В умовах присадибного господарства цесарят найчастіше виводять під квочками.
Однак цесарки – погані квочки, тому цесарят краще виводити під куркою чи індичкою. Під курку-квочку підкладають 15-20 цесариних яєць, під індичку – 25-30. При одночасному вирощуванні цесарят і курчат під куркою квочкам курячі яйця слід підкладати на тиждень пізніше цесариних, щоб в одній групі було поголів'я одного віку. Квочку відбирають за материнськими якостями.
Штучна інкубація цесариних яєць (за режимом, що застосовується для курячих яєць), порівняно з природним насиджуванням, має багато переваг. Вона дає можливість одразу отримати велику партію молодняку, що дуже важливо для вирощування у літній період.
Інкубатори, що випускаються для присадибних та фермерських господарств, розраховані на одночасну інкубацію від 50 до 3000 курячих яєць. Багато аматорів конструюють їх самі, враховуючи розмір батьківського стада, рівень несучості, вихід інкубаційних яєць і кількість молодняку, що вирощується.
- Найкращі результати дає інкубація яєць, одержаних від цесарок у віці 7,5-9 місяців.
- Запліднення яєць зазвичай буває на рівні 60-80%, а виведення цісарят досягає 50-70%.
- Для інкубації придатні яйця масою 38-52 г. Зберігають їх у вертикальному положенні, тупим кінцем вгору, трохи більше 6-10 діб (температура 8-12 °C, вологість 80-85%).
Непридатні для інкубації яйця масою менше 38 г, неправильної форми (подовжені, кулясті, з перехопленнями), двожовткові, зі зміщеною або рухомою повітряною камерою (пуга), з дефектами шкаралупи (нарости, тріщини, насічки), кров'яними та іншими включеннями.
Перед закладкою в інкубатор (або під квочку) яйця ретельно сортують і переглядають на світ (овоскопують) у темній кімнаті. Забруднені яйця обмивають слабким свіжоприготованим розчином марганцево-кислого калію та просушують.
При закладці в інкубатор яйця сортують за масою на дрібні (38-40 г), середні (41-44 г), великі (45-50 г), поміщаючи їх у різні лотки.
В інкубаторі типу "Квочка" при виведенні цесарят температура повітря повинна становити 37,1-37,3 °С, а відносна вологість – 60-70%. Деякі фахівці рекомендують у перші три тижні інкубації обігрів яєць проводити при температурі 37 °С та вологості 57-58%. В останній тиждень температуру знижують до 35-36 °С, а вологість збільшують до 60%.
Іноді застосовують режим інкубування для качиних яєць, тобто яйця додатково обприскують водою з пульверизатора, що сприяє підвищенню виведення цесарят до 75%.
Ембріональний розвиток цесарок триває 27-28 діб.
Для перевірки інкубаційних якостей яєць та своєчасного усунення можливих порушень у режимі інкубації, а також в умовах утримання та годування цесарок батьківського стада необхідно проводити біологічний контроль на 9-ту, 14-ту та 26-ту добу інкубації.
На 9-ту добу переглядають усі яйця, використовуючи овоскоп. При нормальному розвитку зародка видно мережу кровоносних судин над жовтком. Зародок, що відстав у розвитку, знаходиться ближче до підшкаралупної оболонки, мережа кровоносних судин недостатньо розвинена. При перегляді відбирають яйця із загиблими зародками ("кров'яне кільце") та незапліднені.
На 14-ту добу зародок видно у центрі яйця як темну пляму. У яйцях із завмерлими ембріонами контури плями розпливчасті.
На 26-ту добу ембріон, що нормально розвивається, займає приблизно 3/4 яйця, межа пуги – звивиста через випинання шиї пташеняти, іноді видно тінь дзьоба, ноги підібгані до живота. Цесареня починає дихати легенями. Оскільки запасу повітря в пузі недостатньо, він пробиває шкаралупу на тупому кінці яйця.
На 27-му добу цесареня здійснює круговий рух навколо поздовжньої вісі проти годинникової стрілки. Потім, намагаючись розігнутися, упирається ногами в шкаралупу і, випрямляючись, розламує її.
Цесарята, що з'являються на світ, мають масу 28-35 г. Дружнє виведення, що триває 12-15 годин, свідчить про нормальне використання зародком білка та жовтка.
Отриманий молодняк добре опушений, рухливий та стійко тримається на ногах вже на другу добу.
Порушення режиму інкубації (підвищена температура) або використання біологічно неповноцінних яєць є причиною запізнення виведення, появи значної кількості замерзлих цесарят та "задохликів".
При нормальному перебігу інкубації втрата маси яєць (порівняно з первісною) становить на 5-ту добу – 2-2,5%; 10-ту – 5,0; 15-ту – 8; 20-ту – 9-11; 25-ту –14%. Яйця цесарок мають щільні підшкаралупні оболонки, які при високій температурі та низькій вологості присихають до тіла цесарят і ускладнюють їх виведення.
Одна з причин загибелі зародків та великої кількості незапліднених яєць – порушення умов утримання та годування цесарок батьківського стада.
Великий вплив на заплідненість яєць мають вік самців і самок, статева зрілість і активність самців.
Так, найкращі результати інкубації яєць були отримані від цесарок у віці 22-26 місяців. Спарювання молодих цесарів із дворічними цесарками сприяє більш високій заплідненості яєць, ніж спарювання молодих птахів.
Сильні цесарі при спарюванні займають домінуюче становище, інші спарюються із самками лише за відсутності домінуючих особин. Один самець може спаровуватися з 8-10 самками, але якщо він вибирає 3-4 самки, то спарюється лише з ними. Сірі цесарі неохоче спаровуються з блакитними чи білими самками, але дуже охоче із самками спорідненого забарвлення.
У самців статева активність із віком знижується, тому їх використовують не більше двох років. Самки, навпаки, у 2-4-річному віці охоче спаровуються з молодими самцями, і їхні яйця мають високий відсоток запліднення, а отже, і виведення цесарят.
Ольга Циганюк, Вікторія Мельник
© Журнал "Городник"
ФОТО: pyxabay.com