Овочі з любов'ю: поради з вирощування продуктивних сортів помідорів, перця, баклажанів

Помідорне рандеву 

Помідори посідають головне місце в моєму городньому господарстві. Обожнюю їх з дитинства. Пригадую, коли ще була маленькою, охоче доглядала за рослинами, допитувалася у бабусі про умови їхнього вирощування та цікавилася характеристиками сортів.

Згодом дитяче захоплення переросло в справу всього життя. Продовжую випробовувати сорти, не боюсь експериментувати, вибираючи найкращі з кращих.

Тепер у моїй колекції є помідори на будь-який смак, найрізноманітніших форм і забарвлень.

Серед найулюбленіших, перевірених часом – сорт Катюша. Він з’явився у мене одним із перших. Низькорослий кущ, з листям, схожим на картопляне, має дуже гарну розсаду, а в розпал сезону буквально обліплений округлими плодами насиченого червоного кольору. Рослина не потребує пасинкування. Плоди споживаємо в салатах, квасимо. Сік, соус, кетчуп – все дуже смачне.

Щороку всією родиною з нетерпінням чекаємо врожаю від суперраннього сорту Підсніжник. Кущ розлогий, дає багато яскраво-червоних плодів масою 150–200 г. М’якуш солодкий, з легенькою кислинкою, але це аж ніяк не псує його смакових якостей. Підсніжник найпершим починає зав’язувати плоди, плодоносить до кінця липня, тож просто не встигає захворіти фітофторозом. Мрія городника!

Загалом маю 26 низькорослих сортів. Всі вони радують високим урожаєм. Рослини не обов’язково підв’язувати, грядки можна замульчувати соломою і збирати чистенькі плоди.

З-поміж високорослих помідорів особливо хочу відзначити сорт Японський трюфель. Коли приношу помідори з городу, то діти вишукують серед плодів рожеві грушки, найсмачніші з усіх. М’якуш них – як у кавуна, солодкий, цукристий, соковитий і пахучий, смак насичений, багатогранний. Починаючи з кінця червня, насолоджуємося помідорними салатами, маємо вдосталь домашніх заготовок. Свіжий, консервований чи перероблений на соус і кетчуп, Японський трюфель – усе це дуже смачне. А тут вам ще і — краса на городі, бо рослина має досить ефектний вигляд.

Серцеподібних помідорів у мене також багато, всіх можливих кольорів. Плоди чудово підходять для салатів і переробки. Сік із них солодкий і густий. Можна наробити різнокольорових соків і здивувати друзів. Є серед серцеподібних помідорів і справжні велетні, наприклад Прованцано. Яскраво-червоні м’ясисті плоди мають апетитний вигляд і завжди бажані на столі.

Вершина помідорної селекції – екзоти. Чимало їх і в моїй колекції: дво-, триколірні, смугасті, зелені, чорні, шоколадні, зазвичай солодкі і загадково прекрасні… Ті, хто потрапляє на мій город улітку, милуються ними, наче музейними експонатами. Серед новинок – біколор Загадка природи. Рослина висотою 1 м. Плоди масою 300–500 г, жовтогарячі з рожевим візерунком, солодкі, дуже смачні. Формую кущ у два стебла, для такого велетня потрібна міцна опора.

Віднедавна переглянула своє ставлення до помідорів чері. Колись ними зовсім не цікавилася, але з появою внуків з’явилася необхідність їх вирощувати. Мініатюрні і до того ж солодкі, як цукерки, плоди наче магнітом притягують дитячі рученята. Ледве встигаю відібрати плоди на насіння. 

Звичайно, щоб усе це виростити, потрібно докласти чимало зусиль. 

Ділянку готую заздалегідь, рано навесні, перед оранкою, вношу перегній. Дуже важливо помідори вберегти від хвороб і шкідників. Для цього стараюся дотримуватися правил сівозміни: не вирощую помідори на одному й тому ж місці та після картоплі. Після кожного дощу або поливу обробляю рослини розчином харчової соди. Як тільки з’являються перші плоди, підсипаю під кущі деревний попіл. І, звичайно ж, обробляю біопрепаратами від колорадського жука та фітофторозу. Щодо хімпрепаратів, використовую їх дуже обережно – тільки до появи плодів.

Поради з моєї скарбнички 

У переддень весни власники земельних ділянок проводять підготовчі роботи: готують тару і ґрунт, сортують і перебирають насіння, перевіряють його на схожість. Усе це роблю і я.

Сподіваюся, мої поради будуть корисними, особливо тим, хто тільки починає торувати нелегкий шлях городника.

Робимо ревізію насіння 

У кожного з нас є чарівна коробочка з насінням (у мене вона не одна). І байдуже, якого походження ваше насіння (у профупаковці, пакетоване виробником у промислових масштабах чи зібране вами власноруч), на ньому обов’язково має бути вказано термін придатності. Тож час перевірити свої запаси.

Нагадаю термін зберігання насіння овочів:

• 1-2 роки — цибуля, селера, пастернак, кукурудза;
• 2-3 роки — морква, щавель, кріп, коріандр, перець солодкий;
• 3-4 роки — горох, фенхель, квасоля, боби, баклажани, бруква, шпинат, цвітна капуста, броколі, кольрабі, петрушка;
• 4-5 років — перець гострий, капуста пекінська, салат цикорний, редиска, ріпа, редька, капуста білоголова, червоноголова та брюссельська;
• 4-6 років — буряк листовий і столовий, помідори;
• 6-8 років — огірки, гарбуз, кавун, диня, кабачки. 

Якщо термін придатності насіння улюбленого сорту минув, не поспішайте його викидати. Насіння можна реанімувати. Я роблю це так: обрізаю носик кожної насінини на 0,5 мм манікюрними ножицями. Спробуйте, і насіння вам ще послужить.

Обробляємо — значить стимулюємо 

Щоб вчасно виявити збудників хвороб, які можуть знаходитися у насінні, проводжу його дезінфекцію.

Можна прогріти насіння в гарячій воді за температури 50 °С протягом 20 хв. Це зручно робити в термосі.

Ефективний спосіб знезаражування насіння – замочити його в алое. Сік алое чудово справляється з бактеріями та грибками. Для цього треба зрізаний листок алое покласти на дві доби в холодильник за температури 2 °С. Після цього вичавити сік, замочити в ньому насіння й залишити на добу. Відтак, не промиваючи, насіння злегка підсушити, після чого можна сіяти на розсаду або одразу в ґрунт.

Для замочування підійде харчова сода (10 г на 1 л води). Необхідно залишити насіння в розчині соди на 12–24 години.

Можна замочувати насіння в розчині деревного попелу (2 ст. ложки на 1 л води). Розчин настоюють добу, періодично помішуючи. Далі світлу частину зливають і опускають у цю рідину марлевий мішечок, наповнений насінням, на 3-5 годин.

Гарний стимулюючий ефект дає обробка насіння в розчині бурштинової кислоти (15 мл на 1 л води) протягом 18-24 годин.

Прискорити зростання рослин можна,замочивши насіння в гетероауксині (25 мг на 1 л води) на 12 годин.

Для замочування використовую чисту (а якщо є можливість — талу) воду.

Замочене насіння проростає на 4-7 діб раніше, ніж сухе, що прискорює достигання овочів і підвищує загальний урожай.

Якщо потрібно висіяти багато насіння, то я його не замочую. Ґрунт проливаю гарячою водою, розкладаю сухе насіння, присипаю ґрунтом, утрамбовую ложкою, накриваю плівкою і залишаю в теплому місці. Результатом завжди задоволена. 

На черзі – пророщування 

Після замочування насіння починаю пророщувати.

Для кожного сорту перцю беру по два ватні диски, підписую їх і розкладаю в лотки з водою (0,5 см). На одному з дисків розкладаю насіння, накриваю іншим, зверху – плівкою і ставлю в тепле місце. Через три дні починаю уважно слідкувати за насінням. Насіння, що накільчилося, одразу висіваю в стаканчики чи лотки з пухким ґрунтом, загортаю шаром ґрунту не менше 1 см, утрамбовую ложкою. Сходи з’являються через 4-6 днів.

При використанні ватних дисків раджу бути уважними. Буває так, що корінці вростають у вату і їх складно буде дістати, не пошкодивши паросток. Насіння також пророщують на туалетному папері або тканині. 

Звіряємо календарі

Практика показує: найбільше труднощів у городників виникає при розрахунку термінів вирощування розсади, адже потрібно врахувати багато факторів — біологічні особливості різних культур, їхній вегетаційний період, бажані терміни отримання урожаю, терміни висадки у відкритий ґрунт.

Я проживаю на Київщині, тож, розраховуючи терміни вирощування розсади, орієнтуюся на ґрунтово-кліматичні умови центральної України.

Помідори (із замочуванням чи сухим насінням) висіваю: 

• у стаканчики і лотки з подальшим висаджуванням у неопалювальну теплицю — 25.02–10.03;
• у стаканчики і лотки з подальшим висаджуванням у відкритий ґрунт — 15–25.03;
• у теплицю чи під агроволокно з подальшим висаджуванням у відкритий ґрунт без пікірування — 10–20.04;
• у відкритий ґрунт (безрозсадний спосіб) — 20.04–10.05.

Перець гострий (бажано проростити):

• ранньо- і середньостиглий — 15–28.02;
• пізній — кінець січня – початок лютого. 

Перець солодкий (бажано проростити):

• ранньо- і середньостиглий — 01–08.03;
• пізній — 15–28.02.

Баклажани (бажано проростити):

• ранньо- і середньостиглі — 01–10.03;
• пізні — 20–28.02.

Я дуже щаслива, що займаюся улюбленою справою і мене в цьому підтримують найрідніші люди — мама, чоловік, діти й онуки. А ще щаслива від того, що можу поділитися своїм досвідом та насінням з усіма, хто, як і я, не мислить себе без землі.

Тим часом весна стукає в двері, кличе до роботи…

Катерина Бойко

© Журнал "Огородник"

ФОТО: автора