Пора цвітіння: екзотична форма і забарвлення махрових нарцисів

На сьогоднішній день відомо 12 груп нарцисів, і в кожній є чудові сорти, здатні приємно здивувати любителя квітів.

Але, мабуть, найекзотичніші за формою і забарвленням – махрові нарциси. Саме вони отримують найбільш емоційні відгуки про свою незвичайну красу.

Перше, що впадає в очі, – розмір квітки.

Махрові нарциси крупніші та вищі, ніж сорти інших груп. Велика кількість часток оцвітини створюють величезні (12-15 см) в діаметрі квітки, що нагадують махрові кулі. Іноді прості класичні пелюстки оточують сильномахрову, дуже велику коронку. Є сорти, у яких на одному квітконосі розквітають одразу три-сім середніх або навіть великих квіток. Щоб витримати таку масу стебло повинно бути дуже міцним. Квітконоси у сортів цієї групи сильні, з щільними стінками, середня висота 45-50 см. 

Терміни цвітіння у махрових нарцисів можуть бути різні: від надранніх, до дуже пізніх, в самому кінці весни. Ці нарциси можна використовувати як для озеленення садів і парків, так і для зрізання.

Махрові нарциси за  своєю красою, вишуканістю і навіть екзотичністю, не поступляться жодним іншим популярним квітам. А їхні аромати (є сорти з запахом лимона, конвалії, жасмину, стиглого персика) не перестають дивувати своїм різноманіттям. 

У вирощуванні махрові нарциси, як втім і сорти інших груп, невибагливі, їм потрібен легкий, родючий, в міру зволожений і добре дренований ґрунт. При перекопуванні бажано додати в землю просіяний морський або річковий  крупнозернистий пісок (1-2 відра на 1 м²). 

Кращий час для посадки цибулин махрових нарцисів – кінець серпня. Глибина посадки залежить від місцевості і типу ґрунту. Висаджені махрові нарциси на одному місці найкраще тримати 2-4 роки. 

Глибина посадки, а також відстань між рослинами повинні становити не менше 15-20 см, оскільки цибулини у махрових нарцисів набагато більші, ніж у інших сортів, і при звичайній (більш дрібній та загущеній) посадці через рік цибулини в землі будуть стикатися.

Нарциси швидко пристосовуються до місцевих умов і добре ростуть як на сонячній клумбі, так і в саду під кронами дерев. Але найкраще місце для них – в міру освітлена безвітряна ділянка (при сильному вітрі дуже великі квіти схиляються до землі).

Нарциси – культура досить вологолюбна, тому в період цвітіння і ще 4-5 тижнів після нього їх потрібно регулярно поливати. Для підживлення можна вносити азотні добрива, наприклад нітроамофос (30 г/м²). Не можна допускати передозування, бо надлишок азоту може спровокувати розвиток хвороб і ріст занадто високих вузького і слабкого листя та  квітконосів. Щоб поліпшити якість цибулин і попередити поширення хвороб, квітки до початку утворення насіння обривають. 

Викопувати цибулини починають після вилягання і пожовтіння листя.

Викопані цибулини очищають від землі і сушать в тіні, при температурі 20-25 ° С. Сушка зазвичай триває 7-14 днів, потім цибулини розбирають.

При розборі цибулин не слід поспішати з відділенням дітки від материнської цибулини. Цибулинка-дітка сама «вирішить», коли слід відірватися від «материнського» гнізда. При насильному відділенні можна пошкодити денце цибулини, а значить, викликати зараження і подальшу загибель посадкового матеріалу.

Зберігають цибулини до посадки при температурі 15-17 ° С в темному, сухому, добре провітрюваному приміщенні.

Світ цибулинних квітів величезний і різноманітний. Але нарцис за своєю популярністю – один з лідерів. Адже розквітаючи після довгої і нудної зими, він дарує нам яскраві барви і ніжні весняні аромати. 

Поліна Козлова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com