Капуста просить допомоги: захист культури від хвороб
Іноді городникам доводиться буквально воювати за капусту на своїй ділянці.
Здавалося б, всі умови вирощування виконані: під цю культуру відвели сонячне місце, регулярно поливають та підживлюють рослини...
Але в кінцевому підсумку у рослин жовтіє і в'яне листя, а потім частина качанів гине.
Як врятувати капусту в таких прикрих випадках?
Впродовж вегетаційного періоду капуста вражається низкою хвороб. Найбільш небезпечні з них – чорна ніжка, кила капусти, пероноспороз, альтернаріоз, фомоз (суха гниль), фузаріозне в'янення (жовтизна), сіра гниль, ризоктоніоз, біла гниль, слизистий і судинний бактеріози, мозаїка капусти.
Чорна ніжка вражає розсаду практично щорічно, особливо при монокультурі і в роки із затяжною і холодною весною. Стебло ураженої рослини в кореневій шийці стає тоншим і темніє, утворюючи характерну перетяжку. Надалі відбувається загнивання кореневої шийки. Коренева система розвивається слабо, коріння другого і третього порядків відмирають, рослина легко висмикується з ґрунту. Чорна ніжка швидко поширюється між рослинами і може привести до загибелі до 60% врожаю.
Небезпеку для розсади представляє пероноспороз (несправжня борошниста роса). На сім'ядолях і листках з'являються сіро-жовті розпливчасті плями. На нижньому боці листків видно слабкий сіруватий або майже білий наліт. Плями збільшуються, охоплюючи всю пластину листа. Уражені листки відмирають, що може викликати повну загибель розсади. При підвищеній вологості на загущених посівах ураження пероноспорозом може досягати 45-65%.
Найгрізніший ворог усіх видів капусти – кила. Ця хвороба вражає рослини впродовж усього вегетаційного періоду. На коренях утворюються нарости і бульбашки, сповільнюються ріст і розвиток, листя втрачаэ пружність, качани зазвичай недорозвинені або не зав'язуються зовсім. Розвитку хвороби сприяє підвищена кислотність рунту.
Значної шкоди врожаю в регіонах з підвищеним зволоженням завдає альтернаріоз (чорна плямистість). На нижніх і покривних зовнішніх листках капусти формуються зональні темні плями з чорним нальотом.
Фомоз (суха гниль) вражає капусту від розсади до кінця вегетації. На сім'ядольних листках утворюються зеленуваті, а на листках рослин – сухі бурі плями з численними пікнідами, спостерігається вдавлення і розрив ураженої тканини, рослини відстають у рості, мають хлоротичний вигляд, нижнє листя набуває пурпурового або синюватого забарвлення. Уражені молоді листки швидко в'януть і гинуть.
Фузаріозне в'янення часто називають жовтяницею через характерні симптоми. Листя стає жовто-зеленим, втрачає пружність. На зрізі основи листя видно плями бурого кольору – міцелій гриба. Уражене листя опадає, а зав'язі качанів викривляються і не розвиваються.
Сіра гниль в незначній мірі вражає кореневу шийку і корінці сіянців, в результаті чого вони стають темними, тонкими і загнивають. Особливо сильно проявляється гниль в період зберігання. Уражені качани покриваються сірим нальотом, слизом, втрачають товарні якості, погано зберігаються.
Розвитку ризоктоніозу сприяє висока вологість ґрунту. Інфекція зазвичай з'являється після формування качана. Листя, починаючи від качана, жовтіє і всихає. Часто впродовж десяти днів відбувається повне загнивання качана.
Одне з найбільш поширених захворювань капусти – біла гниль. Головні причини її виникнення – різкі температурні перепади і підвищена вологість. На уражених листках з'являються білі плями і сірий наліт. Потім листя починає деформуватися і загнивати.
Чимало прикрощів городникам доставляють слизовий і судинний бактеріози. Їх розвиток призводить не тільки до зниження врожаю на 40-45%, але і збільшує втрату маси качанів в процесі зимового зберігання до 70%.
При ураженні слизовим бактеріозом захворювання зазвичай починається з місця прикріплення черешків до кочериги, потім поширюється на поверхню качана. Уражені листки покриваються слизом, чорніють і видають неприємний запах. По мірі розвитку хвороби качан загниває і легко відділяється від кочериги. Захворюванню найчастіше піддаються ослаблені, підморожені або пошкоджені рослини.
При ураженні судинним бактеріозом листя жовтіє, прожилки чорніють, утворюючи сітку.
Мозаїка – найнебезпечніше вірусне захворювання всіх видів капусти. Виявити його прояв можна через місяць після висадки розсади у відкритий ґрунт. На листі спочатку спостерігається освітлення прожилок, потім з'являється темно-зелена облямівка навколо них, між прожилками утворюються некротичні плями. Листя зморщується, набуваючи потворної форми. Мозаїка найчастіше переноситься сисними комахами (попелиці, кліщі).
Заходи боротьби і профілактики
Запобігти розвитку хвороб допоможуть агротехнічні прийоми:
- своєчасна прополка, проріджування, розпушування і підгортання, що створюють сприятливі умови для росту і розвитку рослин;
- регулярна обробка ґрунту в міжряддях;
- своєчасне видалення бур'янів;
- сбір і видалення рослинних залишків.
Для профілактики поширення хвороб необхідно дотримуватися сівозміни: повертати хрестоцвіті культури на колишнє місце не раніше ніж через 3-5 років. Кращі попередники білокачанної капусти – озима пшениця, цибуля, огірки, помідори, горох овочевий, морква.
Для захисту капусти від хвороб ефективні біологічні препарати: планріз, триходермин, фітоцид-Р, серенада, фітохелп.
Для підвищення стійкості рослин до хвороб насіння капусти доцільно замочити в одній із сумішей біопрепаратів на 4-6 годин:
- 5 мл триходерміну, 5 мл планріза, 3 мл серенади – на 100 мл води;
- 5 мл триходерміну, 3 мл серенади – на 100 мл води;
- 5 мл триходерміну, 5 мл фітоциду-Р, 3 мл серенади – на 100 мл води.
Для профілактики і зниження розвитку бактеріозів впродовж вегетації через 20-25 днів після висадки розсади посіви капусти слід обробити сумішами вищезгаданих біопрепаратів з розрахунку 10 мл кожного препарату на 10 л води.
Впродовж вегетаційного періоду необхідно провести не менше 4 обробок з інтервалом 18-21 день. Обов'язково в робочий розчин слід додати прилипач.
Такі заходи допоможуть захистити капустяні рослини від хвороб і отримати здоровий врожай.
Ганна Ткаленко
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com