Линяння – природний процес заміни пір'я: старе перо, відмираючи, поступово витісняється новим і випадає. При цьому відбувається заміна як пір'я, так і рогового шару епідермісу.
Розрізняють два типи линяння: ювенальне (заміна у молодняку первинного пера основним, вторинним) та періодичне (щорічна зміна основного пера у дорослих птахів).
У вгодованих курей-несучок линяння починається в жовтні-листопаді і швидко проходить, у слабовгодованих – у червні-липні або на початку серпня і протікає повільно (три місяці і більше). При активному линянні несучки одразу скидають від 2 до 5 махових пір'їн. Нове пір'я виростає впродовж 6-8 тижнів, воно більш блискуче, з ширшим і м'яким стрижнем.
Повільне линяння у несучок проходить поступово, майже непомітно, його можна виявити тільки при ретельному огляді птахів.
Природне линяння пов'язане головним чином з функцією нервової системи та залоз внутрішньої секреції.
Під впливом променів світла в зорових нервах виникає збудження, яке передається в головний мозок, а потім в гіпофіз.
У передній частці гіпофіза росте утворення гонадотропних гормонів, які, потрапляючи в кров, підвищують функцію органів розмноження. Коли природного чи штучного освітлення недостатньо, у передній частці гіпофіза зменшується утворення гонадотропних гормонів, у результаті слабшає функція органів розмноження, знижується процес утворення яєць. У цей період підвищується діяльність щитовидної залози, вона виділяє більше гормону тироксину, який стимулює линяння.
Під час линяння в організмі відбувається виключно інтенсивний обмін речовин, пов'язаний з формуванням пір'я, тому несучість різко знижується або припиняється повністю.
- Оскільки при линянні опірність до захворювань у курей помітно знижується, дуже важливо, щоб воно починалося в пізніші терміни (коли несучість знижується природно) і якнайшвидше закінчувалося.
Щоб прискорити процес линяння та скоротити непродуктивний період, застосовують так зване примусове линяння – оновлення пір'яного покриву курей, обумовлене впливом на організм несприятливих факторів (обмеження дачі кормів, води, позбавлення світла, введення гормональних та хімічних препаратів).
Особливо широко використовують примусове линяння для птахів батьківського стада. Правда, при цьому майже не застосовують гормональні та хімічні препарати, щоб уникнути шкідливого впливу на здоров'я людини метаболітів, що потрапляють у яйця та м'ясо птахів.
З цієї причини в птахівництві використовуються різноманітні режими примусового линяння, викликаного зоотехнічним чи класичним методами (таблиця).
- Під впливом стрес-факторів (обмеження корму, води, світла) линяння у стаді протікає швидко, починається і закінчується у більшості курей одночасно.
- Стадо "очищається" від хворих птахів, оскільки вони не витримують режиму примусового линяння.
- У несучок різко проявляється індивідуальна мінливість щодо початку, тривалості та швидкості линяння, що важливо при селекції.
Примусове линяння викликають після першого циклу продуктивності (у м'ясних курей в 14-15 місяців, яєчних – в 16-17), коли інтенсивність несучості в стаді знижується до 30-40%. У присадибних та фермерських господарствах таке линяння краще проводити у літні місяці, коли знижується попит на яйця, вартість ремонтного молодняку висока, а вибракованих птахів – низька.
Після линяння, що триває 4-6 тижнів, м'ясних курей використовують впродовж 5-6 місяців, а яєчних – 6-9.
Після закінчення другого циклу продуктивності можна провести ще одне примусове линяння і отримати третій цикл, що інтенсивно протікає 5-6 місяців.
У період проведення линяння (перші кілька діб) кури можуть виявляти занепокоєння, агресивність, клювати одна одну.
Зазвичай на 3-5 добу від початку застосування режиму примусового линяння яйцекладка припиняється. Пір'яний покрив кури починають втрачати через 10-15 діб і закінчують на 20-25 добу. Повне його відновлення спостерігається на 50-60 добу. При цьому яйцекладка протікає одночасно з відновленням оперення.
Після линяння маса яєць збільшується на 15-20%, покращується якість шкаралупи, білка та жовтка, виведення курчат підвищується на 5-6%.
Ефективність примусового линяння залежить від рівня продуктивності несучок у перший рік яйцекладки та стану їхнього здоров'я.
Для півнів примусове линяння неприйнятне: запліднююча здатність сперми в цей період помітно падає (маса сім'яника знижується з 25-34 г до 3-6 г). Тому після примусового линяння доцільно підсаджувати до курей молодих (150-180 діб) півнів або півнів-однолітків, яких під час линяння відсаджують і добре годують, підготовляючи до наступного племінного сезону.
Ольга Циганюк
© Журнал “Городник”
ФОТО: pexels.com