Лютий зиму замикає: роботи для городників перед початком сезону

Перші відлиги, чи звані " лютневі вікна ", характерні саме для лютого. Найчастіше вони "відкриваються" на Закарпатті, у південних та східних, рідше – у північних та західних областях України.

Постарайтеся не прогавити цей час і висіяти у відкритий ґрунт холодостійкі культури.

• Надранні посіви корисні при посушливій весні, оскільки тала вода і знижені температури сприятливо впливають на насіння, що проростає, воно швидше набухає і дає дружні сходи.
• Зимові посіви можуть допомогти і при затяжній весні, коли після відлиги настає час холодних дощів і не можна своєчасно обробити ґрунт і провести посів.
• Крім того, ранній посів знижує напруженість у проведенні робіт на городі із настанням стабільного тепла. 

Добре вдаються посіяні в лютому морква, редиска, салат, шпинат, кріп, петрушка, листова та черешкова селера, щавель, горох овочевий, цибуля (чорнушка) на ріпку. 

Можете висіяти в гряду на розсаду білокачанну (середньо- і пізньостиглу), цвітну, червонокачанну капусту, броколі, кольрабі.  Звичайно, на розсаднику потрібно передбачити плівкове укриття, оскільки весняні заморозки можуть пошкодити рослини.

Під час лютневих відлиг можна сміливо висаджувати і цибулю-сівок з діаметром цибулини більше 2 см у відкритий ґрунт для отримання зеленого пера ранньою весною. 

У південних областях України можна розпочинати яровизацію (прогрівання, обробка дезінфікуючими та поживними розчинами, регуляторами росту, озеленення та пророщування на світлі) посадкових бульб картоплі.

• Непророслі бульби або з обламаними паростками обробіть розчинами макро- і мікродобрив (0,5-1%-ний розчин карбаміду, монофосфату калію, 1-2%-ний розчин борної кислоти, 0,02%-ний розчин мідного купоросу, 0,01%-ний розчин перманганату калію). Потім прогрійте протягом 1-3 днів при температурі 30-40 °C. 
• Подальше пророщування всіх бульб проводьте на світлі при температурі 15 °С, розклавши їх в 1-2 шари і обприскуючи водою раз на тиждень.
• За добу до посадки обробіть бульби регуляторами росту (потейтін, емістим С, епін, імуноцитофіт на вибір, згідно з інструкцією), а за 8 годин – розчином мікроелементів (0,05%-ний розчин молібдату амонію, сульфату цинку, мідного купоросу, борної кислоти, сульфату марганцю). 

Лютий для всіх городників – час овочевих стартів. Настав час висівати насіння помідорів, баклажана, огірка, капусти на розсаду для відкритого ґрунту та тимчасових плівкових укриттів. Імпортне насіння, як правило, не вимагає передпосівної підготовки, про це подбали фахівці селекційних фірм.

Щоб прискорити проростання насіння вітчизняного виробництва можна використовувати різні доступні способи.

Головне, не перестаратися, намагаючись простимулювати насіння за "повною програмою", – перенасичення мікроелементами шкідливо для рослин, та й овочі можуть виявитися не лише позбавленими звичного смаку, але й не корисними для здоров'я.

• Перед посівом насіння капусти достатньо прогріти 20 хв у теплій (48-50 °C) воді;
• насіння помідора – 12-16 годин при температурі 25-28 °С, потім витримати 20 хв у розчині марганцівки та просушити до сипучості; 
• насіння перця – намочити та пророщувати при температурі 22-25 °С, поки не проклюнеться;
• насіння баклажана – замочити на добу в теплій (50 °С) воді та пророщувати при температурі 25-28 °С, поки не проклюнеться;
• насіння огірка – прогріти 2 години при температурі 50-55 °С, просушити до сипучості і можна висівати в посівні ящики. А ще краще – у стаканчики, наповнені ґрунтосумішшю, що складається в основному з дернової, компостної землі та перегною, просіяних через гуркіт. 

Поживні суміші для розсади готують залежно від культури. Для огірка дернову землю змішують із перегноєм у рівних частинах. За відсутності дернової її замінюють компостною землею. Для розсади ранньої білокачанної та цвітної капусти, помідорів, перця, баклажана, селери, салату цибулі готують суміш із дернової або з компостної землі, перегною та піску (1:2:1). Pозсада цих культур, особливо помідорів та інших пасльонових, добре вдається на суміші, що складається з рівних частин перегною та торфу.

Взимку багато хто вирощує цибулю на перо в захищеному ґрунті. Перспективною для вигонки вважається цибуля-порей. Листя у неї  поживніше, ніж у ріпчастої цибулі. Щоб отримати продукцію кращої якості, можна дорощувати цілі рослини цибулі-порею за температури 8-10 °C. Для цього бажано підбирати сорти з потовщеним несправжнім стеблом і великим соковитим листям (наприклад, Сизокрил).

Хороший урожай великого листя можна отримати і при вигонці багаторічної цибулі-батуна. Як посадковий матеріал потрібно використовувати цибулини-дернинки 2-3-річного віку. При вигонці шніт-цибулі швидко отримують дрібне, але цінне за поживністю листя.

А тим, хто вирощує зелену цибулю у будинку на підвіконні, можна порекомендувати зручну “растильню”. Відмовтеся від баночок, мисочок, громіздких ящиків із землею і посадіть цибулини в пластикові пляшки із закритою пробкою. У пляшці виріжте отвори з діаметром того ж розміру, що цибулини, потім покладіть пляшку горизонтально на піддон (піднос), вставте в отвори цибулини і налийте воду. Ось і всі нехитрі приготування, далі тільки підливайте воду і зрізайте зелень.

Зелене перо – найбагатше джерело вітамінів та мінеральних речовин, які дуже потрібні нашому організму, особливо взимку. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com