Цибулевий достаток: досвід вирощування продуктивних і надійних сортів

Під посадку цибулі в нашому господарстві відводимо багаті на гумус ділянки (оптимальне значення рН 6,6-6,8). Не рекомендуємо вирощувати цибулю на важких глинистих та легких піщаних ґрунтах.

Не слід садити цибулю після картоплі, буряків та інших коренеплодів, оскільки у ґрунті накопичуються яйця шкідників та спори хвороб. Найкращі попередники – зернові культури, огірки, помідори.

Для оздоровлення ґрунту використовуємо сидерат – озиму суріпицю (сорт Горлиця). Якщо посіяти цю культуру у III декаді серпня – I декаді вересня, до морозів рослини утворюють хорошу кореневу систему. Рано навесні Горлиця інтенсивно росте (вегетативна маса досягає 2 м, а корінь проникає в ґрунт на глибину 1,5 м). Суріпиця затримує розвиток бур'янів, вбиває шкідливу мікрофлору, після розкладання в ґрунті біомаса сідерату стає легкозасвоюваним добривом для ґрунту.

Вирощуємо цибулю вегетативним способом – дрібними цибулинами діаметром 1,5-2,5 см, або сівалкою.

У нашому регіоні цибулю садять у першій половині жовтня, у південних областях та на Закарпатті — до кінця листопада. 

• Перед посадкою цибулини на дві години замочуємо в гарячому розчині (температура 37 °С) фунгіциду фундазол, потім ретельно просушуємо. 
• Цибулю на зелене перо (сорт Північна стріла) обробляємо в розчині фітоспорину та гумісолу.
• Висаджуємо цибулини рядами на відстані 15-20 см одна від одної, на глибину 8-10 см, ширина міжрядь – 40 см.
• Через два ряди цибулі висіваємо ряд пастернаку. Його сходи з'являються ранньою весною разом із цибулею, захищаючи посіви від мухи цибулі. Влітку цибулю забираємо, а пастернак продовжує рости до зими.

У березні вносимо комплексні добрива та проводимо боронування граблями поперек рядів. Від хвороб та шкідників обробляємо рослини баковою сумішшю ридоміл та енжіо з додаванням препарату марс-EL.

Забираємо цибулю, коли листя поляже і засохне. Цибулини ретельно просушуємо і заплітаємо в коси зі стеблами лепехи. Аїр має протибактеріальні властивості і захищає цибулю від інфекції.

Серед найкращих сортів — Любчик, Ліра, Північна стріла, Радар та Августа. Ці сорти виявилися підходящими для ґрунтово-кліматичних умов нашого регіону.

Любчик – сорт українського селекціонера Т. В. Чернишенко, цибулини мають гострий смак, видовжено-овальної форми, жовті. Сорт відрізняється високою врожайністю та гарною лежкістю. Придатний для використання в кулінарії цілий рік. Розмножується насінням та арбажейкою.

Ліра – ще один сорт, створений Т. В. Чернишенко. Це напівсолодка цибуля-шалот для тривалого зберігання та ранньовесняної зелені – з одного куща виходить до 1 кг зеленої продукції. В одному гнізді формується до 16 цибулин. Цибулини висаджують восени та навесні.

Північна стріла – сорт цибулі-шалоту, новинка європейської селекції. В одному гнізді формується до 12 цибулин. Цибулини висаджують у червні-серпні, через тиждень після сходів зелень можна зрізати. Цибуля чудово зимує без укриття. Збирають урожай у травні–червні.

Чемпіон із врожайності – сорт Радар голландської селекції. Цибулини гігантські (до 700 г), мають прекрасний солодкувато-гострий смак. Сорт салатного призначення (для літньо-осіннього вживання). 

Августа – сорт чеської селекції, з дуже гострими цибулинами округло-овальної форми, середнього розміру, із тонкою шийкою. Сорт характеризується відмінною лежкістю (продовольча цибуля може зберігатися до травня). 

Сподобалися українські сорти Гармонія та Галичанка. Це онуки знаменитого сорту Сквирський. Сорти мають напівгострий смак, лежкі (зберігаються до весни), придатні для вирощування з насіння та арбажейки. 

Знайдіть і ви улюблені та надійні сорти, які з року в рік радуватимуть високою врожайністю цибулин та зеленого листя.

Тетяна Васильєва 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com