Домогтися цвітіння гладіолусів можна вже напровесні у південних регіонах України.
- Вигонку гладіолусів проводять у нічних теплицях з незначним підігрівом.
- Висаджують бульбоцибулини першого розбору в ґрунт у січні-лютому, коли закінчується період фізіологічного спокою.
- Перед посадкою протягом чотирьох тижнів бульбоцибулини гладіолусів витримують (прогрівають) при температурі 16-24 °C.
- Після посадки їх у ґрунт температуру в теплиці підтримують на рівні 16 24 °C, ґрунту – 12-18 °С.
- Цвітіння починається наприкінці квітня, масове – у середині травня.
У північних і центральних регіонах гладіолуси виганяють у теплицях, що добре опалюються.
- У січні вибирають бульбоцибулини першого розбору ранніх сортів і протягом місяця витримують при температурі 25 °С та вологості близько 60%.
- Для прискорення термінів цвітіння можна використовувати як теплі, так і холодні парники заввишки (від землі до скляного даху) не менше 60 см.
- Гладіолуси, висаджені в теплі парники в перші дні березня, зацвітають вже в середині червня, а висаджені в холодні парники в середині березня – на 10-14 днів раніше, ніж рослини у відкритому ґрунті.
Бульбоцибулини перед посадкою необхідно підготувати.
Для цього перед прогріванням їх сортують, здорові очищають від покривних лусок, хворі – вибраковують.
Безпосередньо перед посадкою їх витримують протягом 1-4 години у теплому (20-25 °C) 04-0,5% розчині марганцівки (в 1 л води розчиняють 4-5 г марганцово-кислого калію). Така обробка підвищує стійкість рослин до грибних хвороб, прискорює термін цвітіння, покращує декоративність суцвіть.
Бульбоцибулини також можна обробити борною кислотою, витримуючи їх протягом 12-24 годин в 0,2%-ному розчині (2 г кислоти на 1 л води). Ця процедура сприяє збільшенню розміру квіток та їх кількості у суцвітті.
Після замочування бульбоцибулини висаджують у ящики або в теплицю (парник).
- Відстань між рослинами – 8-10 см, між рядами 20 см, глибина посадки – 6 см.
Висаджують бульбоцибулини в ґрунтову суміш, що складається з дернової землі, перегною, торфу та піску (2:2:1:1): на 1 м3 такої суміші додають 3 кг кісткового борошна, 2 кг суперфосфату та 1,5 кг карбонату калію.
Посадкову ємність на 2/3 заповнюють поживною сумішшю, потім насипають пісок (шар товшиною у 2-3 см), в який злегка вдавлюють підготовлені бульбоцибулини, а зверху – залишки субстрату. В умовах закритого ґрунту пісок перешкоджає загниванню молодих корінців.
Після висадки гладіолусів у парнику підтримують оптимальну температуру 18-20 °С, влаштовують додаткове освітлення (300-500 Вт/м2) протягом 4-6 годин на добу, регулярно рясно поливають. Надалі, коли листя досягне висоти 15-20 см, рослини поливають помірно, а температуру повітря знижують до 16 °С. У цей період ґрунт необхідно постійно розпушувати.
Починаючи з перших чисел квітня, кожні 14 днів рослини підживлюють (у 10 л теплої води розчиняють 25 г суперфосфату, 15 г карбонату калію та 10 г аміачної селітри).
Квітконоси зрізають, коли розпустяться 1-2 квітки. Зрізати краще над четвертим листом, тоді добре зберігається бульбоцибулина.
Після зрізання ґрунт продовжують помірно зволожувати, ящики з рослинами виносять з теплиць у парники, де бульбоцибулини визрівають, поступово переходячи в стан спокою. Потім їх викопують та зберігають, як і при звичайному вирощуванні.
Наступного року ці цибулини для вигонки не використовують, а висаджують навесні у відкритий ґрунт.
Ярослав Себало
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com