Не лише у травні: шкідливі види хрущів та заходи боротьби з ними

Сумна статистика 

У період масового льоту в Житомирській, Волинській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Вінницькій, Івано-Франківській, Київській, Сумській областях хрущі пошкоджують від 9 до 60% дерев у лісосмугах, плодових, декоративних та інших насадженнях. 

На жаль, лісосмуги – основне джерело накопичення та поширення хрущів. У посівах сільськогосподарських культур, розташованих біля них, личинки ушкоджують в середньому 2,5-14,5% рослин.

В осередках Вінницької, Івано-Франківської, Волинської областей при високій чисельності личинок (до 25 екз./м²) шкідник пошкоджує до 30% рослин. В окремих районах Донецької, Черкаської областей на присадибних ділянках личинки хрущів пошкоджують 28-37,5% кущів ягідних культур.

Не лише травневий

Після м'якої зими, яка сприяє гарній зимівлі личинок хрущів, залишається загроза збільшення чисельності і шкідливості дорослих особин травневого і червневого хрущів і їх личинок в осередках багаторічних плодових і лісових насаджень, виноградниках, посівах сільськогосподарських культур, на присадибних ділянках.

Існує загроза збільшення чисельності і шкідливості мармурового хруща в осередках багаторічних посадок на піщаних ґрунтах Херсонської області.

В останні роки багатоядні шкідники родини пластинчатовусих в силу цілого ряду об'єктивних і суб'єктивних причин (виведення з обробітку земель, порушення агротехніки, глобальне потепління, теплі зими, мінімальна кількість опадів) завдають значної шкоди сільськогосподарським культурам, плодовим і лісовим насадженням.

Хрущі - найбільш поширені і найбільш шкідливі з них.

Біологія шкідника

Для дорослих жуків характерна наявність колінчастих вусиків з пластинчастою булавою, копальних передніх ніг і 5-членикових лапок. Тіло жуків товсте, ноги добре розвинені. Крил дві пари: передні –тверді, міцні, хитинові, слугують  прикриттям для задніх прозорих перетинчастих літальних крил.

Личинки у хрущів жовто-білі, товсті, вигнуті, шестиногі, з жовто-бурою головою, міцними жвалами, якими вони користуються для розривання твердої їжі.

В Україні поширені і завдають відчутної шкоди травневі хрущі – західний і східний, хрущ червневий, мармуровий, волохатий. Всі вони близькі за морфологічними і біологічними ознаками.

Зимують жуки і личинки різного віку в ґрунті на глибині від 25 до 150 см. У кінці квітня – на початку травня, переважно в період масового цвітіння абрикоса, хрущі виходять на поверхню ґрунту і після настання сутінків починають літати, здійснюючи перельоти довжиною 3-4 км. Літають вони ввечері, після заходу сонця, при польоті сильно гудуть. До півночі літ їх припиняється, жуки спокійно сидять на гілках, іноді розташовуючись цілими гірляндами, і поїдають листя.

Після кількох днів харчування жуки спарюються, і запліднені самки відкладають яйця в ґрунт. Період відкладання яєць дуже розтягнутий і триває близько місяця. За цей час одна самка відкладає в ґрунті, на глибині 10-30 см, в кілька прийомів 60-70, а окремі великі самки – до 130 яєць.

Стадія яйця триває, в залежності від температури ґрунту, 28-40 днів. При температурі ґрунту вище 12 °С і добрій вологоємності розвиток личинок проходить за 25-30 днів, а при низьких температурах і відсутності опадів розвиток сповільнюється і триває 40-45 днів.

Личинки садового хруща закінчують свій розвиток за один рік; червневого – за два роки; квітневого, волохатого і мармурового хрущів – за три-чотири роки; західного травневого і східного хрущів – за чотири-п'ять років.

У перший рік життя личинки живляться відмерлими корінням рослин і перегноєм. На другий рік, з середини червня личинки піднімаються з місць зимівлі в поверхневий шар ґрунту і продовжують харчуватися гумусом і молодими корінцями рослин. Після линьки розміри їх значною мірою збільшуються. Восени вони йдуть на другу зимівлю. 

Навесні третього року личинки знову піднімаються до поверхні ґрунту і посилено харчуються рослинною їжею. Їх розміри значно збільшуються, довжина досягає 45-65 мм, товщина - 6-8 мм. Саме в цей час личинки завдають найбільшої шкоди різним культурним рослинам. Восени личинки йдуть в ґрунт на глибину до 1 м і залишаються на третю зиму.

Наступної весни і на початку літа вони продовжують шкодити рослинам. У червні-липні личинки линяють востаннє, заглиблюються в ґрунт на 30-60 см і заляльковуються у земляній колисці.

Через 1-1,5 місяця з лялечок виходять жуки, які зимують в ґрунті. Але в окремі роки зі спекотним посушливим літом можливий вихід з ґрунту невеликої кількості жуків восени. На відкритих місцях в розпушеному землі залялькування фітофага відбувається на глибині 1 м, в щільній – до 30 см. 

Жуки пошкоджують листя, квітки і зав'язі плодових дерев, особливо сливи, вишні, яблуні. У роки масової появи вони повністю об'їдають листя плодових дерев, послаблюючи і пригнічуючи насадження, знижуючи ріст, врожайність і морозостійкість дерев.

Ще більшої шкоди завдають личинки жука. Підгризаючи коріння рослин, вони тим самим пригнічують молоді дерева і призводять до загибелі не тільки молоді, а й плодоносні і навіть старі сади. Великої шкоди завдають личинки хруща ягідникам, особливо суниці. Шкода від личинок проявляється з другого року життя, коли вони активно харчуються корінням дерев, ягідних кущів, суниці і коренеплодами овочевих рослин, а також бульбами картоплі, що призводить до значного зниження якості сільськогосподарської продукції.

Заходи захисту 

Для захисту рослин від хрущів необхідно проводити цілий комплекс заходів, оскільки личинки – шкідлива фаза – живуть і шкодять рослинам в ґрунті.

Велике значення в зниженні чисельності мають агротехнічні заходи. 

• Необхідно ретельно обробляти рунт, особливо під час заляльковуння личинок. У липні рихлити міжряддя на глибину до 25 см, руйнуючи лялечки. Під час перекопування ґрунту обов'язково збирати і знищувати личинок. 

• Регулярно перекопувати ґрунт пристовбурних кіл дерев. При цьому важливо враховувати, що на початку літа личинки знаходяться у вологому кореневмісному шарі, а коли ґрунт пересихає, – йдуть на глибину до 70 см. 

• Утримувати ділянки в чистому від бур'янів стані, обов'язково систематично видаляти пирій не тільки на самій ділянці, але і по сусідству з нею. 

• Значною мірою зменшує чисельність личинок хрущів розорювання задернінням цілинних і перелогових ділянок, вапнування кислих ґрунтів. 

• Жуків потрібно виловлювати за допомогою світлових пасток.

• У ранкові години струшувати жуків на підстелену плівку або розкриту парасольку, а потім знищувати їх. 

• Чисельність і шкідливість хрущів на ділянках знижують посіви багаторічного люпину. Оскільки бур'яни на посівах цієї рослини відсутні, личинки змушені харчуватися корінням люпину, яке для них отруйне. У пошуках кращої їжі вони залишають такі ділянки.

До Переліку препаратів, дозволених для продажу населенню, внесений цілий ряд хімічних засобів для боротьби з хрущами. При використанні рекомендованих препаратів необхідно строго дотримуватися норм витрати і способів їх застосування.

На картоплі для обприскування посадочних лунок застосовують Антихрущ, КС (10 мл на 1 сотку), Вофатокс, КС (5-10 мл на 1 сотку).

Бульби перед висадкою обробляють препаратами: Армада, ТН (10 мл на 90 мл води, витрата робочого розчину – 100-200 мл на 10 кг бульб), Ін Сет, ВГ (1,5-2,5 мл на10 кг бульб на 100-200 мл води), Корунд, КС (5-7 мл на 10 кг бульб), Магнум-ДУО, КС (10 мл на 0,1 л води на 5-10 кг бульб), Нупрід 600, ТН (1,5-2,5 мл на 10 кг бульб), Престиж, ТН (10 мл на 100-200 мл води на 10 кг бульб), Селект Топ, ТН (20 мл на 30 кг бульб), Табу, КС (8,0 мл на 10 л води на 100 кг бульб), Тирана, КС (5-7 мл на 10 кг бульб). У період вегетації картоплю обприскують препаратом Рембек, ВГ (3,0-7,0 кг/га або 3,0-7,0 г/м²).

Захистити помідори від личинок хрущів можна, замочуючи розсаду в 1%-ому розчині препаратів Антихрущ, КС, Вофатокс, КС. У період вегетації обприскують рослини інсектицидом Рембек, ВГ (3,0-7,0 кг/га або 3,0-7,0 г/м²).

На капусті для обприскування посадочних лунок застосовують Антихрущ, КС (10 мл на 1 сотку) і Вофатокс, КС (5-10 мл на 1 сотку).

Кореневу систему суничної розсади перед посадкою вмочують у бовтанку з препаратом Нупрід 600, ТН (4-8 мл на 1 л води в складі суміші (бовтанки) з глини, перегною і води (співвідношення 0,7 кг:0,8 кг:1,0 л).

При посадці плодових дерев посадочні ями теж обприскують Вофатоксом, КС (5-10 мл на 1 сотку).

При правильному застосуванні хімічних препаратів рослини овочевих культур, а також бульби картоплі і саджанці впродовж тривалого часу захищені від ушкодження личинками хрущів. 

Ганна Ткаленко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора