Джерело радості: смакуємо корисними та смачними абрикосами

Корисні властивості

Серед усіх фруктів абрикос – чемпіон з вмісту калію, який, як відомо, дуже важливий для серцево-судинної системи. Тому лікарі рекомендують вживати цей фрукт при аритмії, стенокардії, інфаркті міокарда та підвищеному артеріальному тиску.

У плодах абрикосу також багато фосфору і магнію, вони сприяють роботі мозку, поліпшенню пам'яті, відновленню провідності нервових імпульсів. А добре засвоюване організмом залізо, що входить до складу цих фруктів, незамінне при анемії та токсикозі. Бета-каротин, що входить до складу абрикосу, сприяє поліпшенню зору і стану шкірних покривів. Саме ця речовина надає плодам інтенсивного помаранчевого забарвлення.

У плодах абрикосу є також флавоноїди, вони зміцнюють стінки кровоносних судин, що, безперечно, корисно для людей, які страждають на варикозне розширення вен. Пектин, що міститься в фруктах, сприяє очищенню організму від токсинів, шлаків, знижує рівень холестерину в крові.

Ніжні плоди абрикоса діють як легке проносне, а значить, корисні при колітах. Відвар з абрикосів знімає запалення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту. Абрикосовий сік сприяє нормалізації кислотності шлунка, має антимікробні і відхаркувальні властивості. Так що при застуді або інфекційній хворобі його можна пити в якості природного антибіотика і загальнозміцнювального засобу.

Крім того, абрикос допомагає справлятися із загальною хронічною інтоксикацією, що дуже корисно для людей, які працюють на шкідливих виробництвах, в хімічній промисловості, а також для всіх городян, які змушені дихати смогом і вихлопними газами.

Протипоказання

Через велику кількість сахарози абрикос не рекомендується діабетикам. Існує також думка, що через підвищений вміст каротину абрикоси перевантажують печінку та щитовидну залозу, тому не корисні при гіпотиреозі (знижена вироблення гормонів щитовидної залози) та гепатиті.

Це означає, що при порушенні роботи печінки, підшлункової та щитовидної залоз не потрібно зловживати абрикосами, тобто включати в раціон можна і навіть потрібно, але в невеликих кількостях. 

 Зверніть увагу:

Жердель – це дикий абрикос. У порівнянні з культурним він дрібніший і не такий солодкий, зате набагато врожайніший. За вмістом вітамінів і мікроелементів плоди жерделів практично не поступаються сортовим абрикосам. Щоправда, кісточки жерделів не можна вживати в їжу.

 Сухофрукти з абрикоса 

Курага – це абрикос, висушений без кісточки. Якщо висушити його з кісточкою, вийде урюк.

Ці два види сухофруктів мають практично ті ж корисні властивості, що і свіжі плоди. Однак невеликі відмінності все ж таки є. У куразі концентрація корисних мікроелементів у рази вища, а ось вміст вітамінів і пектинових сполук в процесі її зберігання знижується.

Сушені абрикоси успішно використовують у дієтах. Незважаючи на те, що в куразі і урюку багато цукрів, вони допомагають спалювати надлишки жиру. 

4–5 сушених абрикосів у день покривають добову потребу організму в калії, фосфорі та залізі.

Курага, оброблена при сушінні сірчистим ангідридом (SO2), може завдати організму шкоди.

Вигляд у такого продукту дуже привабливий: м'які яскраво-жовтогарячі блискучі плоди, які так і просяться в рот. Курагу, оброблену антигідридом, перед вживанням обов'язково потрібно на 20 хв замочити в холодній воді, а потім ретельно промити. Якщо цього не зробити, можна отримати алергічну реакцію або навіть хімічний опік стравоходу та слизових оболонок шлунка.

А ще краще готувати курагу самостійно або вибирати на ринку сухофрукти, висушені природними методами сушіння. Вони не такі привабливі на вигляд, зате набагато корисніші. 

Як вибирати і зберігати абрикоси 

Бажано вживати в їжу тільки плоди, що повністю дозріли. Злегка м'який на дотик, з вираженим ароматом і насиченим помаранчевим забарвленням абрикос – те, що потрібно.

Уникайте блідо-жовтих фруктів, особливо із зеленими плямами. Кількість корисних речовин у них значно нижча.

• Стиглі абрикоси зберігають в холодильнику не більше трьох днів, а незрілі – при кімнатній температурі в паперовому пакеті, з часом вони дозріють.
• Заморожувати абрикоси краще розрізаними навпіл. Щоб у процесі заморозки вони не знебарвилися, попередньо опустіть їх на деякий час в розчин аскорбінової кислоти. Заморожені абрикоси зберігаються не більше трьох місяців. 

Абрикоси можна вживати в їжу свіжими, сушеними або у вигляді варення. Крім того, вони служить незамінним інгредієнтом для багатьох страв. 

Спробуйте приготувати страви за рецептами майстра-кухаря Максима Виноградова, розробленими спеціально для читачів «Огородника». 

Джем абрикосовий з мигдалем, лавандою та коньяком

800 г абрикосів, 500 г цукру, 50 г води, сік половини лимона, 0,5 ч. ложки кориці, щіпка лаванди, 100 г мигдалю, 50 г коньяку. 

Мигдаль очистити від шкірки і ошпарити окропом. Абрикоси розрізати навпіл, засипати цукром і залишити на 2 години. Додати лимонний сік, корицю і лаванду. Поставити на вогонь, варити 15-20 хв, видалити піну, трохи остудити і збити блендером. Повернути на вогонь, закип'ятити, додати коньяк і мигдаль, уварити до потрібної консистенції. Закатати в банки.

Слойка з абрикосами

500 г листкового тіста, 500 г абрикосів, 6 ст. ложок цукру, 1 яйця для змащування тіста, по 1 ч. ложці кардамону, гвоздики та кориці.

Листкове тісто розрізати на квадрати, в центр кожного викласти 1 ст. ложку цукру і кілька половинок абрикосу, посипати спеціями, тісто защипнути по краях, змастити яйцем і запікати в духовці 20-25 хв при температурі 185 °С.

Сирна запіканка з абрикосами

1 склянка абрикосів, 2 ст. ложки цукру, 500 г сиру, 100 г сметани, 2 яйця, 2 ст. ложки борошна, 0,5 склянки молока, 1 пакет ванільного цукру, 0,5 пакет розпушувача тіста, 10 г вершкового масла.

Збити блендером м'який сир, сметану, молоко, цукор, розпушувач, борошно та яйця. У форму, змащену вершковим маслом і посипаним борошном, залити сирну суміш, зверху викласти половинки абрикосів. Запікати в духовці 30 хв при температурі 180 °С.

Салат з абрикосами та курчам 

6 абрикосів, 1 пучок мікс-салату, 5–6 помідорів чері, 1 копчена грудка курчати (або курки), 1 ч. ложка гірчиці, 0,5 години ложки меду, 4 ст. ложки рослинної олії, 0,5 ч. ложки прованських трав. 

Приготувати салатну заправку, змішавши гірчицю, мед, олію та трави. Абрикоси нарізати часточками, помідори – навпіл, грудку курчати – смужками, салат крупно порвати. Все викласти в страву, перемішати, полити заправкою.  

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com