Картопляні клопоти: захист молодих посадок від жука та фітофтори

Що страшніше: фітофтороз чи корорадський жук? 

На жаль, обійтися без хімічних засобів захисту картоплі від колорадського жука і хвороб неможливо, хіба що тільки на крихітних ділянках. Завезені в Україну трансгенні сорти (які не бере жук), як виявилося, легко уражаються фітофторозом. Доводиться застосовувати фунгіциди, що пригнічують фітофтору, а вони, між іншим, дорожчі, ніж інсектициди проти колорадського жука. А сорти, що мають відносну стійкість до фітофторозу, схильні до інших захворювань і до того ж ушкоджуються колорадським жуком.

Найбільш доцільний вихід із цього замкненого кола – в ранні терміни висаджувати ранньостиглі сорти картоплі здоровими, добре пророщеними на світлі та прогрітими бульбами, попередньо обробленими живильно-дезінфікуючим розчином мікро-  та макроелементів, а також природними регуляторами росту.

За такої агротехніки вже у липні вдається отримати врожай картоплі навіть у північних районах України. 

Кількість обробок посадок засобами захисту у разі зводиться до мінімуму; спалах фітофторозу в цей час зазвичай ще не починається, а колорадський жук воліє ласувати молодшими і ніжнішими пагонами на сусідніх ділянках. 

Спробуйте посіяти матіолу 

Картоплярі-аматори десятиліттями ведуть пошук нехімічних засобів боротьби із колорадським жуком. 

На невеликих ділянках посадки обприскують настоянками часнику, листя волоського горіха, відходів цибулі, листя і пасинків помідорів, тютюну, чистотілу. У ґрунт вносять кору ялиці, опудрюють рослини золою. Ділянки обсаджують з усіх боків і по діагоналі рослинами календули (нагідки) та бобів. Відкриття останніх років – матіола (нічна фіалка). Висіяна в міжряддях картоплі, вона (на відстані до 1 м) відлякує колорадського жука.

Як зменшити хімічне навантаження на рослини  

Проте всі ці народні заходи боротьби за своєю ефективністю значно поступаються сучасним інсектицидним препаратам – регенту та конфідору.

Їх доцільно застосовувати в період масового відкладення яєць дорослими особинами колорадського жука, не чекаючи появи личинок першого покоління, які завдають величезної шкоди посадкам картоплі. 

• Кількість обприскувань можна скоротити, якщо грамотно поєднати обробку інсекцидами, фунгіцидами та регуляторами росту з позакореневим підживленням.
• Окремо слід проводити лише обробку препаратами, що містять мідь та марганець: мідний купорос, хлорокис міді, бордоська рідина та перманганат калію. Додавати до них можна лише карбамід (5-10 г на 10 л розчину).  
• Хімічний "прес" на землю та рослини можна зменшити, якщо поєднати в одному розчині системні фунгіциди, наприклад, акробат (захист картоплі від грибних хвороб) з інсектицидами (захист від колорадського жука) та регуляторами росту.
• В одному балоні з пестицидами можна розчиняти також і мінеральні добрива для позакореневого підживлення: карбамід – 5 г, суперфосфат – 10 г, калімагнезія – 5 г, борна кислота або бура – 1 г на 10 л розчину.
• Прекрасні результати дає позакореневе підживлення концентрованим рідким мінеральним добривом "Еколист".

Позакореневі підживлення доцільно проводити двічі на місяць, закінчуючи їх сенікацією – обприскуванням посадок у другій половині цвітіння (за 20-25 днів до збирання врожаю) 20% настоєм суперфосфату. Це загальмує вегетацію та прискорить дозрівання бульб, сприятиме підвищенню їх якості, крохмалистості, лежкості та збільшенню врожайності на 30-40%.

Для приготування робочого розчину 2 кг суперфосфату замочують, перемішують 3 л гарячої води за добу до використання. Потім через декілька годин розчин зливають і повторюють процедуру ще 2 рази. Отриманий розчин доводять до об'єму 10 л перед використанням фільтрують. 

Цієї кількості вистачає для обробки 2,5-3 соток посадок. 

Костянтин Давидовський 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com