Втомлені сонцем: як виростити продуктивний персиковий сад у несприятливих для культури умовах

Вибір місця

Персик можна вирощувати в усіх областях, де вирощують виноград.

Однак для того, щоб персикові дерева прижилися в північних областях України, пішли в ріст і дали хороший урожай, необхідно створити для них сприятливі умови і надалі постійно їх підтримувати.

При виборі ділянки для посадки слід враховувати, що персик найкраще росте на середньосуглинистих ґрунтах з хорошим волого- і повітрообміном, а також на чорноземах, багатих гумусом.

Оскільки персик теплолюбна культура, для його посадки бажано вибирати захищені від холодних вітрів ділянки – схили південного, південно-західного та західного напрямку зі сприятливим повітряним режимом.

Посадка і догляд

Посадка саджанців може бути як осінньою, так і весняною – обидва варіанти мають як переваги, так і недоліки.

Саджанці, висаджені восени, краще приживаються і навесні добре починають рости. Однак взимку можливі різкі перепади температури, що може нашкодити рослинам. Щоб захистити саджанці від несприятливих умов, їх можна помістити в прикоп, а ранньою весною, до розпускання бруньок, висадити на постійне місце.

• Ями для посадки саджанців копають завчасно за наміченою схемою в рядах і міжряддях.
• Ряди в саду розташовують на рівній ділянці в напрямку з півдня на північ. 
• Якщо сад закладають на пагорбах або схилах, ряди розташовують поперек схилу.
• Після посадки, незалежно від строків її проведення, деревця поливають в пристовбурні кола, які потім мульчують будь-яким придатним для цього матеріалом.
• Після весняної посадки саджанці обробляють від грибних хвороб, а також від сисних і гризучих шкідників баковою сумішшю фунгіцидів і інсектицидів, дозволених для роздрібного продажу населенню, в концентрації, зазначеної в інструкції до препаратів.

Дерева персика чуйні на поливи та підживлення органічними та мінеральними добривами.

Кількість і терміни поливів індивідуальні і залежать від стану рослин, механічного складу ґрунту на ділянці, погоди та інших факторів. Перший полив проводять після цвітіння, щоб створити сприятливі умови для росту плодів. У цей період (за 10-12 днів до дозрівання плодів) можна також підживити рослини азотними добривами.

Взагалі, азотні добрива слід застосовувати в першій половині літа, а калійні і фосфорні – у другій, а також у вересні, після збору врожаю. 

Обрізка

З усіх плодових культур персик найбільш вимогливий до обрізки – без цієї операції його практично неможливо виростити, особливо в регіонах з несприятливими кліматичними умовами.

Щорічна ретельна обрізка забезпечує умови, необхідні для росту і розвитку рослин.

• Обрізка на молодих деревах спрямована на формування крони – створення скелетних гілок і відростаючих гілочок, на яких закладається основний урожай.
• Обрізка плодоносних дерев покращує фітосанітарний стан рослин, омолоджує їх, регулює навантаження врожаєм.

Без обрізки персикові дерева утворюють велику кількість дрібних плодів, а також багато обростаючої деревини. Загущені дерева в умовах поганої циркуляції повітря уражаються грибними хворобами, вірусами, погано переносять зимові морози, виділяють камедь на стовбурах і скелетних гілках і в підсумку гинуть завчасно.

Тому недосвідчені садоводи-аматори, які не підтримують агротехніку на високому рівні, і в тому числі не роблять обрізку, помилково вважають, що посадки персика та нектарина недовговічні. 

Весняну обрізку дерев проводять в квітні, під час цвітіння. У цей час уже можна побачити, який урожай буде в поточному сезоні, і скоригувати навантаження плодами на кожному плодоносному пагоні, ланці, а також в цілому на кожному дереві. При такій обрізці садівник може надати певний напрям молодим і плодовим гілочкам, заміщуючим паросткам і ланкам.

Як на молодих, так і на плодоносних деревах щорічно проводять літню зелену обрізку – вирізають всі загущуючі гілки, а також ті, що ростуть усередину крони, жирові пагони зрізують на кільце або дві бруньки.

Влітку на верхній частині скелетних гілок утворюється приріст – велика кількість сильних передчасних пагонів, які затінюють центральну частину крони. В результаті в нижній частині крони не утворюються квіткові бруньки, відмирає частина плодових гілочок. Ці пагони потрібно вчасно зрізати, інакше до осені вони сильно подовжаться і огрубіють, їх буде набагато важче видалити, а на рослині після їх обрізки залишаться великі рани. 

Проріджування

Ще одна найважливіша агротехнічна операція в персиковому саду – проріджування, або нормування врожаю.

Його проводять влітку, під час вегетації персика, щоб зменшити навантаження на рослини, вручну обривають зайві зав'язі і плоди. В результаті цієї операції всі плодоносні гілки на деревах несуть рівномірне навантаження плодами, не ламаються під їх масою, плоди більш-менш одномірні, середньої величини.

Щоб отримати плоди великого розміру, проріджування слід проводити до закінчення фази формування зав'язі (її тривалість – чотири тижні після цвітіння).

Персиковий сад взимку 

• Після листопада персикові дерева обробляють від грибних хвороб 3%-ною бордоською рідиною або іншими фунгіцидами аналогічної дії.
• Роблять вологозарядковий підзимній полив.
• До початку морозів біля дерев в саду заздалегідь складають матеріал для мульчування пристовбурних кіл (листя, солома, бадилля, деревна тирса, торф тощо).
• Пристовбурні кола вкривають тільки після перших холодів, оскільки при плюсовій температурі і у сиру погоду під мульчею створюються сприятливі умови для розвитку збудників грибних хвороб.
• Товщина мульчуючого шару – 15-25 см. 
• Якщо дерева залишилися незамульчованими, то взимку пристовбурні кола вкривають снігом на висоту штамба, до скелетних гілок. Поступово шар снігу ущільнюється і захищає рослини від морозу.
• У період відлиг штамби і скелетні гілки білять, щоб захистити їх від морозобоін і сонячних опіків.

Нехай ці рекомендації, підтверджені багаторічним практичним досвідом, допоможуть садівникам виростити свій персиковий сад і щорічно отримувати високі врожаї смачних, ароматних плодів. 

Олександр Дядюра 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com