В обіймах запашних троянд: виткі форми у вертикальному озелененні

Походять плетисті троянди від диких видів Rosa multiflora Thunb., Rosa wichuraiana Crоp., а також Rosa banksiae Aiton, які здавна ростуть у Китаї та Японії. У Європі гібридні форми цих троянд почали культивувати у ХІХ столітті.

В результаті багаторазового схрещування плетистих троянд із чайними, ремонтантними, чайно-гібридними, а також диким північно-американським видом — Rosa setigera Mich та відбору найцікавіших гібридів були отримані сорти з потужним  ростом, які давали пагони завдовжки 1-4 м і більше. 

В даний час всередині плетистої групи, залежно від походження, сорти поділяють на цілий ряд підгруп - гібриди багатоквіткової троянди, нуазетові, троянди Бенкса, Ламберта, Віхура, Кордеса та клаймінги. 

З урахуванням біологічних особливостей троянди плетистої групи ділять на два типи: довгоплетисті та напівплетисті.

Довгоплетисті троянди характеризуються довгими (2,5-4 м і більше), гнучкими, пагонами, подібними до батогів. Квітки у довгоплетистих троянд білі, рожеві, червоні, жовті або змішаного забарвлення, найчастіше дрібні, 2-4 см у діаметрі, зрідка великі - до 10 см, зібрані у великі суцвіття.

Більшість представників даного типу, серед яких добре відомі сорти Bobbie James, Crimson Rambler, Crimson Shower, Dorothy Perkins, Excelsa, Flammentanz та багато інших, цвітуть один раз за сезон, але дуже рясно та довго: протягом 30-35 днів.

Особливість таких троянд у тому, що суцвіття розвиваються з бруньок, що розташовані у верхній третині торішнього пагона. Тому тільки правильне укриття довгоплетистих троянд забезпечить їхнє велике цвітіння в наступному вегетаційному сезоні. 

• Безпосередньо перед укриттям необхідно провести обрізку кущів. 

Щоб кущ не загущався, треба обрізати біля основи усі пошкоджені, слабкі та найстаріші стебла (трирічні та старші), залишаючи на кожній рослині не більше 4-6 одно-, дворічних здорових сильних пагонів.

Укорочувати їх не можна – це призведе до зменшення кількості квіткових бруньок, а отже, і квіток.

• Крім того, слід по можливості обірвати або обрізати все листя на кущах, ретельно зібравши вже опале, і видалити його з ділянки, де ростуть троянди. 

Цей профілактичний прийом застосовують для попередження поширення шкідників та збудників хвороб на рослинах у наступному вегетаційному сезоні.

• Щоб троянди в період зимових відлиг не опинилися в талій воді, а в мороз не замерзли в товстому шарі льоду, всі пагони після обрізки слід зняти з опор і дуже акуратно, не травмуючи, укласти на невелике насипне піднесення ґрунту (10-15 см). 
• Потім укрити їх по всій довжині хвойним лапником або іншим рослинним матеріалом, не ураженим хворобами та шкідниками (гілки самшиту, ялівцю, листя горіха тощо), а основу куща злегка присипати землею на висоту 15-20 см. 
• З настанням весни плетисті троянди потрібно розкрити, батоги закріпити на опорах. Краще це зробити в похмурий день.

Щоб підняти пагони троянд довгоплетистих сортів, яким обов'язково потрібна опора, краще використовувати невеликі гачки з дроту, бажано з пластмасовою оболонкою. Їх потрібно розмістити рядами на відстані 50-60 см один від одного і жорстко прикріпити до опори (стіни, огорожі тощо) з проміжком 1,0-1,2 м.

Батоги троянд на ці гачки укладають вручну, тому що плетисті форми, маючи довгі гнучкі пагони, не здатні самостійно чіплятися до опори.

Розміщення батогів на опорах за допомогою гачків – найзручніший і практичний спосіб.

Прив'язування батогів до опор мотузкою, прикручування дротом або просто неодноразове переплетення з компонентами опори ускладнює зняття їх при підготовці для укриття на зиму, а також обрізку кущів, яку необхідно проводити регулярно.

Недостатнє або невчасне обрізання троянд призводить до того, що протягом 3-4 років після посадки кущ дуже загущується, погано росте і розвивається, втрачає декоративність.

Слід знати, що довгоплетисті троянди найчастіше ушкоджуються грибними хворобами (борошняною росою, коніотиріумом), тому потребують багаторазового систематичного обприскування хімічними засобами захисту протягом усієї вегетації.

Довгоплетисті троянди вимагають більше уваги, зусиль та майстерності в процесі агротехнічного догляду (обрізання, укриття на зиму, захист від хвороб), ніж інші сорти троянд. 

В даний час, як серед садівників-аматорів, так і фітодизайнерів все більшою популярністю користуються напівплетисті троянди, з великими, 4-12 см у діаметрі, квітками різних квітів та відтінків, зібраними у невеликі суцвіття.

Представники цього типу мають жорсткі стебла заввишки 1-2,5 м, тому практично не потребують опори, що значно спрощує догляд за ними. 

Крім того, напівплетисті крупноквіткові сорти вигідно відрізняються від довгоплетистих троянд ремонтантністю, тобто повторним цвітінням – з червня і до настання заморозків.

На зиму найбільш гнучкі стебла напівплетистих троянд досить нахилити і прикріпити дерев'яними скобами до землі, попередньо видаливши з них все листя. Під основою кущі слід підсипати ґрунтом на висоту 15-20 см. Під таким укриттям в умовах України вони добре зимують.

Крім того, напівплетисті троянди практично не уражаються грибними хворобами.

Регулярна обрізка найбільш старих, травмованих або уражених пагонів забезпечить своєчасне омолоджування куща, його інтенсивний ріст та розвиток.

Багато тривале цвітіння, висока зимостійкість, стійкість до збудників хвороб і, що дуже важливо, відносно нескладний агротехнічний догляд за великоквітковими сортами троянд – Lichtkоnigin Lucia, New Dawn, Westerland та ін. дозволяють виділити їх як найбільш перспективні для використання у вертикальному озелененні.

На особливу увагу заслуговують клаймінги – плетисті форми чайних, чайно-гібридних троянд, флорибунда і грандіфлора, що виникли в результаті брунькових мутацій кущових форм, які також відносять до групи витких троянд.

Це об'ємні кущі з повторним цвітінням та гарною зимостійкістю – Auguste Kordes, Gloria Dei, Goldilocks, Masquerade, Schneewittchen, Talisman.

Крім довжини пагонів (1,5-2,0 м), вони нічим не відрізняються від вихідних сортів, але нині їх чомусь мало використовують у озелененні. Плетисті сорти найчастіше застосовують для вертикального оформлення архітектурних споруд (будинків), опорних конструкцій (альтанку, арки, перголи), а також огорож.

При виборі асортименту для озеленення, крім забарвлення, форми та аромату квіток, на які найбільше звертають увагу садівники-аматори, насамперед слід враховувати зимостійкість сортів, сприйнятливість до збудників грибних хвороб, періодичність та тривалість цвітіння кожного окремого сорту, а також відносну простоту у догляді за рослинами. 

Грамотний підбір сортів з обов'язковим врахуванням зазначених вище вимог, а також конкретних умов вирощування троянд дозволить створити здорові декоративні насадження цих чудових рослин, які за правильного агротехнічного догляду впродовж багатьох років радуватимуть усіх своїм розкішним цвітінням.

Для озеленення стін житлових будинків можна використовувати перевірені в процесі багаторічного культивування і повторноквітучі Schneewittchen і New Dawn з білими і ніжно-рожевими квітками, що відмінно зарекомендували себе в умовах України, Lichtkоnigin Lucia і Goldstern з жовтими, злегка ароматними квітками, Flammentanz і Sympathie – червоних тонів.

Для озеленення арок, пергол і огорож найкраще підходять напівплетисті великоквіткові сорти різного забарвлення, такі як Paul's Scarlet Climber (червона), Westerland (золотисто-помаранчева), а також клаймінги Auguste Kordes (яскраво-червона), Gloria Dei, Goldilocks (золотисто-жовта), Schneewittchen (біла), Talisman (золотисто-жовта з червоними прожилками) та багато інших. Прекрасні плетисті троянди та у штамбовій формі.

Величезна штампова крона Rosa Flammentanz, майже повністю покрита яскраво-червоними квітками в період цвітіння, не може не викликати загального захоплення. В умовах України цей довгоплетистий сорт троянд із великими (діаметром до 9 см), махровими, злегка ароматними квітками зимує без укриття, що значно спрощує догляд за трояндовим деревцем.

Крім застосування у вертикальному озелененні, деякі сорти довгоплетистих троянд з успіхом можна використовувати як ґрунтопокривні рослини. 

Для цієї мети підходять довгоплетисті повторноквітучі Super Excelsa (карміново-червона) та Super Dorothy (рожева). Ці зимостійкі та несприйнятливі до грибних хвороб сорти нового покоління успішно замінили недостатньо стійкі до захворювань, дуже старі сорти Excelsa та Dorothy Perkins.

Хороші сорти плетистих троянд, виведені селекціонерами в останні десятиліття, такі як Goldmarie (золотисто-жовта), Caramella (мідно-абрикосова), Red Eden Rose (малинова), Alona (абрикосова), Amadeus (яскраво-червона), Cinderella (світло- рожева), Moonlight (блідо-жовта). Більшість їх радують не тільки повторним масовим цвітінням, а й легким неповторним ароматом.

Ольга Ткачук

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com