Тепличні умови: виноград у зоні ризикованого землеробства

Прийом перший: посадка в бочки та короби 

Для посадки саджанців винограду (без дренажу і труб для поливу) викопали посадкові ями розміром 80 х 80 см, заправили їх сумішшю перегною та родючої землі, в яку додали 0,5 відра рослинної золи, півлітрову банку меленої яєчної шкаралупи.  Саджанці посадили, опустивши п'ятою в центр ями на глибину 50 см від рівня ґрунту, засипали землею, залишивши зверху лунки глибиною 30 см.

Через 10 днів помітили, що ґрунт опустився і саджанці потонули.

Оскільки ми живемо у північному регіоні, де земля на такій глибині погано прогрівається, виник ризик, що саджанці вимерзнуть.

• Щоб створити молодим рослинам сприятливі умови, ми розрізали непотрібні 200-літрові бочки – спочатку впоперек на три частини (вийшли кільця шириною 30 см), потім кожну частину – вздовж і надягли на саджанці.
• Саджанці розгорнули – прибрали ґрунт, відкривши їх майже до самого коріння, і притінили.

Не минуло й 2 тижнів, як у зоні, обгородженій бочками, створився мікроклімат, ґрунт прогрівся, саджанцям сподобався «південь на півночі», пагони почали активно рости. 

Нам не вистачило бочок на всі кущі, тому ми стали обгороджувати їх шифером, формуючи навколо рослин квадратні короби.

Доглядати за огородженими виноградними кущами в перший рік життя просто – рослини полили, ґрунт розпушили та замульчували. При такому способі посадки на рослинах не утворюється росяне коріння, виноград не потребує катарівки.

Прийом другий: полив та підживлення у свердловини 

Є простий спосіб поливати і підживлювати рослини, не копаючи ями та траншеї, не порушуючи родючий шар ґрунту на ділянці. При цьому способі вода доставляється на глибину, до кореневої системи рослин – тоді виноград у пошуках вологи та живлення не утворює корені у верхньому шарі ґрунту, а отже, відсутній ризик, що вони вимерзнуть у сильні холоди.

У ґрунті навколо кожного куща ломом ми пробили свердловини глибиною до 1 м, розхитуючи лом так, щоб нагорі кожної свердловини утворилася вирва. Наповнили водою 2-літрові пластикові пляшки, в кожній пробці проробили по 2 отвори: в одну вставили трубочку від крапельниці - для доступу повітря, з іншого в лунку капатиме вода. Пляшки перевернули та встановили у свердловини.

• Підживлювали кущі органічними добривами, вносячи їх у свердловини 1 раз на два тижні.
• Для підживлення змішували органічні добрива: у настій коров'яку (1 частина гною на 5 частин води) додали 200 мл настою деревної золи (0,5 відра золи залили водою і, помішуючи, витримали 3-4 дні).
• З 1 серпня перестали додавати до добрив коров'як.
• Позакореневе підживлення поєднали з прикореневим – 300 мл добового настою деревної золи розвели в 10 л води та обприскали кущі.

Для захисту від шкідників та кліщів використовували актеллік, від мілдью та оідіуму — хлорокис міді та мікосан В (дозування згідно з інструкцією на упаковці). 

У фазі цвітіння двічі обробили рослини біопрепаратом екосил (2-е обприскування провели через 12 днів після 1-го), він запобігає горошенню ягід, підвищує стійкість винограду до несприятливих умов, таких як холод, спека та посуха. На наш досвід, цей препарат допомагає рослинам благополучно пережити різкі перепади температури, неминучі у зоні ризикованого землеробства. 

Прийом третій: високе формування та мобільне укриття

У нас на ділянці посаджено 24 кущі п'ятнадцяти морозостійких та стійких до захворювань сортів винограду. Частину кущів ми купили, а частину самостійно виростили з живців.

Ми вирощуємо укривний високоштамбовий виноград із горизонтальним формуванням лоз під стелею, із запасом багаторічної лози та обрізанням пагонів на 2 бруньки.

На такому кущі порівняно з іншими типами формувань урожай збільшується втричі.

Потужні кущі закінчують вегетацію раніше (річний приріст рано дозріває і переходить у період спокою), вони стійкіші до несприятливих кліматичних умов. До того ж рослини, що знаходяться на висоті 2 м від землі, природно захищені від грибних хвороб.

Наші виноградні кущі розмістилися на двоповерховій Т- та Г-подібній шпалері з мобільним дахом, закріпленим на рейках. Одна рейка, до якої прибита плівка, нерухома, а другу можна вільно переміщати каркасом даху, підв'язуючи в потрібному місці.

З ранньої весни ми тримаємо виноград під укриттям – проростаючим брунькам на висоті 2 м не страшні нічні заморозки, холодні роси вранці, дощ та град. Під час цвітіння пилок не намокає, процес запилення проходить без завад у будь-яку погоду.

Влітку плівку знімаємо, відкривши рослини сонцю та теплому повітрі, а восени знову вкриваємо виноград, щоб прискорити його дозрівання.

Перелічені прийоми дають змогу виростити продуктивний виноградник у зоні ризикованого землеробства. 

Лариса та Юрій Шаповалови 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com