Щоб мати доступ до води: як правильно облаштувати колодязь у обійсті

Верба вкаже місце джерела

Наявність джерельної води вкаже вербовий прутик, з яким досвідчений майстер, як і за старих часів, обходить всю ділянку. Там, де верба найсильніше хилиться до землі, і треба копати, але, як стверджують майстри, таке місце є не на кожній ділянці.

Найбільш придатний для побутових потреб водоносний шар на глибині 10-15 м.

Місце для колодязя треба вибирати не ближче, ніж за 20-25 м від джерел забруднення: гнойових куп, вбиралень, помийних ям, лазень, скотарів і т.п. Не слід влаштовувати колодязь на схилах балок, ярів, берегів річок, оскільки тоді він забиратиме ґрунтові води. 

Безсумнівно, краще починати рити колодязь, коли рівень ґрунтових вод найнижчий, тобто рано восени.

Криниці глибиною 10-15 м найчастіше риють ручним способом, зміцнюючи стіни шахти. Швидше і зручніше побудувати колодязь із залізобетонних кілець. Такі колодязі міцні і довговічні, вони краще за інших і в санітарно-гігієнічному відношенні: не пропускають забруднень як з поверхні землі, так і з інших водоносних шарів.

Наприклад, досить часто можна зіткнутися з так званою верховодкою – підземною водою на відносно невеликій глибині, над водотривким пластом. При проходженні шахти колодязя її ізолюють, оскільки вона не встигає очищатися від забруднень, та й запаси води у верховодці невеликі, непостійні і залежать від кількості опадів. 

Шахти будуємо з кілець

По мірі проходження шахти садяться бетонні кільця. Для полегшення проходки нижнє кільце можна встановити на башмак із різцем. 

Розробку м'якого ґрунту на дні шахти ведуть від середини, при щільному ґрунті – під кільцем, уздовж ножа, а коли кріплення осяде, виймають середину. Необхідно стежити, щоб кільця опускалися вертикально, без перекосів.

Якщо занурення бетонних кілець зупиниться через тертя об ґрунт, на верхнє кільце встановлюють платформу з додатковим вантажем. 

Стики між кільцями слід ізолювати, що одночасно усуне і можливість їхнього зсуву по пласких торцях. 

З'єднувати кільця можна накладками зі смугової сталі шириною 40-60 мм та товщиною 5-10 мм. Накладки скріплюють скобами зі сталевого прутка діаметром 16 мм або болтами. Для цього при відливанні бетонних кілець у їх стінках передбачаються отвори. Кожен стик кілець з'єднують рівномірно по колу в 3-4 місцях.

Більш надійним є спосіб з'єднання кілець за допомогою сталевих стрижнів, забетонованих у їх стінках. Стрижні мають на кінцях кільцеподібні загини, куди і вставляють скріплюючі болти (мал. 1). По мірі нарощування кріплення шви між бетонними кільцями ретельно закладають цементним розчином (1:3). Бажано використовувати портландцемент марки 400, не нижче.

Стики між торцями кілець у межах водоприймальної частини потрібно добре ущільнити просмоленою прядив'яною мотузкою діаметром 20 мм. Її укладають у спеціальний жолобок, відформований у верхньому торці кільця. Ущільнення затискається під тиском верхніх кілець, що забезпечує високу щільність стику. 

Досконалість «недосконалої» криниці

Запас води в колодязі та добова потреба у ній мають бути по можливості узгоджені, інакше вода застоюватиметься та загниватиме. 

Тому краще, щоб вашш колодязь був влаштований на кшталт так званого недосконалого – з припливом води через донний гравійний фільтр (мал. 2).

• Водоносний пласт такого колодязя не слід проходити більш ніж на 0,7 його висоти, оскільки вода в нижчих шарах, як правило, не живить колодязь і не збільшує дебіту.

Після досягнення рівня ґрунтових вод водовмісний грунт вичерпують відрами, і кільця сідають під своєю масою. Видаливши ґрунт до вибою (дна) колодязя, слід негайно насипати на дно шар щебеню, не менше 0,5 м, а зверху – шар гравію в 5-10 см. Щебінь та гравій будуть природним фільтром, а також перешкодою для плавунних ґрунтів.

Якщо водоносний пласт утворений з дуже пухких порід, під нижнє кільце підводять основу з товстих дощок і на ній влаштовують гравійний фільтр. Нижнє кільце (перше з обсадних) можна перфорувати в нижній частині на відстані 20 см від вибою, що збільшить площу забору води та, природно, швидкість її припливу.

Щебенево-гравійна подушка повинна бути на 30-40 см вище перфорованої частини кільця.

Гравій краще брати малоокатаної  форми, з невеликим зерном. Наприклад, при товщині стінки колодязя 100 мм допустима максимальна величина зерна – 25 мм. 

Техніка безпеки 

• Шахти колодязя слід огородити поставленими на ребро дошками на відстані 0,4-0,7 м від краю, а майданчик звільнити в межах 2-3 м від гирла шахти, щоб у неї не могло випадково скотитися щось важке. 
• Перед початком роботи випробуванням на розрив перевірити міцність каната для підйому цебра з ґрунтом.  Канат прив'язати до цебра наглухо; при глибині проходки більше 6 м до цебра необхідно прив'язати другий запобіжний канат.
• Для копання глибоких колодязів слід використовувати бури (вороти) з вертикальним валом, для неглибоких (4-6 м) можна застосовувати горизонтальні вороти; вони повинні мати зубчасту зупинку і канатне гальмо.  
• При використанні механічних підйомників з електричними та іншими двигунами у приводі необхідно застосовувати лише черв'ячні редуктори з ефектом самогальмування. 
• Щодня перед початком роботи треба оглядати всі підйомні пристрої (лебідки, коміри, канати, гаки, цебра тощо).
• Сповіщати працюючих унизу про підйом із шахти та про опускання в шахту різних предметів.
• Перед спуском людини в шахту перевірити в ній якість повітря за допомогою запаленої свічки, якщо свічка гасне – провентилювати шахту і вдруге перевірити якість повітря.
• При поглибленні колодязя висота незахищеної кріпленням частини шахти може становити не більше 1 м.
• Не допускати за стінками кріплення значних порожнин і каверн, які могли б викликати зсув або обвал ґрунту та руйнування кріплення.  

Геннадій Малацидзе

© Журнал "Городник"

ФОТО: pexels.com