Однорічні саджанці, які отримують з розплідників, як правило, мають добре розвинену кореневу систему, стовбур діаметром 15-20 мм, 1-2 добре розвинені гілки та численні гілочки різної довжини та товщини.
Тому в перший рік після посадки провесною підчищають штамб і вибирають 1-2 скелетні гілки. Нижню гілку вкорочують до довжини 45-50 см, а розміщену на 15-20 см вище за неї, обрізають на рівні зрізу нижньої. Центральний провідник обрізають на 15-20 см вище за зріз бічних гілок.
Таким чином у перший рік необхідно сформувати дві скелетні гілки.
Якщо на саджанці є лише одна скелетна гілка, її вкорочують на 15-20 см, а центральний провідник обрізають на 10 см вище за її зріз, щоб у цьому місці закласти другу скелетну гілку.
Вибирають її наприкінці травня з пагонів, що знову утворилися. Друга скелетна гілка повинна бути розташована на 15-20 см вище за першу. Причому з кутом відходження від ствола не менше 45 ° і кутом розходження з першою гілкою в межах 110-150 ° (але не менше 90 °). Інші пагони видаляють на кільце.
Навесні другого року виділяють на стовбурі ще одну скелетну гілку і вкорочують її лише на рівні двох нижніх.
Якщо крону обмежують трьома скелетними гілками, то центральний провідник вирізають над верхньою гілкою, а якщо чотирма – вкорочують його на 10-15 см вище за зріз скелетних гілок для закладання останньої (четвертої) гілки.
У разі, коли на другий рік не можна одразу виділити третю гілку, другу вкорочують до 15-20 см, а нижню – до її рівня. Центральний провідник укорочують на 10-15 см вище за місце їх зрізу.
Наприкінці травня виділяють третю гілку та видаляють над нею центральний провідник (крона з 3 скелетних гілок), усі зайві гілки видаляють на кільце.
Щоб швидше сформувати крону і скоротити непродуктивний період насаджень, доцільно застосовувати літню формуючу обрізку, яка полягає у укорочуванні пагонів продовження основних скелетних гілок.
Проводять її наприкінці травня – у першій декаді червня.
Коли пагони досягають довжини 50-60 см, їх укорочують на одну третину. Пагони-конкуренти і сильні пагони, що загущають крону, видаляють.
Таким чином, гілки другого порядку закладають через 35-40 см по всій довжині скелетної гілки, причому першу – на відстані 40-50 см від стовбура. Інші сильні пагони вкорочують на 4-5 нижніх бруньок, щоб сформувати відростаючі гілочки.
У початковий період плодоношення хороші результати дає карбування пагонів, яке проводять у III декаді травня – I декаді червня. Воно особливо добре зарекомендувало себе у Молдові та південних областях України.
Техніка обрізки при карбуванні дуже проста – секатором вкорочують пагони довші за 20 см на 1/2-1/3 довжини. У кроні не обрізають лише пагони продовження скелетних та напівскелетних гілок, а також пагони, які за своїм розміщенням можуть замінювати напівскелетні (а іноді й скелетні) гілки.
При цьому утворюється багато коротких пагонів, що стають додатковими органами плодоношення. При весняній обрізці їх необхідно проріджувати, щоб запобігти перевантаженню дерев плодами.
Ефективність цього прийому полягає в тому, що в результаті обрізки формується додаткова кількість органів плодоношення, на яких генеративні бруньки зацвітають на 4-7 днів пізніше, ніж без обрізки. Отже, у таких бруньок набагато більше шансів уникнути пошкодження ранньовесняними заморозками.
Віктор Соболь
© Журнал "Городник"
ФОТО: pixabay.com