Від посіву до появи перших грибів: основи технології вирощування печериць на субстраті

Правила посіву міцелію 

Для посіву слід використовувати міцелій лише високої якості, вирощений на зерні у стерильних лабораторних умовах.  При покупці подивіться, щоб кожне зернятко було пронизане тонкими ниточками міцелію. 

Крім того, в ємності з міцелієм не повинно бути цвілевих грибів (зелених, чорних або помаранчевих плям) і бактерій (вологі зерна, що не обросли міцелієм, оточені каламутною рідиною).

Якщо ви зберігали зерновий міцелій у холодильнику, за добу до посадки перенесіть його у приміщення з температурою 18-20 °С. Перед внесенням у субстрат дістаньте його з ємності та розкладіть на чистому папері або поліетиленовій плівці. 

• Пам'ятайте, що посадку міцелію слід проводити при температурі субстрату 25-26 °С.
• Якщо вона вища, краще відкласти посадку на кілька днів. 
• А якщо й надалі підвищуватиметься, значить субстрат недокомпостований. У цьому випадку його потрібно розпушити і чекати, доки температура досягне 25-26 °С.

На 1 м² компосту (при товщині шару 20-25 см це 90-110 кг) йде 300-400 г зернового міцелію, 80% якого вносять, перемішуючи, по всій товщі субстрату, а 20% розподіляють рівномірно по поверхні.

Це забезпечує швидке розростання міцелію у верхньому шарі субстрату та захищає його від шкідливих цвілевих грибів. 

Потім поверхню компосту утрамбовують та вирівнюють дерев'яними трамбовками або іншими плоскими предметами. Після цього субстрат накривають зверху папером, що добре вбирає вологу, і кілька разів зволожують його з лійки або шланга з дрібним ситечком.

Умови для розростання грибниці 

Щоб період розростання пройшов нормально, слідкуйте за температурою.

• Впродовж перших двох тижнів температура компосту має становити 24-27 °С, а повітря – на 2-3 °С нижче, тобто 21-25 °С. 

При температурі субстрату 29-30 °С розвиток грибниці припиняється, а при 31 °С вона гине.

У разі підвищення температури рекомендується посилене провітрювання приміщення. До речі, свіже повітря саме по собі необов'язкове в цей період. Грибниця добре росте при 2%-ній концентрації вуглекислого газу. Вологість компосту має становити приблизно 65-70%, а вологість повітря – 85-95%.  

Приживання та розвиток грибниці 

Щоб контролювати ці процеси, через 6-7 днів після посадки верхній шар компосту піднімають у кількох місцях і дивляться, на скільки сантиметрів нитки грибниці проникли всередину субстрату.

• Якщо грибниця приживається нормально, її нитки до цього часу повинні проникнути на глибину 2-4 см.
• Якщо грибниця розростається погано або повільно, що буває при зниженні температури компосту до 20 °С, період її росту продовжується до 4 тижнів.

Дуже низька температура компосту (нижче 15 °C) та його перезволоження можуть спричинити загнивання грибниці та її загибель.

Покривний ґрунт 

Один з найбільш важливих процесів – утворення плодових тіл печериць – відбувається у покривному ґрунті. Без нього  гриби або зовсім не виникають, або виникають в дуже малій кількості.

Дозрівання плодових тіл печериць відбувається впродовж 3-5 днів. При цьому потрібно багато води. Ось чому шар покривного ґрунту повинен як вбирати та утримувати велику кількість вологи, так і поступово її віддавати.

Тобто він покликаний служити накопичувачем вологи для підростаючих печериць.

Без покривного шару дуже важко зберегти вологість компосту, особливо його поверхні. Адже необхідна вентиляція приміщення може висушити живильне середовище, водночас і рясний полив неприкритого компосту також дуже небезпечний. 

Тепер зрозуміло, що покривний шар необхідний для збереження пророслого міцелієм компосту в хорошому стані.

Через 2-3 тижні після посадки міцелій повністю проростає у компост. Тоді папір з поверхні субстрату видаляють та засипають його шаром ґрунту. 

• Покривний ґрунт повинен бути пухким, комкуватим, добре вбирати і утримувати вологу, не утворювати кірку після поливів і мати рН 7,0-7,5, вологість 70-75%.
• Щоб покривний грунт був якісним, у його складі обов'язковий торф. Це найбільш вологоємний матеріал, що утримує 80-90% вологи. Однак його рН часто коливається в межах 3,5-4,5 (верховий, коричневий) або 5,5-6,8 (низький, чорний). Оптимального варіанта добиваються, змішуючи 1 частину верхового торфу з 2 частинами низинного і додаючи до них вапнякове борошно (15-20%) або крейду (10-15%).
• Можна також використовувати суміш із торфу, городнього ґрунту та крейди у співвідношенні 5,5:4:0,5.
• Крейда необхідна для створення оптимальної кислотності покривного ґрунту. Її можна замінити доломітовою або вапняковою крихтою. 
• Якщо немає ні торфу, ні крейди компост просто засипають городним ґрунтом.

Покривний ґрунт спершу зволожують. Бажано обробити його 2%-ним розчином формаліну.

Через кілька днів ґрунт наносять на поверхню субстрату, розподіляючи його рівномірним шаром (3-5 см). На 1 м² площі зазвичай йде 2-3 десятилітрові відра ґрунту. Ущільнювати ґрунт не потрібно. 

Слід стежити за вологістю покривного шару, за необхідності поливаючи його невеликою кількістю води з лійки з дрібним ситечком.

• У цей період необхідно підтримувати певну температуру: покривного ґрунту – 22-25 °С, компосту 22-28 °С. 
• Вологість повітря у приміщенні має становити не менше 95%, а температура – ​​20-23 °С.

Якщо через 7-9 днів після нанесення покривного ґрунту міцелій проростає на 2/3 його товщини, проводять розпушування.  Для цього використовують дерев'яну планку з вбитими в неї (на відстані 4-6 см один від одного) цвяхами завдовжки не більше 6 см. Після цього вентиляцію посилюють до 1-2-кратного обміну повітря на годину, а температуру приміщенні знижують до 15-18 °C (температурний шок) за 2-4 дні.

Починається фаза плодоношення. Грибниця поступово проникає у покривний ґрунт і при температурі повітря, що не перевищує 18 °C, утворює тяжі (товсті грибні нитки), на яких закладаються плодові тіла.  Там, де покривний шар тонший, міцелій може виникнути раніше на поверхні землі.

Щоб зачатки плодових тіл з'явилися всюди одночасно й одному рівні покривного шару, плями з міцелієм присипають покривним ґрунтом. Коли плодові тіла стануть розміром із горошину, слід збільшити вентиляцію та посилити полив. 

Ніна Бисько 

© Журнал "Городник"

ФОТО: pexels.com