Яскраві вогники серед зими: особливості догляду за шлюмбергерою

Дивовижна якість шлюмбергери: в залежності від обстановки вона здається то старомодною «бабусиною» квіткою, то стильним елементом сучасного дизайну – однаково гідно виглядає і на віконці сільської хати, і в міському хай-теку.

Квітка ця запрограмована на довге життя – ростиме собі на підвіконні 20 років і більше, стаючи справжньою сімейною реліквією.

Старі довідники відносять зигокактус до рослин невибагливих, з категорії «для початківців».

Однак ті, хто вперше обзаводиться шлюмбергерою і приділяють їй підвищену увагу, чомусь частенько скаржаться на те, що вона то в'яне, то сіріє, то не цвіте, то скидає бутони. 

Історія походження 

Характер цієї милої «попелюшки» сформувався у вологих лісах Південної Америки. І незважаючи на сотні років одомашнення в Північній півкулі, цвіте шлюмбергера за «графіком» Південної півкулі.

У природі такі лісові кактуси мешкають не у ґрунті, а в розвилках гілок і коріння дерев, де субстрату зовсім небагато. Тому і в кімнатній культурі шлюмбергеру пригнічує надлишок ґрунту. Вона буде вдячна за тісний горщик, в якому її корені зможуть охопити всю земляну грудку.

«Лісовий характер» шлюмбергери вимагає також розсіяного світла та кислого ґрунту. Зигокактус запасає в стеблах не так багато води, тому потребує регулярного поливу, але дуже важливо дати рослині паузу між поливами. До того ж коренева система шлюмбергери досить слабка, при постійній вологості її коріння загниває і відмирає. Словом, найлегше занапастити шлюмбергеру перезволоженням земляної грудки. А ось вологе повітря ця рослина любить (ще одна «звичка», набута у вологих тропіках). 

Якщо ж говорити про «забаганки» шлюмбергери, то в неї дуже гостра чутливість до зміни світлового режиму.

Тому перша порада квітникарям-початківцям – не крутіть горщик, не змінюйте орієнтацію по відношенню до світла, рослина завжди повинна бути повернена до вікна однією і тією ж стороною.

Особливо різко зигокактус реагує на перестановку та зміну освітленості в період бутонізації та цвітіння – скидає бутони, а з ними ще й сегменти стебла. Якщо ви купили шлюмбергеру з квітками або з бутонами, треба бути морально готовим до того, що вона може скинути до 85% квіток і бутонів.

Вибираємо правильне місце на підвіконні 

Важливо одразу вибрати для рослини постійне місце. Любить вона бути на розсіяному світлі, без прямих сонячних променів. Їй добре буде на підвіконні північно-східного вікна, підійде вікно північної або західної орієнтації. А ось на вікнах південної орієнтації потрібне притінення.

Враховують і такі нюанси: навесні та влітку підійде напівтінь; у період цвітіння – з грудня до лютого – бажано, щоб освітлення було хоч розсіяним, але яскравим.

Якщо світла буде обмаль, то декабрист може і не зацвісти. Тому нерідко радять на період цвітіння виставляти шлюмбергеру на вікно південної орієнтації. Усі перестановки треба робити, по-перше, до появи бутонів, а по-друге, ставити вазон до скла тією самою стороною, що й колишньому місці.

Зміна освітленості шлюмбергери – не єдина причина скидання бутонів або частини сегментів. Таке може статися через надлишок добрив і при недостатньому поливанні (для шлюмбергери неприпустиме не тільки перезволоження, а й довге пересихання земляної грудки).

При правильному догляді за декабристом із ним жодних неприємностей не станеться. 

Необхідна турбота в будь-яку пору року 

Літо на свіжому повітрі

• Влітку, коли триває період активного росту шлюмбергери, її варто винести на свіже повітря – на балкон, у сад, але в напівтінь, наприклад, підвісити в кашпо на дереві.
• У саду треба дуже берегти її від слимаків.
• У серпні починається період спокою, полив поступово зменшують, підживлення припиняють. 

Осінь без теплих “пестощів”

• На ділянці або на балконі шлюмбергеру можна залишати до самих холодів.
• Восени рослина починає готуватися до цвітіння, а прохолода та обмеження поливу посилюють розвиток бутонів. Найоптимальніша температура в цей час (вересень-жовтень) – 10-14 °С.
• Перед листопадом шлюмбергеру потрібно занести в приміщення і поставити на постійне місце.
• Коли почнуть формуватись бутони – збільшити полив. 

Зима і цвітіння 

• В цей час, коли наша красуня вся в квітах або з бутонами, їй потрібен температурний режим 15-20 °С вночі та 20-22 °С вдень.
• Поливати необхідно теплою водою з таким інтервалом, щоб субстрат у горщику підсихав лише зверху на 2-3 см.
• Коли цвітіння закінчиться, полив потрібно зменшити, а температуру знизити.
• Після цвітіння, щоб надати зигокактусу бажаної форми, його обскубують – відкручують обертальним рухом 1-2 сегменти на стеблах – в результаті вони здатні нести більшу кількість квіток.

Весняна пересадка 

• З березня у шлюмбергери починається період активного росту.  Їй знову потрібні тепло, а також обприскування, рівномірний полив теплою м'якою водою та підживлення 2 рази на місяць. Щоправда, потреба зигокактусів у підживленні невелика, краще брати половинну дозу від тієї, що вказана на упаковці.
• Період із середини березня по квітень – найкращий час для пересадки шлюмбергери у свіжий субстрат: Горщик для неї беруть лише трохи більший за старий. Його заповнюють пухким, легким, проникним ґрунтом, що має слабокислу реакцію (рН 5,5-6,5). Наприклад, підійде суміш з листової, дернової землі та піску у співвідношенні 2:1:1 з додаванням товченого деревного вугілля та цегли. Аматори також радять додавати в субстрат подрібнену шкаралупу волоських горіхів. Дренаж засипають на третину висоти горщика.
• Молоді рослини пересаджують щовесни, дорослі – раз на 2-3 роки, старі – через 4-5 років.

Секрети температурного режиму

Щоб добре «розуміти» свою шлюмбергеру, необхідно знати ще кілька її секретів:

Так, занадто тепле осіннє та зимове утримання (вище 23 °С) призведе до сильного росту пагонів, але цвісти рослина не буде. Нижча температура (17-20 °С) сприяє закладенню квіткових бруньок лише за умови короткого дня.

Ще нижча температура (10-15 °С) сприяє формуванню бутонів незалежно від тривалості світлового дня. Цю особливість використовують при промисловому вирощуванні рослин на продаж. А за температури нижче 10 °С бутони взагалі не утворюються.

Як розмножувати шлюмбергеру?

Розмножують шлюмбергеру живцями. У травні-квітні акуратно відкручують від вибраного кущика верхівку стебла з 2-3 сегментами, потім ці живці підсушують впродовж доби і вкорінюють у вологому субстраті.

Ще цікавіше прищепити живці на високий кактус (як правило, перескію) і виростити штамбовий різдвяник.

Зоя Кожевникова

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com