Зелені грядки для здоров'я та тонусу: вирощуємо і вживаємо мікрозелень

З давних часів проростки як лікувальний засіб входили в систему харчування китайської, японської, корейської кухні. Під час воєн та морських подорожей вони рятували наших предків від голоду та цинги. Селяни багатьох країн світу навесні, коли більшість запасів було використано, додавали в їжу пророслі зерна.

У Європі, Америці вирощування проростків (там їх називають "спраутс") перетворилося на справжню індустрію. Тільки одна з багатьох фірм в Америці виготовляє на день 7 т вітамінної продукції. Чим же привабливі "спраутс"?

Проростки зернових, бобових культур сприяють травленню, кровотворенню, збагачують кров киснем, очищають організм від шлаків, підвищують імунітет. Вони діють як протираковий та протирадіаційний засіб.

Достатньо вранці з'їсти 100 г пророщеної пшениці і ви цілий день не відчуватимете голоду.

При систематичному вживанні "живої каші" до вас повернуться бадьорість та гарний настрій. Організм омолоджується, покращується гострота зору, зміцнюються зуби. 

Чим пояснюється такий широкий спектр дії проростків? Насамперед – життєвою енергією зерна, яка виплескується в проросток. Взаємодія енергії людини та рослини безперечна. Тому є багато прикладів, і проростки один із них.

У десятки разів збільшується вміст ферментів. Ферменти рослин розщеплюють власні поживні речовини і підтримують ферменти нашого організму, активність яких із віком знижується. Незалежно один від одного вчені Великобританії, Німеччини та США дійшли висновку, що фермент супероксидисмутаза, що уповільнює старіння, у великій кількості присутній у паростках пшениці.

У проростках повноцінно представлені амінокислоти (у тому числі міститься і 8 незамінних), які підвищують імунітет та стійкість організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища. Це концентрат природних вітамінів Е, А, С, В та інших, які краще засвоюються, ніж синтетичні. Опубліковано дані про те, що вміст вітамінів у проростках у десятки - сотні разів вищий, ніж у зерні.

Вітаміни Е, А, С є антиоксидантами, які гасять вільні радикали, надзвичайно активні фрагменти молекул, які порушують нормальний перебіг обмінних процесів, що призводить до хвороб і передчасного старіння організму, а вітаміни групи В допомагають долати стреси.

Фізіологічно активні речовини проростків зводять до мінімуму дію екологічно несприятливих факторів і запобігають новоутворенню. Виявлено протиракові властивості вітаміну В17 (патрилу), якого багато в пророслому насінні та в  проростках. Похідні індолу, що містяться у проростках, сприяють виробленню ферментів, які знищують ракові клітини. За даними американських учених, антиракові властивості проростків вищі, ніж у свіжих овочів. 

Крім того, проростки багаті на цілий набір дефіцитних мінеральних солей макро- і мікроелементів, добре засвоюваних організмом.

Які культури використовуються для пророщування? Кожна культура має власний спектр корисної дії. 

У нашій країні пророщують переважно пшеницю. У Японії, Кореї, Китаї популярні проростки бобових культур. В Америці пророщують і зернові, і бобові, і навіть овочеві культури. Великою пошаною користуються проростки люцерни.

Насіння потрібно брати тільки високоякісне і з гарною схожістю.  Тривалість, способи пророщування насіння та способи приготування страв з них – найрізноманітніші.

Так, натуропати рекомендують у пласкій тарілці рокласти тонким шаром зерна пшениці, залити водою (не повністю) та накрити. Через добу зерна прокльовуються, їх ще раз промивають, двічі пропускають через м'ясорубку, додають гаряче молоко, овочевий відвар, мед, олію. І чарівна "каша" готова. Якщо хочете зберегти ферменти – не кип'ятіть, ферменти руйнуються за нормальної температури 37 °С. Можна зовсім не додавати рідину. Добре поєднувати пшеницю з розмоченими та перекрученими сухофруктами, горіхами, морквою. На 1 особу на день достатньо 50-100 г зерна. 

Можна вживати кашу з пророслої пшениці (на паростків 1-2 мм) за такою технологією: пророщену пшеницю висушити, перемолоти на кавомолці, залити окропом, варити 1-2 хв і додати корицю.

Можна зберігати пророщену пшеницю, пропущену через м'ясорубку, в холодильнику кілька днів, а в морозильнику кілька тижнів. Це не знижує, а навіть підвищує її цінність.

Розмелене зерно набирає сили, і, ніби захищаючись, накопичує великий лікувальний потенціал.

Знаменита американка Енн Вігмор (1909-1994 рр.), що організувала в Америці інститут лікування проростками, пропонувала різні технології пророщування зерен. На відміну від поширеної думки про оптимальні розміри проростків в 1-2 мм, вона використовувала проростки різної довжини при різних термінах пророщування: від 0,5 до 4 см (час пророщування 2-5 днів), якщо пророщувати в скляних банках і використовувати у салати, приправи; від 15 до 25 см, якщо пшеницю вирощувати у ґрунті впродовж 7-15 днів з метою приготування соків.

Енн Вігмор щодня пила сік із пророслої пшениці і використовувала в їжу проростки понад 30 років. У своїх книгах Енн Вігмор навела результати дослідження японських учених, які довели, що хлорофіл має захисні та регенеративні властивості, а в організмі людини перетворюється на гемоглобін крові.

Пропонуємо деякі американські технології пророщування насіння, цілком прийнятні для нас.

• У дво- або трилітрову банку поміщають склянку промитих зерен однієї культури – пшениці, жита, тритикале, сочевиці, гороху або 3-4 чайні ложки люцерни.
• Заливають водою так, щоб вона покривала насіння на 5-7 см.
• Через 6 годин воду зливають (для гороху – через 12 годин), ще раз промивають насіння і зав'язують банку марлею.
• Двічі на день насіння промивають водою, зливаючи воду до краплі.
• Банку ставлять на кухні на розсіяному світлі.

Через 1-1,5 доби довжина проростків пшениці буде 1-2 мм, а через 3 доби – понад 1 см.

Зерна з великими проростками, трохи позеленілі, добре додавати в салати. Сочевиця з проростками 1,5-2 см – просто смакота і її не треба подрібнювати. Горох через 2-3 дні дасть паростки в 1,5 см. Його можна двічі пропустити через м'ясорубку, додати соєвий соус, цільну пророщену сочевицю, пшеницю, що добре проросла, крес-салат – і вийде дуже приємна гостра страва. 

Є рекомендації пророщений горох потримати на пару 10-15 хв, відварений рис поєднувати з сочевицею і смаженою цибулею, що проросла... Тут нескінченний простір для фантазії. 

 А ось вирощування проростків соняшника та гречки у пластикових ємностях не складає труднощів.

• Пластикову пляшку розрізають навпіл.
• Роблять у нижній частині отвори для дренажу, засипають поживний субстрат (2 частини землі та 1 частина перегною або Біокорму, або ж 5 частин землі та 1 частина біогумусу) і висівають зверху насіння.
• Поливають та накривають другою частиною пляшки.
• Через 4-6 днів з'являються проростки.

А якщо два дні потримати в банках за описаною вище технологією, то й швидше. І ще через 4-5 днів проростки готові до вживання. Вони дуже ніжні, смачні та гарні в салат.

Ще простіша технологія пророщування насіння редису, листової гірчиці, крес-салату.

• На блюдце або тарілочку кладуть паперову серветку, змочують її водою і густо сіють насіння крес-салату. 
• Накривають кришкою, краще прозорою.
• Через 2 дні все насіння добре проростає, непрозору кришку знімають, а прозору залишають, зелень під нею буде ніжнішою.
• І ще через 4-5 днів проростки готові до вживання.

Слід зазначити, що з пророслих зерен можна робити чудові напої. Найпростіше: пророщену пшеницю залити водою (1:3), і через 24 години цілющий напій готовий. В Америці його називають "редживелак". Можна залити перемелену пшеницю водою і на 3 дні – напій буде ще смачнішим і насиченим. 

Не забудьте і про цілющу силу молодих рослин, коли прориватимете город. Проростки моркви, буряків, редиски, зелених культур не викидайте, а додавайте у салати. Японські вчені виявили, що фізіологічно активні речовини молодої трави нейтралізують дію токсичних речовин. Тож наше здоров'я в наших руках! 

Людмила Шульгіна

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com