Вередують, але не набридають: вирощування баклажанів розсадним способом

Чудовий старожил

Сорти і гібриди баклажанів дивують розмаїттям. Можна зустріти плоди всіляких форм (подовжено-циліндричні, грушоподібні, овальні, круглі, довгі і т. д.) І забарвлень (фіолетові, білі, рожеві, зелені і навіть в смужку). Відрізняються вони і смаковими якостями.

Встояти перед спокусою виростити щось новеньке і незвичайне на своїй ділянці важко. Але буває і таке, що вирощений одного разу сорт або гібрид настільки полюбиться городнику, що надовго поселяється на його грядці. Є такі старожили і в моїй колекції.

Ранній і високоврожайний гібрид Бібо F1 одразу завоював мою прихильність, і вже не один рік радує високим урожаєм. 

Рослина потужна. Плоди овально-конічні, масою 300-400 г, однорідні, білосніжні. М'якоть біла, щільна, з приємним смаком, без гіркоти. Гібрид відмінно підходить для кулінарії і консервації. Просто диво!

Насіння баклажана Бібо F1 не вимагає підготовки до посіву (зазвичай воно оброблене тірамом), тому висіваю його прямо в ґрунт сухим. Необроблене насіння перед посівом протруюю в 1%-ому розчині марганцівки впродовж 20 хв, потім, промивши його у теплій воді, замочую в розчині стимулятора росту (епін, Байкал ЕМ-1, гумат) на 2 ч. Після цього розміщую насіння в поліетиленовий пакет, який в свою чергу загортаю в рушник і залишаю в теплому місці (25-27 °С) для пророщування. Важливо, щоб насіння не пересихало. 

Коли насіння проклюнеться, приступаю до посіву. Роблю це в кінці лютого. 

Усе за планом

Ранній і хороший урожай баклажанів можна отримати, вирощуючи їх розсадним способом без пікіровки.

Рослини дуже болісно переносять пересадку.

Я віддаю перевагу вирощуванню розсади в торфоперегнійних горщиках, які спочатку заливаю гарячою (30 °С) водою на 7-10 хв, а потім розміщую в одноразові пластикові стаканчики. Вільне місце навколо торфоперегнійних горщиків засипаю спеціальним субстратом для вирощування розсади. У підготовлену ємність висаджую по одній пророщеній насінині на глибину 1 см. 

Стаканчики розміщую в ящики, накриваю плівкою і ставлю біля приладів опалення (температура 25-27 °С). Ретельно стежу за посівами, регулярно видаляю конденсат.

Як тільки з'являються сходи, плівку прибираю, а ящики з сіянцями переношу на найсвітліші підвіконня. По мірі росту розсади підсипаю її субстратом.

Перші два-три дні після появи сходів стежу, щоб температура повітря не перевищувала 20 °С, інакше сіянці почнуть витягуватися. Надалі температура повинна бути днем ​​22 °С, а вночі – 18 °С.

Регулярно поливаю рослини теплою дощовою або талою водою, яку заготовляю заздалегідь. Баклажан в розсадний період більш вимогливий до вологи, ніж перець.

Однак перезволоження може викликати у рослин захворювання чорною ніжкою.

Через 12-14 днів після появи двох справжніх листків проводжу підживлення стимулятором росту корневін. Це сприяє утворенню потужної кореневої системи. У торфоперегнійних горщиках є всі необхідні мікроелементи та стимулятори росту, тому розсаду більше нічим не підживлюю.

Кожен день ящики з розсадою розгортаю на вікні так, щоб освітлення сіянців було рівномірним. За 7-10 днів до висадки в ґрунт рослини починаю гартувати, поступово збільшуючи час перебування їх на вулиці.

Розсада, вирощена в таких умовах, не хворіє, швидко приживається у відкритому ґрунті, дає високий урожай. 

Життя на грядці

Для вирощування баклажанів вибираю відкрите і сонячне місце на ділянці. Найкращі попередники – огірки, цибуля, капуста, бобові.

За тиждень до висадки розсади готую грядку.

• Спочатку розкидаю добриво «Агролайф».
• Потім глибоко, на штик лопати, перекопую ґрунт, вирівнюю його граблями і накриваю плівкою, щоб він краще прогрівався і не вивітрювалася волога.

До моменту висадки у відкритий грунт моя розсада має 8-10 справжніх листків, потужне стебло висотою до 20 см і добре розвинену кореневу систему. 

• За день до висадки обприскую рослини препаратом Епін біо і поливаю розчином інсектициду актара, який в подальшому убереже рослини від навали колорадських жуків. 

Розсаду синеньких висаджую зазвичай у другій половині травня, коли встановиться тепла погода. Не можна допускати переростання розсади, оскільки вона погано приживається на новому місці і навряд чи дасть хороший урожай.

• Лунки роблю в день посадки розсади.
• У кожну лунку вношу літрову банку перегною, змішаного з золою, жменю дрібно подрібненої кропиви і подорожника, рясно поливаю теплою водою (не менше 2 л) і висаджую по одній рослині, не заглиблюючи у ґрунт.
• Добре ущільнюю грунт навколо рослини і знову рясно поливаю теплою водою.

Якщо є можливість, ґрунт навколо рослини бажано замульчувати, щоб зберегти в ньому вологу і захистити від пересихання

Баклажани дуже чутливі до коливань температури. Щоб захистити їх від небажаного стресу, встановлюю на грядці металеві дуги і накриваю рослини агроволокном (щільність 30 г/м²). У теплі дні агроволокно прочиняю, поступово привчаючи рослини до сонця. Коли розсада приживеться і зміцніє, агроволокно прибираю.

Обприскую рослини препаратом епін біо, а через тиждень – цирконом біо.

Ці препарати захищають баклажани від несприятливих факторів навколишнього середовища, стимулюють ріст рослин, сприяють опірності хворобам.

Коли встановиться сонячна погода, над синенькими натягую затінюючу сітку – вона має рятувати їх від спеки.

З перших днів висадки в ґрунт рослини регулярно поливаю теплою водою під корінь. Навіть короткочасне пересихання ґрунту може викликати опадання квіток і зав'язі, що неминуче веде до істотного зниження врожаю і якості плодів. Однак в холодну погоду надлишок води для рослин шкідливий.

Якщо грядку не ​​замульчувати, після кожного поливу або дощу необхідно рихлити ґрунт.

Не скупіться на "харчі" 

Баклажанам потрібні регулярні підживлення. 

Через два тижні після висадки розсади проводжу перше підживлення, яке готую самостійно і називаю «дріжджовим коктейлем».

• 10 г сухих дріжджів розводжу в 10 л теплої води, додаю 4 ст. ложки цукру і залишаю на три години для бродіння. Після цього додаю склянку золи і добре перемішую знову. Потім 2 л цієї суміші розводжу в 10 л теплої води і поливаю рослини (0,5 л під кущ). Роблю це в суху і сонячну погоду. У сиру погоду така підгодівля не ефективна.

Хороші результати дає обприскування рослин на початку бутонізації та цвітіння препаратом «Зав'язь». Цей стимулятор плодоутворення прискорює зав'язь і дозрівання плодів, підвищує врожайність.

Люблять баклажани і зелені підживлення.

• Скошену траву заливаю водою і витримую 8 днів. Потім настій розводжу теплою водою (2 л настою на 10 л води) і поливаю рослини.

В період формування зав'язі і плодоношення використовую фосфорно-калійні добрива (калімагнезія, гумат калію), а також добриво кемира люкс, чергуючи їх при підживленні. Для повноцінного розвитку рослини обприскую по листу препаратами хелатін бор, хелатін залізо, хелатін калій, хелатін кальцій і фосфор (по черзі).

А ось азотними добривами синенькі намагаюся не перенасичувати. Надмірні дози азотних добрив уповільнюють плодоутворення у баклажана. 

Кущі баклажанів необхідно формувати. Впродовж усього вегетаційного періоду видаляю сухе листя, а також всі пасинки, що ростуть з пазух листя, щоб не допустити загущення, забезпечити краще провітрювання кущів і доступ до них сонця. Таке формування рослин сприяє збільшенню кількості зав'язей. 

Перевірені заходи

Баклажани найчастіше уражаються такими хворобами, як альтернаріоз (плями на нижніх листках рослини), мозаїка, біла і сіра гниль.

Щоб уберегти рослини від цих хвороб, двічі за сезон обробляю їх таким розчином:

• 0,5 ч. ложки борної кислоти (попередньо розведеної в гарячій воді), ¼ ч. ложки марганцівки, 15-20 крапель йоду, 2 ст. ложки нашатирного спирту – на 10 л води.

Для профілактики бактеріальних і грибних хвороб обприскую синенькі розчином триходерміну (100 мл рідкого концентрату на 10 л води), а також використовую, чергуючи, біопрепарати фітоспорін і фітохелп. 

Найбільший ворог баклажанів – колорадський жук. Щоб захистити від нього урожай, регулярно застосовую біопрепарати фітоверм, актофіт, біорейд (по черзі).

Баклажани – рослини примхливі, але вдячні. Будьте уважні до ваших вихованців, оточіть їх турботою. І тоді баклажанні грядки будуть красивими і врожайними. 

Юлія Калько 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора