Прекрасні лілії у садибі: вивчаємо основи осінньої посадки різних видів та гібридів

Для більшості лілій необхідний структурний, поживний водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією – тобто, найбільше підходять легкі і середньоважкі суглинисті ґрунти.

На важких суглинистих водонепроникних ґрунтах перед посадкою слід влаштувати штучний дренаж.

• Для цього на ділянці, відведеній під посадку лілій, риють траншеї (глибина 50 см, ширина 25 см) з легким нахилом в один бік, витримуючи відстань між ними 50 см.
• В кінці траншеї буром роблять свердловину (глибина 50 см), яку потім повністю засипають піском.
• На дно траншеї насипають пісок (товщина шару 10 см), а після цього її заповнюють ґрунтосумішшю.
• Площу між траншеями засівають конюшиною білою.

Оскільки у відкритому ґрунті на одному місці лілії можна вирощувати впродовж декількох років, підготовка грунтосуміші для посадки цибулин – одна з найважливіших умов.

Сорти лілій, що належать до різних груп, для успішного росту вимагають певного показника кислотності (рН) ґрунтової суміші. Незважаючи на те що для лілій найбільш підходить нейтральний показник рН, одні сорти краще ростуть на слаболужних, інші – на слабокислих ґрунтах.

Так, для сортів, що відносяться до групи східних гібридів, показник рН дорівнює 5,5-6.

Цьому показнику відповідає ґрунтосуміш, до складу якої входять:

верховий торф, листяна і дернова земля, перегній-сипець, крупнозернистий пісок (2: 2: 1: 1: 2). На відро ґрунтосуміші додають 1 склянку комплексних мінеральних добрив, що не містять хлору.

Для сортів, що відносяться до групи азіатських і ЛА-гібридів, оптимальний показник рН - 6,5-7.

Йому відповідає ґрунтосуміш наступного складу:

сфагновий торф, листяна і дернова земля, перегній, пісок (1: 2: 1: 1: 2). На відро суміші додають 1 склянку комплексних мінеральних добрив.

Якщо немає торфу, ґрунтосуміш можна приготувати і без нього. Тоді показник рН буде близько 7, що не відіб'ється на рості і розвитку рослин.

Сорти, які відносяться до групи трубчастих гібридів, а також сорти лілії довгоквіткової, королівської та лілія біла добре ростуть на ґрунтах із слаболужною реакцією і позитивно реагують на внесення вапна і деревної золи.

Для них підходить наступна ґрунтосуміш:

листяна і дернова земля, перегній, пісок (2: 2: 1: 2). На відро ґрунтосуміщі додають 2 склянки деревної золи і півсклянки суперфосфату.

Сорти, що відносяться до груп ОТ- і ЛО-гібридів, в нас ще поки мало поширені. Якщо ви не знаєте, до якої групи відноситься придбаний сорт, посадіть його в ґрунтосуміш з нейтральною реакцією.

Найкращий час для посадки лілій – осінь (кінець серпня – вересень). 

До настання морозів цибулини встигають добре вкоренитися і успішно переносять зимівлю. Глибина посадки залежить від розміру цибулини і механічного складу ґрунту і зазвичай дорівнює потрійному діаметру цибулини.

Виняток становлять лілія біла і її гібриди, які формують зимуюче прикореневе листя. Їх висаджують на глибину 2-3 см.

Відстань між цибулинами залежить від висоти рослини і коефіцієнта розмноження: для сортів, що відносяться до трубчастих і східних гібридів, ОТ- і ЛА-гібридів (які швидко розмножуються) – 25-30 см, а для інших груп лілій – 15 см.

Посадку цибулин в траншеї проводять наступним чином. 

• На дренажний шар піску насипають відповідний даному сорту шар (товщина 20-25 см) ґрунтосуміші.
• Потім посередині траншеї на потрібній відстані насипають невеликий горбок піску або розкладають купки сфагнового моху, на які і укладають цибулини, ретельно розправляючи коріння.
• Кожну цибулину засипають піском, після чого траншею доверху наповнюють ґрунтосумішшю.

Перед посадкою цибулини необхідно уважно оглянути, видалити пошкоджені луски і коріння, а потім обробити 0,2% -ним розчином фундазола, витримавши їх в ньому 30 хв. Якщо ґрунтосуміш суха, помірно полити, простеживши при цьому, щоб її верхній шар повністю промок.

Сорти, які відносяться до східних гібридів, слід висаджувати на напівтінистих ділянках, а сорти інших груп лілій – на відкритих і сонячних.

• Після посадки ділянку накривають поліетиленовою плівкою, яка оберігає ґрунт від перезволоження в період осінніх дощів і довше зберігає тепло, що сприяє швидкому укоріненню цибулин.
• З настанням холодів (коли ґрунт промерзне на глибину до 5 см) плівку потрібно зняти, ділянку вистилати листям деревних порід або соняшниковим лушпинням (товщина шару 20 см) і знову накрити плівкою, ретельно закріпивши останню, щоб її не знесло вітром. Під таким сухим укриттям цибулини добре зимують.

Сорти, що відносяться до груп азіатських і ЛА-гібридів, в центральних та південних регіонах України укриття не потребують.

Юлія Величко, Анатолій Величко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com