перевірки приймаю рішення про її подальше використання.

Олександр Макаренко 

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com