Вимогливі красуні: основи догляду за декоративними трояндами влітку

Ділянка під трояндами впродовж сезону має бути чистою і розпушеною

Розпушування ґрунту проводять не менше двох разів на місяць. Крім цього, двічі на сезон – перший раз навесні після відкриття кущів, другий наприкінці серпня – необхідно перекопати ділянку. Названі прийоми дозволяють покращити структуру ґрунту та поліпшити доступ повітря до коріння рослин, а також зберегти вологу.

Систематичне видалення бур'янів – це збереження поживних речовин у ґрунті. Крім того, бур'яни на ділянці – осередки поширення хвороб та шкідників.

Троянди потребують регулярного підживлення 

Цвітуть вони кілька разів за сезон, після чого пагони потрібно зрізати. Для відновлення кущів рослинам необхідна достатня кількість поживних речовин. Під троянди вносять органічні та мінеральні добрива.

• Найкраще органічне добриво – витриманий впродовж 1-2 років перепрілий коров'як. По-перше, він містить усі необхідні поживні речовини, по-друге, сприяє покращенню структури ґрунту. Вносять коров'як у ґрунт восени або провесною з розрахунку 4-5 кг/м². 

• Хороше органічне добриво – розчин гноївки. Його готують так: бочку або іншу ємність заповнюють на одну третину свіжим коров'яком і заливають водою (1:3). Розчин, щодня перемішуючи, витримують 8-10 днів, до бродіння, а перед підживленням розводять водою (1:10).

Підживлення проводять наступним чином: навколо кущів або між рядами нарізають борозни та заливають водою. Коли вода вбирається, борозни заповнюють розведеною жижею. Як тільки борозни підсохнуть, їх засипають ґрунтом. Наступного дня необхідно провести розпушування ґрунту.

Підживлення троянд рідким коров'яком краще проводити після першого цвітіння.

Основні мінеральні добрива для троянд – азот, фосфор, калій, кальцій 

• Найкращі азотні добрива – аміачна селітра, кальцієва селітра; фосфорні – суперфосфат, фосфорне борошно; калійні солі. Орієнтовна норма добрив на 1 м²: аміачної селітри – 20 г, суперфосфату – 3 г, калійної солі – 10 г.
• Мінеральні добрива краще вносити з розрахунку діючої речовини: в азотному добриві – N, фосфорному – P₂O₅, калійному – К₂O (зазвичай кількість діючої речовини вказано на упаковці).
• Перше підживлення мінеральними добривами проводять наприкінці березня (краще, коли сніг ще повністю не розтанув), друге – після першого цвітіння, третє – у другій декаді серпня.
• Перший раз вносять повне мінеральне добриво NPK, другий – NP, третій – РК.
• Мінеральні добрива слід вносити після дощу з подальшим розпушуванням ґрунту.

Трояндам необхідні мінеральні мікродобрива (див. таблицю). Їх краще вносити з гноївкою.

Троянди більше за інші культури потребують поливу, особливо в період інтенсивного росту, бутонізації, після зрізання пагонів. Їх поливають напуском води на поверхню ґрунту, а ще краще – в борозни, не рідше ніж раз на 5 днів.

Після поливу напуском необхідно провести розпушування ґрунту. Щоб волога краще зберігалася, корисно мульчувати ґрунт торфом або перегноєм.

Полив дощуванням, особливо у вечірній час, сприяє поширенню борошнистої роси.

Грамотно проведена обрізка – запорука довговічності та декоративності

Кущі троянд впродовж сезону зрізають кілька разів: навесні, восени та влітку, після кожного цвітіння. Якщо троянди регулярно не зрізати – їх цвітіння та декоративність погіршуються. При правильному, регулярному, своєчасному зрізанні пагонів у поєднанні з іншими агротехнічними прийомами троянди розвиваються, цвітуть і зберігають декоративність 15-20 років.

Літня обрізка дуже важлива. Вона виключає утворення плодів, сприяє кращому розвитку куща та рясному подальшому цвітінню. Водночас це хороша профілактика проти грибних хвороб.

Троянди, які вирощують для отримання квіткової продукції, зрізають вибірково, по мірі розпускання бутонів, коли верхні пелюстки ледь відгинаються. Найкраще робити це вранці, коли рослини, насичені вологою, зберігають свіжість.

У троянд, які вирощують з декоративною метою, краще зрізати квітки одночасно, коли цвітіння більшості кущів знижується до мінімуму. Це сприяє одночасному розвитку пагонів і масовому цвітінню клумби, куртини, що дуже важливо в декоративних насадженнях.

• У троянд у декоративних насадженнях зріз роблять над 2-3 вічком від квітки.
• Троянди, призначені на зріз, обрізають сильніше, залишаючи на пагоні 2-3 вічка.

Під час дощової погоди квітки і бутони, що не розпустилися, часто пошкоджуються борошнистою росою, сірою гниллю. Найчастіше це відбувається у сортів троянд з білим та рожевим забарвленням. 

Пошкоджені бутони необхідно одразу видалити, не чекаючи розпускання. В іншому випадку хвороба прогресує та поширюється на сорти з темним забарвленням пелюсток.

Влітку проводять розрідження кущів: видаляють слабкі пагони і ті, що ростуть усередину куща. Залишають на кущі 3-4 найбільш сильні пагони, інші зрізають біля основи.

В даний час найбільш поширені флорибунда та чайно-гібридні та сорти троянд. У них із будь-якої бруньки на пагоні розвиваються квіткові пагони. Тому до них можна застосовувати будь-яку обрізку пагонів – сильну, середню і слабку, залежно від призначення насаджень і особливостей сорту.

Слабка обрізка наближає терміни цвітіння, збільшує кількість квіток, але квітки при цьому дрібні, сильна – відсуває цвітіння, квіток на кущах менше, але вони більші за розміром.

Зрізати троянди необхідно гострим секатором чи ножем. Тупий інструмент розриває тканину пагона, і місце зрізу погано гоїться. Верхня брунька, на яку ми розраховували, гине і через деякий час потрібно робити новий зріз. Його роблять над верхньою брунькою на 1-1,5 см. Верхня брунька повинна рости із зовнішнього боку пагона.

По мірі розвитку куща з підземної його частини відростають дикі, а з надземної – культурні пагони. 

Всі дикі пагони, що відростають із тієї частини кореневої шийки, яка знаходиться нижче місця окулірування, потрібно своєчасно вирізати.

Інакше нижня – дика – частина куща, як життєздатніша, заглушить надземну культурну: спочатку припиняється ріст сортової “благородної” крони, а потім вона зовсім відмирає.

Дикі пагони видаляють біля основи. Якщо їх зрізати на рівні ґрунту, замість одного з'явиться кілька нових. Від культурного дикий пагін відрізняють за шипами та листям. У разі сумнівів можна відгрібти землю і перевірити, з якої частини кореневої шийки росте пагін – нижче або вище за місце окулірування. 

З хворобами треба боротися 

Джерелом інфекції та осередком поширення хвороб та шкідників троянд можуть бути хворі рослини, зрізані квітки, пагони та бур'яни.

Найбільш поширене захворювання в літній період – борошниста роса (листя, бутони, верхівки пагонів покриваються сірувато-білим борошнистим нальотом, листя скручується і опадає). Уражені рослини необхідно обприскати 0,2%-ним розчином мідного купоросу.

Дуже часто рослини уражає і сіра гниль (у період затяжних дощів бутони і верхівки пагонів покриваються пліснявою і загнивають). У цьому випадку пошкоджені бутони та верхівки пагонів необхідно видалити, а решту троянд кілька разів з проміжком у 8-10 днів обприскати бордоською рідиною.

Поширені плямистості – чорна, бура, біла (на листі утворюються плями; вони в'януть, усихають і опадають). Опале листя слід прибрати і спалити. Впродовж сезону треба обприскати рослини кілька разів із проміжком у 8-10 днів 3%-ним розчином мідного купоросу або бордоської рідини.

Поширеним шкідником троянд є трояндова попелиця (на верхівках молодих пагонів і листі з'являються дрібні комахи; листя скручується). Рослини необхідно обприскувати 0,2-0,25%-ним розчином децису.

Добре відома і трояндова листовійка (з'їдені гусеницями бруньки і листя; листя згорнуте в трубочки). Треба обприскати рослини 0,2-0,25%-ним розчином децису.

При обробці рослин отрутохімікатами необхідно дотримуватися правил особистої та суспільної безпеки. Особливо обережними треба бути в садах, де троянди ростуть по сусідству з ягідниками та плодовими деревами.

Ольга Ткачук

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com