Японці вважають гумі плодом довголіття, що має омолоджуючі властивості, оскільки активні сполуки, що містяться в його ягодах, попереджають розвиток склерозу. Завдяки високому вмісту біологічно активних сполук їх використовують в лікувально-профілактичному харчуванні.
Вживання плодів лоха багатоквіткового та інших нетрадиційних плодових культур в їжу благотворно позначається на організмі людини, оскільки вони не забруднені пестицидами, застосовуваними в садівництві при вирощуванні інших плодових культур.
Лох багатоквітковий – кущ висотою до 2 м, ширина крони доходить до 1,5 м. Листя еліптичної форми, сріблясте знизу і зелене зверху. Квітки гумі подовжені, дзвіночки, з приємним сильним ароматом, привертають безліч комах-запилювачів. Плоди циліндричні, довжиною близько 2 см, діаметром 1 см, яскраво-червоні, покриті сріблястими точками, висять на тонких довгих плодоніжках. Усередині плоду знаходиться довгаста кісточка з борозенчастою поверхнею.
Плоди дозрівають до кінця серпня - початку вересня. Урожай з куща становить 2-10 кг плодів.
Гумі розмножують насінням, відводками і живцями.
Сухе насіння швидко втрачає схожість, тому після вилучення з плодів його слід зберігати зволоженим в поліетиленовому пакеті до початку стратифікації, тривалість якої становить п'ять місяців. Можна практикувати висів насіння в ґрунт одразу після дозрівання плодів, стежачи за тим, щоб ґрунт не пересихав. У цьому випадку насіння проходять стратифікацію природним шляхом. Сіянці вступають в плодоношення з п'ятирічного віку.
Із способів вегетативного розмноження хороші результати дає розмноження дугастими і вертикальними відводками, однак не завжди вдається домогтися гарного вкорінення за один сезон.
Гумі розмножують також зеленими живцями. Здерев'янілі живці укорінюються слабо, тому рекомендується використовувати живці з частиною дворічної деревини.
Культура вимоглива до вологості, проте не любить близького стояння ґрунтових вод. Погано росте на щільних глинистих і вапняних ґрунтах. Як і інші представники родини лохів, має на коренях азотфіксуючі бульби. Відрізняється коротким періодом спокою (50-60 днів). Гумі недостатньо зимостійкий.
Крім самобесплідних екземплярів, зустрічаються рослини різного ступеня самоплідності.
Висаджують рослини на відстані 1-2 м один від одного в добре освітленому місці. Поглиблена посадка сприяє утворенню додаткових коренів.
Вологолюбний гумі потребує регулярних поливів.
Рослину формують кущем, обмежуючись санітарною обрізкою. З семи-восьмирічного віку проводять часткове омолодження, видаляючи старі гілки. Після підмерзання кущі швидко відновлюються.
Лох багатоквітковий стійкий до шкідників і хвороб.
В Україні гумі вирощується в несортовій культурі. В. М. Меженським на Артемівській дослідної станції розсадництва Інституту садівництва НААН України відібрана перспективна форма, що отримала назву Ягідка. Добірні форми гумі виділені також Є. А. Васюк в Національному ботанічному саду НАН України ім. Ім.М.М.Гришка.
Гумі в кулінарії
Плоди гумі солодкі й ароматні, їх вживають свіжими – як ласощі, сушать і заморожують, готують варення, компоти, желе, соки, вино. Плоди гумі багаті цукрами, аскорбіновою кислотою, каротином, пектиновими і дубильними речовинами, жирами, солями фосфору, калію і кальцію. Жителі Сахаліну використовують плоди лоха багатоквіткового як тонізуючий засіб, при шлунково-кишкових і серцево-судинних захворюваннях.
Сік
1 кг ягід, 1 кг цукру.
Стиглі плоди розтовкти, протерти крізь сито, додати цукор, розмішувати до повного розчинення, підігріти, не доводячи до кипіння. Розлити в пляшки і зберігати в прохолодному місці.
Компот
1 кг ягід, 1 кг цукру.
Підготовлені плоди укласти в чисті скляні півлітрові банки, залити киплячим цукровим сиропом (1 склянка цукру, 2 склянки води), стерилізувати 10-15 хв, банки закатати.
Ягоди з цукром
1 кг ягід, 1 кг цукру.
Стиглі плоди засипати цукровим піском, розім'яти, закрити кришками і зберігати в холодильнику.
© Журнал "Огородник"
Володимир Меженський
ФОТО: автора