Розарій у жовтні: готуємося до зими
Найулюбленіші з садових квітів — троянди, що вимагають уваги та знання справи не лише в період цвітіння, а й під час зимового відпочинку.
Безліч питань виникає у квітникарів-аматорів під час підготовки садових троянд до зими.
Чи варто вкривати кущі, яким матеріалом? Чи робити обрізку перед зимівлею? Чи є препарати, які допомагають краще перезимувати?
Взимку троянда може загинути не так від морозів, як від неправильного догляду та неграмотної підготовки до періоду спокою.
Троянда досить морозостійка культура, здатна переносити значне зниження температури.
У кліматичних умовах усієї території України троянди здатні зимувати без складних каркасно-плівкових укриттів, якщо протягом весняно-літнього періоду догляд був грамотним і регулярним, а при перших заморозках були проведені нескладні агротехнічні заходи.
Подумати про успішну зимівлю краще з середини літа.
Приблизно з початку серпня слід припинити підживлення азотними добривами. Надлишок азоту позначиться на стані гілок, вони не встигають визрівати і навіть при невеликих заморозках гинуть.
З другої половини літа та на початку осені у підживленнях мають переважати фосфорні та калійні препарати. Ці елементи добре позначаються на якісному визріванні куща та особливо кори. Вона стає щільною, здатною переносити низькі температури і при цьому не розтріскуватися.
При грамотному догляді цвітіння троянд триває до заморозків, а в деяких сортів квіти здатні витримати до -5 ° С, тому осінню обрізку кущів робити небажано. Можна проводити хіба що невеликі коригування. Після настання стійких холодів потрібно обрізати всі суцвіття та зав'язі.
Якщо ви все-таки вирішили вкривати або обмотувати кущ плівкою, руберойдом або іншим матеріалом, що не пропускає повітря, необхідно видалити все листя, що залишилося на кущі.
Це запобіжить надмірному випаровуванню вологи з рослини під укриттям, тому що в холодний зимовий період коріння перестає працювати на поглинання вологи з ґрунту. Крім того, молоде листя, що не визріло, під непродувним покриттям — джерело поширення грибних захворювань. Тому при такому способі укриття бажано обробити кущ і ґрунт під ним 5%-ним розчином залізного купоросу, щоб знищити збудників грибних захворювань.
Але все-таки можна обійтися без укриття плівкою.
Заздалегідь потрібно подбати про заготівлю матеріалів, які допоможуть трояндам перезимувати. Пісок, садова земля, солома, хвойний лапник, морозостійка мотузка – все це знадобиться під час підготовки троянд до зими.
- Кущі троянд (чайно-гібридної, групи флорибунда, грандифлора, паркові) зв'язують мотузкою, намагаючись надати їм форму конуса. Це виключає обламування гілок під вагою снігу при рясні снігопади. Молоді незрілі гілки при цьому можна зрізати.
- Плетисті сорти із тонкими гнучкими гілками потрібно пригнути до землі. Але якщо плетиста троянда укріплена на арці, перголі або іншій садовій формі, знімати її не треба. І тут утеплюють нижній ярус куща на висоту 30-50 см.
При перших заморозках всередину кущів насипають горб піску або садової землі заввишки 25-35 см. Землю потрібно принести заздалегідь, а не брати з-під кущів, оголюючи верхнє коріння.
Також ґрунт під трояндами можна замульчувати різаною соломою шаром 20-40 см, утеплюючи нижній рівень куща, особливо це актуально для щеплених саджанців, оскільки найуразливіше місце під час морозів – точка щеплення.
Замість соломи іноді використовують лапник. Але солома вигідніша з кількох причин:
- навесні після сходження снігу її можна не прибирати з-під кущів;
- під впливом вологи солома вляжеться і почнеться процес перепрівання, при якому виділиться тепло, і ґрунт під кущем буде на кілька градусів вище, ніж температура повітря.
- Крім того, під соломою у величезній кількості заведуть дощові хробаки, які благотворно впливають на стан ґрунту.
При укритті на зиму троянд груп патіо, ґрунтопокривних, мініатюрних, поліантових та штамбових потрудитися доведеться більше.
- Мініатюрні троянди та карликові сорти інших груп укривають ящиками, встановлюючи їх вгору дном над кущем, а зверху обкладають соломою.
- Сильнорослі сорти ґрунтопокривних, поліантових і троянд патіо вкривають за тим же принципом, що і чайно-гібридні, але при цьому земляний пагорб усередині куща повинен бути порівнянний по висоті з усією рослиною. Їх також укривають соломою чи лапником.
Найбільш трудомісткі під час підготовки до зимівлі штамбові троянди. Якщо шипшина, на якій щеплена троянда, досить гнучкий, то деревце можна пригнути до землі та утеплити місце щеплення, засипавши його землею та обклавши соломою або лапником.
Якщо ж стовбур негнучкий, доведеться робити споруду у вигляді піраміди.
Для цього знадобляться дерев'яні або металеві кілки, довжина яких на 50-70 см більша, ніж висота штамбової троянди. Їх встановлюють у землю навколо троянди (по 4 і більше) і зв'язують між собою дротом, зверху щільно притягуючи один до одного. Після цього обмотують широкою стрічкою плівки, а внутрішній простір заповнюють соломою. Укриття має бути стійким, щоб витримувати сильні пориви вітру. А плівка – вологонепроникною.
З настанням перших теплих весняних днів троянда починає прокидатися і укриття потрібно знімати. Розкривають їх поступово, у кілька етапів.
Сигналом для остаточного зняття захисних шарів є ріст пагонів. Всі роботи потрібно проводити ввечері або в похмурий день, щоб яскраве сонце не обпалило неоміцні нирки та паростки. Землю, насипану конусом усередині куща, змивають, мотузки, що стягують кущ, зрізають, роблять обрізку.
Якщо троянди були вкриті повітронепроникним матеріалом, то після всіх заходів необхідно обробити їх 5%-ним розчином залізного купоросу для знищення збудників грибних захворювань.
Поліна Козлова
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com