Огірковому роду нема переводу: вирощуємо огірки на насіння

Всі сорти огірків, крім врожайності, слід оцінювати ще і за способом їх застосування.

Якщо ваша мета – огірки на засолювання, вибирайте засолювальні сорти, такі, як Бочковий засол, Засолочний, Конкурент, Кущовий, Ніжинський 12, Далекосхідний 27, Монастирський, Гейм, Подарунок осені. Для продажу потрібні сорти з гарним товарним виглядом плодів, наприклад, Паризький корнішон, Малюк, Лялюк, Джерело, Закуска.

Для вживання в свіжому вигляді і на салат вибирають тонкокорі огірки без гіркоти – Білий делікатес, Китайські змії, Китайське диво, Закуска шахтаря, Пальчик, Фенікс плюс, Серпантин і ін. 

Власний сортовий посадковий матеріал дозволяє отримувати хороший врожай.

Однак при вирощуванні огірків на насіння складність полягає в збереженні чистоти сорту. 

При насіннєвих посівах необхідно дотримуватися просторової ізоляціі між рослинами різних сортів в радіусі 500 м, а це в умовах невеликої ділянки проблематично.

Ми відбираємо на насіння кілька плодів з бічних батогів, але не зриваємо їх до моменту повного дозрівання.

Залишати огірки на насіння потрібно в кінці сезону, інакше перерослі плоди загальмують появу нових зав'язей.

Для збору насіння вибираємо «жіночі екземпляри» – у них квадратний або округлий розтин. Щоб не переплутати, можна помітити їх стрічкою або хрестиком і стежити, щоб плоди передчасно не «вибухнули». 

Коли огірки набувають жовто-коричневого забарвлення, покриваються білою сіточкою і стають м'якими, а їх плодоніжка підсихає, збираємо їх і залишаємо в тіні на 5-6 днів, потім розрізаємо вздовж на дві половини.

Щоб огірки з цього насіннєвого матеріалу були без гіркоти, насіння з передньої третини плода (від плодоніжки) видаляємо, а решту за допомогою чайної ложечки витягаємо в скляний або емальований посуд.

Намагаємося, щоб вся рідина потрапила в ємність, оскільки додавати воду в процесі бродіння не можна (щоб не допустити проростання насіння). При цьому ємність доверху не наповнюємо, залишаючи місце для бродіння.

Посуд з насінням ставимо в тепле затемнене місце на 2-3 доби, періодично перемішуючи вміст і спостерігаючи за тим, щоб воно не «втекло» через верх посуду. За час бродіння навколоплідна оболонка відділяється від насіння.

Масу добре розмішуємо, доливаємо воду, а потім починаємо обережно зливати. Робимо так кілька разів.

У підсумку якісний насіннєвий матеріал (важкий) осідає на дно, легке, непридатне насіння, разом з навколоплідниками і мезгою спливає на поверхню і видаляється разом з водою.

Чисте насіння просушуємо на фанері або брезенті, розстеливши тонким шаром. Якщо доводиться сушити в металевому решеті, обов'язково стелимо тканину – від зіткнення з металом на лушпинні з'являються чорні плями, які псують товарний вид насіння.

Якщо погода суха і ясна, сушити насіння можна на відкритому повітрі в затіненому місці, прибираючи на ніч в приміщення.

У сиру погоду насіння може прорости, тому краще задіяти вентилятор і періодично перемішувати насіння.

Насіння вважається готовим, якщо лузга тріщить при його розтині. 

Готове насіння складаємо в матерчаті мішечки, забезпечивши їх етикеткою з назвою сорту і року врожаю. 

Важливо не тільки вміти збирати насіння огірків, але й правильно застосувати їх в посівному сезоні.

• Зібраний матеріал не слід висівати на наступний рік, насіння повинне вилежатися пару років, щоб зародилося більше жіночих квіток, інакше на рослинах буде багато пустоцвітів, і врожаю ви не дочекаєтеся.
• Насіння огірків зберігає схожість до 8 років, а найбільшу кількість сходів дає на третій рік після збору.  

Сподіваємося, наші поради допоможуть вам отримати насіння з високими сортовими і посівними якостями. 

Валентина Чебаненко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com