Обираємо найкращих курей і півня

Зі стада, як правило, видаляють курей з явно вираженими фізичними вадами: неправильним дзьобом, кривим хвостом, горбатою спиною, потворними ногами. При огляді курки неправильно сформований дзьоб помітний зразу — на кінці він схрещена, як у шишкаря (рос. клест). Кривий хвіст і горбата спина — вади, які взаємопов'язані. Горбата спина формується частково через тісноту приміщення, незручні сідала. Небажана у племінному стаді і птиця із викривленими ногами.

Уважність

На плем'я відбирають лише міцних та здорових курей. Якщо придивитися уважніше, їх відразу можна відрізнити. Здорова курка бадьора. Спина у неї зазвичай широка, груди потужні, зоб добре розвинений, голова частіше велика, точена. Дзьоб міцний, шия коротка, повна. У слабкої курки груди ущемлені, голова видовжена, дзьоб тонкий, плаский, довгастий. Така голова називається «воронячою. У здорової птиці очі великі, широко відкриті, опуклі, гребінь, сережки, лицьова частина яскраво забарвлені і м'які навпомацки. У слабкої ж погляд похмурий, очі запалі, напіввідкриті, гребінь, сережки, лицьова частина — менш яскраві й шорсткі.

Сильну птицю неважко відрізнити і за поведінкою. Вона рухлива, риється у землі, шукаючи корм.

Слабка, навпаки, малорухлива, втомлена, вранці пізніше за інших злітає з сідала.

 

Здорову курку визначають і за апетитом, вона цілий день у русі, у пошуку корму. Тут поклює насіння яких-небудь бур'янів, там покопається в гною і знайде кілька неперетравлених зернят вівса, пшениці, то пощипає соковитої трави, знайде черв'яка, слимака, ковтне піску, дрібних каменців. До вечора вона наповнює зоб і залишається в спокої до перших променів сонця завтрашнього дня, а потім знову починає шукати собі їжу.

Відбір

При відборі курей на плем'я враховують терміни линяння. Хороші несушки линяють пізно (зазвичай восени) та в короткі терміни. Курей, які припинили відкладати яйця раніше за інших, бракують насамперед. Щоправда, ця ознака потребує уточнення. Буває, птах нісся добре взимку, а протягом першої половини літа зробив коротку перерву. Щоб випадково не забракувати таку курку, бажано спостерігати за тим, яка з птахів несеться узимку (вона найбільш цінна) і чимось помітити, щоб випадково не потрапила під вибракування.

Деякі гарні несушки починають рано квохтати.

 

Не завжди це слід вважати недоліком. Адже після виведення курчат курка активно починає нестись, її зараховують до розряду племінних і залишають на наступній рік. Інша річ, якщо після квохтання та висиджування курчат курка більше не несе яєць, тоді її слід вибракувати.

Гребінь відноситься до вторинних статевих ознак і є наочним показником продуктивності курей.

У курки, що добре несеться, гребінь яскраво забарвлений, еластичний; при листоподібній формі - спадає набік. Крім гребеня, до вторинних статевих ознак відносяться також сережки та вушні мочки, оскільки їхній фізіологічний стан залежить від змін, що відбуваються в яєчнику. Коли молодка починає нестися, її гребінь, сережки та вушні мочки збільшуються одночасно з дозріванням та збільшенням жовтків у яєчнику: до них підвищується приплив крові більш ніж на 20% порівняно з куркою, яка не несеться.

Курей, які несуться у момент сортування, легко визначити по добре розвиненому животі. Курка, що несеться, споживає багато корму, що призводить до збільшення шлунково-кишкового тракту. У період яйцекладки у птиці значно збільшується маса та об'єм яєчника та яйцевода, тому живіт у неї об'ємистий, м'який, шкіра на ньому еластична та рухлива.

У птиці, що припинила яйцекладку, живіт сухий, запалий, жорсткий.

На активність яйцекладки вказує стан клоаки. У курки, що несеться, клоака велика, розтягнута (овальної форми) і волога, а у ненесучої — суха, стисла, майже округла.

Власноруч

Визначають також відстань між заднім кінцем кіля та лонними кістками (рис. 4). Так, у курей, що несуться, воно дорівнює ширині 3-4 пальців руки, у ненесущих - 2 пальців.
Правильний висновок про продуктивність курки можна зробити у разі, якщо ведеться облік знесених яєць. Складно сортувати курей і тоді, коли не контролюється їхній вік. Трапляється, замість старих вибраковують молодих. Відрізнити молодих курей від старих можна за щільним блискучим оперенням і ніжнішою шкірою та лусочками на плюснах ніг.
Найвища яйцекладка проявляється у свійської птиці в перші два-три роки. Якщо ж від птиці хочуть отримати більше нащадків, що копіюють її цінні якості, тоді є сенс тримати її і довше.

Хазяїн стада

У вересні відбирають і півнів. Залишати на плем'я бажано найбільших і добре розвинених півнів з яскраво забарвленим гребенем, пишним хвостом, блискучим оперенням.

Якщо півень належить до якоїсь певної породи, дивляться, щоб ознаки цієї породи були явно виражені.

Важливою є й активність півня: він має приділяти курям багато уваги. Адже від цього залежить заплідненість яєць та виведення молодняку. Півень - це господар стада, він завжди стежить, щоб ні кури, ні курчата не йшли далеко від дому; підходить до корму лише тоді, коли всі наклюються; знаходить зернятко і кличе курей.

Таким чином, відбираючи кращого птаха протягом кількох років, можна значно поліпшити продуктивність стада.

Вікторія МЕЛЬНИК,
кандидат сільськогосподарських наук

© «Городник»