Фабрика саджанців: переваги ранньовесняної посадки великоплідної суниці

Купивши розсаду, насамперед, власноруч її обробляю. Спочатку видаляю листя, залишаючи лише 1-2 біля сердечка. 

Потім проводжу термотерапію.

• Коріння промиваю у воді (температура 20-22 °C) з додаванням марганцівки (блідо-рожевого кольору).
• Потім 12-15 хв витримую саджанці в гарячій воді (температура 45-48 °C).
• Після цього, добре струсивши, занурюю саджанці на 10 хв у воду (температура 10-15 °C), даю воді стекти, розклавши рослини на сухому ганчірі або папері.

Таким способом можна захистити розсаду від нематод та первинного кліща. Проте від вірусних захворювань це не рятує. Крім того, за літо потрібно провести ще два обприскування від кліща.

• Після того, як вода стече, підрізаю або злегка оновлюю коріння.
• Потім на 5-6 годин ставлю розсаду у воду кімнатної температури з додаванням стимулятора росту.

Маточні рослини висаджую на відстані 50 см у ряду, з міжряддями 70 см. При посадці кількох сортів відстань між рядами збільшую, щоб вуса не перепліталися. 

Дуже часто запитують, чи не перезапилюються сорти при спільному вирощуванні, чи це не призводить до виродження сорту. Перезапилення, навіть якщо воно відбувається, не впливає на сортові особливості рослин, оскільки суницю розмножують не насінням, а вегетативно, за допомогою розеток.

При посадці не можна додавати до лунок перегній, гній або мінеральні добрива.

Глибина лунки повинна дорівнювати довжині коренів. 

Коли роблю лунку або борозну для посадки суниці, добре поливаю її, щоб посадити в "бруд", згори коріння присипаю злегка вологою землею, ущільнюю її рукою.

Таким чином, верхній шар землі служить своєрідною мульчею, що оберігає від пересихання.

Важливо простежити, щоб сердечко знаходилося на рівні ґрунту.

Через 1-2 дні після посадки перевіряю, як почуваються рослини.

Якщо виявляю рослини, сердечко яких занурилося нижче за рівень ґрунту, обережно за листочки підтягую саджанець вгору, а потім знову ущільнюю землю навколо нього.

Якщо кущик посаджений дрібно, і коріння показалося із землі, його потрібно пересадити, поглибивши посадкову ямку. 

Полив та розпушування – головні прийоми під час приживлення розсади. Не можна допускати пересихання ґрунту.

У липні вже можна відсаджувати перші розетки. Спочатку я їх поливаю, а через 15-20 хвилин обережно маленькою лопаткою викопую з грудкою землі та висаджую у гряди.

Квітконоси видаляю до початку цвітіння.

Якщо потрібно переконатися в перевагах сорту, залишаю кілька квітконосів на 2-3 кущиках, щоб визначити врожайність, смакові якості, транспортабельність ягід, інтенсивність вусоутворення.

Різні сорти формують різну кількість вусів: один здатний дати до 10 розеток, а інший – 20.

Вважаю, що думка, ніби можна брати лише перші 3-4 розетки, є помилковою. Я використовую для розмноження міцну розсаду, з добре розвиненим мочкуватим коренем, що має три добре розвинені листки, розвинене сердечко. При хорошому догляді за маточником таких розеток може бути набагато більше.

Пам'ятайте, що не можна отримати відмінний посадковий матеріал з тих рослин, які дали гарний урожай. Хороші саджанці виходять, коли на грядці залишають найкращі кущики без квіток та ягід.

Ремонтантні сорти більш вимогливі до ґрунтів, їм потрібна велика площа живлення. Розраховувати на добрий результат при загущених посадках не доводиться. На мій досвід, маточні насадження ремонтантних сортів потрібно міняти щороку, саджанці можна отримувати тільки від молодих рослин, оскільки, починаючи з другого року, утворення вусів у цих сортів припиняється. 

У мене ростуть близько 100 сортів суниці садової. Без роботи на землі, без цієї чудової ягоди я не уявляю свого життя. Початківцям-аматорам я б порадила почати з п'яти-шести сортів. Бажано вибрати невибагливі, перевірені часом сорти, які вас не розчарують. 

З власних спостережень вважаю найбільш підходящими з надранніх сортів Ольвію і Зефір, ранніх – Біг Бой, Маршалл, Хоней, з середньостиглих – Джерело, Мадам Муто, Солодкий Чарлі, пізньостиглих – Фракунда, Луна. З ремонтантних сортів можу порекомендувати наступні: Королева Єлизавета, Сельва, Чудо Лихоносова.

Сподіваюся, мій досвід стане в нагоді, і ви теж будете ласувати розсипами запашних солодких великих ягід. 

Людмила Пономаренко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com