Класифікація саджанців
Сьогодні у продажу є великий вибір і культур, і сортів. Сорти плодових дерев відрізняються не лише за забарвленням, смаком та розміром плодів, але й за їх призначенням.
Посадковий матеріал має бути здоровим, мати добре розвинену кореневу систему та крону. Вимоги щодо якості саджанців яблуні визначено галузевим стандартом України ДСТУ 46.061 – 2008 «Посадковий матеріал плодових культур».
Відповідно до цього стандарту саджанці за своїми якостями діляться на два товарні сорти: вищий сорт та стандартний.
За фітосанітарним станом їх поділяють – на три класи: А (оздоровлені), Б (протестовані) та В (візуально здорові).
За технічними показниками саджанці повинні мати відповідний діаметр штамба, висоту, кількість гілок у кроні та кут їх відходження від центрального провідника. При цьому на саджанцях не повинно бути механічних пошкоджень, а коренева система має бути добре розвиненою, з відповідною кількістю коренів.
Підбір підщеп та сортів
Для інтенсивних промислових насаджень яблуні найперспективніші клонові підщепи. Для яблуні застосовують карликову підщепу М. 9 та її кращі клони МЛ. 969 і М. 26.
Сади на підщепі М. 9 вирощують на шпалері з обов'язковим зрошенням. Для інтенсивних середньорослих насаджень придатні підщепи 54-118 та ММ. 106.
М. 9 – карликова підщепа з недостатньо зимостійкою кореневою системою. Щоб запобігти зимовим ушкодженням, насадження на ній рекомендується закладати на височинах і в місцях, де не застоюється холодне повітря. З цієї причини ризикована закладка саду на ділянках, що наскрізь продуваються вітром, і низинах поблизу водойм. Проблему зимових ушкоджень кореневої системи дерев, щеплених на М. 9, у більшості випадків знімає наявність снігу на поверхні ґрунту.
Дерева на М. 9 слаборослі, скороплідні, вступають у плодоношення на 2-3-й рік після посадки. Урожайність висока, плоди інтенсивно забарвлені, вирівняні та великі. Через перевантаження врожаєм та поверхневе розміщення кореневої системи дерева на ґрунтах легкого механічного складу вивалюються. Можливі відгалуження у місцях щеплення. Щоб цього уникнути, довжина відводка у підщепи має бути не менше 25-30 см, а висота окулювання в розпліднику 10-15 (краще 20) см.
М. 26. Напівкарликова підщепа, добре розмножується вегетативно.
Врожайність дерев на цій підщепі дещо вища, ніж на М.9. Дерева середньо- і слаборослих сортів потребують опори – хоча б на період формування крони. Зимостійкість найкраща серед усіх підщеп серії «М». Зрошення для дерев на підщепі М. 26 необов'язкове. Якісна підщепа для густо засаджених садів із середньою якістю ґрунтів (сухі, слабкі). Толерантна до фітофтори (Phytophtora cactorum), але на ґрунтах з поганим дренажем збудники фітофтори стають серйозною проблемою. Має бернотні утворення (бородавчасті нарости, у яких утворюються кореневі зачатки), тому при висадженні саджанців місце щеплення має бути над рівнем ґрунту.
54-118. Середньоросла підщепа, отримана в 1954 р. в результаті схрещування парадизки Будаговського (ПБ 9) і гібрида № 13-14.
Маточні кущі компактні, високі, майже циліндричної форми з великою кількістю пагонів. Вегетація рослин починається рано, наприкінці другої – на початку третьої декади квітня. Пагони довгі (105-120 см), неодномірні, середньої товщини, слабо вигнуті у основи. Незначна частина переростає і розгалужується, облистяність пагонів середня. Кора червонувато-темно-коричневого кольору, слабо опушена, вкрита великою кількістю округлих сочевичок бежевого кольору. Деревина та камбій бордові. Морозостійкість підщепи дуже висока (до -16 °С). Посухостійкість підвищена. У маточнику може уражатися бурою плямистістю. Підщепа високопродуктивна і високотехнологічна як у маточнику, так і в розпліднику. Період укорінення короткий (20-33 дні). Коренева система густо мичкувата, розгалужена. У розпліднику приживлюваність вічок на підщепі висока, вони добре зберігаються при перезимівлі. Сумісність із сортами хороша. Саджанці відрізняються гарним товарним виглядом.
Дерева на 54-118 характеризуються гарною якірністю кореневої системи, стійкістю до екстремальних умов вирощування, вступають у плодоношення на третій-п'ятий рік, вирізняються високою врожайністю. Середня тривалість періоду експлуатації саду на цій підщепі – 25 років.
Вибір потрібних сортів
Економічна ефективність та продуктивність саду залежать від його сортового складу.
Співвідношення сортів у саду визначається насамперед цільовим призначенням саду.
Важливий момент, який необхідно враховувати при підборі сортів – розміщення їх окремими кварталами з однаковою стійкістю проти основних хвороб, що дозволить застосовувати в саду високу сортову агротехніку, зокрема, боротьбу з хворобами та шкідниками.
Слід також враховувати, що літні сорти яблук їдять одразу після збирання, прямо з гілки; осінні зберігаються трохи більше 1-2-х місяців, а зимові – добре зберігаються (за належних умов) до весни. Є й такі сорти, плоди яких саме до весни набувають своїх найкращих смакових якостей.
Також потрібно врахувати та підібрати сорти-запилювачі. Це можуть бути рекомендовані сорти домашньої яблуні.
В останні роки з цією метою все частіше застосовують декоративні форми та сорти (напівкультурні, креби – декоративні яблуні з плодами, що не мають товарної цінності), з високопродуктивним пилком, період цвітіння яких збігається з основним помологічним сортом. Можна використовувати декоративний сорт або вид як щепленням у крону гілок нижнього ярусу, так і посадкою для кращого запилення – кожне десяте дерево. Своїм ароматом під час цвітіння декоративні яблуні приваблюють бджіл, які є незамінними під час цвітіння.
Універсальний запилювач для більшості сортів – Айдаред, з декоративних – Еверест (Evereste), яблуня Ола (Malus Ola), Роялті (Royalty), Доктор Шпрінгер (Професор Шпрінгер), яблуня Долго (Malus Dolgo) та ін.
За останнє десятиліття на Дослідній станції помології ім. Л. П. Симиренко ІС НААН, створено понад десяток нових сортів яблуні, включених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для розповсюдження в Україні та рекомендованих для вирощування у різних ґрунтово-кліматичних зонах.
Для інтенсивних насаджень рекомендуються сорти: Айдаред, Ренет Симиренко, Мліївчанка осіння, Слава переможцям, Полум'яне, Мавка, Ювілейне МІС, Городищенське, Мир.
Варвара Волошина
© Журнал "Городник"
ФОТО: автора