Панацея від 99 хвороб: вивчаємо цілющі властивості алое

Високопоставлені особи багатьох монарших дворів Європи в середні віки вдавалися до лікування цією рослиною, щоб поправити здоров'я.

Цікаво, що в Південній Африці – на батьківщині алое – досі підвішують до стелі і над усіма дверима гілочки алое, вірячи, що це обов'язково призведе до появи немовляти.

У нас алое також добре відомо з давніх-давен. У наших краях йому дали назву "столітник", і існує думка, ніби він цвіте раз на сто років, а накопичена в ньому життєва сила лікує від 99 хвороб.

В Україні завжди цінували лікарські рослини як свої, так і заморські. Біля будинку зазвичай зростали любисток і кануфер – вихідці із Середземномор'я, а на підвіконнях – цілющі тендітні рослини, не що витримують наших зим: розмарин, пеларгонія і, звичайно ж, панацея від усіх хвороб – алое, ботанічна назва – алое деревоподібне (Aloe arborescens).

Нашому співвітчизнику, всесвітньо відомому офтальмологу академіку В. Л. Філатову належить винахід біогенного стимулювання та консервування соку алое для лікування.

У соку були знайдені сахароза, фруктоза, глюкоза та інші цукри, органічні кислоти, вітаміни групи В, С, РР, з мінеральних елементів – магній, залізо, марганець, мідь, фосфор, кальцій, кумарини, а головне – невідома доти дуже складна речовина, названа алоїном.

Такий набір компонентів, за свідченням фахівців, покращує обмінні процеси в організмі, підвищує імунітет, тобто стійкість організму до різних хвороб. 

По шматочку двічі на день

У народній медицині алое застосовується досить широко: для поліпшення апетиту, при поганому травленні, запорах, болях в області печінки, недостатньому виділенні жовчі, для нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту і т.д.

• Для цього вчені рекомендують з'їдати двічі на день листок алое довжиною всього лише всього лише 2-3 см. І повірте, діє! Отже, лікуйтеся на здоров'я!

На думку відомих фітотерапевтів Ф. І. Мамчура та В. В. Кархута, сік алое, отриманий з листя, яке 12 діб знаходилося у темному та холодному (температура 6-8 °С) місці, посилює відновлювальні процеси в тканинах. Саме тому водний екстракт алое, виготовлений за методом Філатова, використовують при очних хворобах, хронічному артриті, хворобах шлунка і дванадцятипалої кишки, ранах, що важко гояться, променевій хворобі, вовчаку.

Препарати алое нормалізують багато реакцій організму, у тому числі й обмін речовин, і, як наслідок, покращують процеси, пов'язані з імунною системою. Це важливо у будь-якому віці.

Широко відомий рецепт: суміш соку алое з медом та червоним вином (бажано марки кагор) у рівних кількостях позитивно впливає при внутрішніх запальних процесах та туберкульозі.

У той самий час слід зазначити, що лікарські властивості рослини вивчені ще повністю.

Імпортний лікар

Рід алоз належить до родини лілійних (близько 200 видів). Усі види алое – сукулентні рослини (запасають вологу з поживними речовинами, дуже економно використовують воду). Вони відрізняються за габітусом і по-різному використовуються.

Так, алое деревоподібне утворює густі кущові чагарники з багаточисельними здерев'янілими пагонами, висотою близько 3 м. Стовбури обростають густою мережею повітряних коренів, на них накопичується волога туманів, яку вони вбирають. У сухому повітрі коріння росте повільно, але все ж таки доростає до ґрунту, вростає в нього і поставляє рослині вологу і мінеральні солі. У Південній Африці чагарники алое використовують як загони для худоби. 

Алое справжнє (A. vera) – розеточна рослина з широким у білу цяточку листям, утворює безліч розеток, що піднімаються над землею лише на 20-25 см. Його сік виявляє цілющі властивості, подібні до алое деревоподібного, але це також і потужний інсектицид (використовують для бальзамування). У наших краях рослина відома як "китайський лікар". З нього отримують пурпурову фарбу для шовку, чорну для вовни, рожеву та коричневу для льону. 

Алое вирощують у багатьох спекотних країнах: на Аравійському півострові, Сирії, Індії, Шрі-Ланці, Китаї. Здавна культивується на Антильських островах: Ямайці, Кюрасао, Барбадосі та Венесуелі.

Ще недавно алое деревоподібне вирощували в теплицях і в Україні, використовуючи його для потреб фармакопеї. На жаль, в аптеках все рідше можна купити лінімент алое, призначений для лікування ран, особливо опіків, екстракт алое в ампулах – для лікування очних хвороб, ран, астми та запальних процесів; сироп алое із залізом, який призначають при анемії, гельмінтозах, інфекційних захворюваннях.

Але алое можна чудово виростити на підвіконні. 

Щоб квітло щороку 

Краща землесуміш для алое складається з дернової та листової землі в рівних кількостях та річкового піску – 1/4 частина цього обсягу. До суміші бажано додати биту цеглу для збільшення повітроємності ґрунту та деревне вугілля для її знезараження. 

• Алое витривала, але вимоглива до світла рослина, його бажано вирощувати на найсвітліших місцях, на літо виносити на балкон або в сад.
• У зимовий період бажано утримувати алое при температурі 10 -12 °С, зменшити полив. Пересаджувати за необхідності.

Розмножують алое в основному живцями, які навесні легко і швидко утворюють коріння. При цьому живець слід підсушити протягом декількох днів, а зріз присипати товченим вугіллям. Можна використовувати як верхівкові живці (довжиною 10-12 см від стовбура), так і прикореневу поросль.

Алое цвіте щороку. Але для того, щоб воно зацвіло вперше, має утворитися багато листя. Отже, потрібно багато прямого сонячного світла. Тільки в цих умовах у листі синтезується достатня кількість органічної речовини, необхідної для квіток. У кімнатних умовах для цього потрібно не менше 10 років. 

А якщо ви вирішили лікуватися алое, все ж таки спочатку проконсультуйтеся з лікарем.

Всеволод Грабовський

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com