Довговічний та продуктивний: особливості розмноження і посадки кизила

Один з основних загальновідомих фактів про кизил – його довговічність. Він здатний повноцінно рости та давати врожай понад 100 років. Плодоносити щеплений саджанець починає на другий-третій рік життя, сіянець – на п'ятий-шостий.

Кизил відрізняється високою міцністю та стійкістю до негативних погодних умов.

Також рослині властива висока морозостійкість: у зимові місяці він добре переносить зниження температури повітря до -30 °С. Така особливість робить кизил придатним для вирощування у всіх регіонах України.

Крім того, стійкість до морозів забезпечує раннє цвітіння. Кизил цвіте вже на початку березня, коли ще зберігається ймовірність поворотних заморозків. Однак, незважаючи на раннє цвітіння, плодоносити кущі починають значно пізніше, оскільки період вегетації кизилу становить 190-195 днів.

Залежно від групи стиглості розрізняють ранні, середні та середньопізні сорти кизилу.

Для них характерне неодночасне дозрівання плодів, тому з одного дерева ягоди збирають вибірково, протягом 25-40 днів. 

Серед переваг цього цілющого багаторічника – стійкість до хвороб та шкідників, завдяки чому рослинам не потрібні жодні обробки хімічними засобами захисту.

• Для посадки використовують одно- та дворічні саджанці.
• Для них завчасно готують посадкові ями, ширина яких становить 0,8-1,0 м, глибина – 0,7-0,8 м.
• На дно ями укладають шар родючого ґрунту, з'єднаного з мінеральними добривами і 10 кг перегною.
• Після цього саджанець обережно фіксують в ямі, присипають землею і рясно поливають, використовуючи не менше 30 л води.
• За потреби саджанці можна обрізати на 1/2 або 1/3 частину пагонів, забезпечивши таким чином баланс надземної та підземної частини рослини. 

Після закінчення посадкових робіт рекомендується провести мульчування ґрунту перегноєм або сухою землею.

Догляд за кизилом включає регулярні поливи і розпушування ґрунту, своєчасне видалення бур'янів, обрізку пагонів і внесення добрив. 

Коренева система кизилу розташовується досить поверхнево, через що саджанці нерідко відчувають дефіцит вологи. 

Рослинам необхідно забезпечити своєчасні поливи достатньою кількістю води. Для зручності навколо куща можна зробити кругову борозну і заливати воду в неї. По закінченню поливу ґрунт на ділянці потрібно розпушити не глибше, ніж на 10 см.

Розмножують кизил укоріненими живцями. Їх отримують зі здорових дорослих рослин, не молодше 5 років. Зрізають верхню частину пагона, довжиною 10-15 см, на 1 см нижче останньої бруньки. На отриманих живцях видаляють все листя, залишивши лише кілька верхніх. Пагони замочують у стимуляторі росту і висаджують під плівкове укриття на відстані 3-4 см один від одного. Посадки потрібно рясно полити та присипати 10-сантиметровим шаром піску. 

Оптимальна температура повітря в парнику на період укорінення живців має бути в межах 25-27 °С. Через два місяці необхідно провести гартування, починаючи з короткочасного зняття плівки з парника і поступово збільшуючи час перебування живців на відкритому повітрі.

Через 10-14 днів загартовані зелені живці кизилу можна висаджувати на постійне місце.

Можна розмножувати кизил окуліруванням. Цю процедуру проводять на дворічних саджанцях дикого кизилу на висоті 10-15 см, на штамбових формах – 75-80 см. 

Сергій Бондаренко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора