За п’ять хвилин до весни: широколисті види цибулі у садибі

Життєвої енергії цибулини вистачає для вигонки листя довжиною 40-50 см, причому без добрив та підживлення, і це дозволяє отримувати екологічно чисту продукцію. В Україні широколисті види цибулі, порівняно з іншими видами, поширені мало. 

Щоправда, в їжу широко використовують два види широколистої цибулі із часниковим запахом: ведмежа (черемша, левурда) та переможна (українська, колба) які ростуть у лісах Полісся, Прикарпаття та Центральних районів.

Але спроби ввести їх у культуру на постійній основі не приносять великого успіху, найчастіше їх викопують у лісі для вигонки або заготовляють у травні на продаж. 

Такі види окультуреної широколистої цибулі, як анзури – цибуля Гігантська, цибуля Суворова – заслуговують на докладний опис. Ці багаторічні овочеві рослини належать до величезної родини цибулевих, в якій налічується понад 400 видів.

Стебло у них потужне, досягає 150 см у висоту. Листя ременевидне, сизувате, значно коротше стрілки (довжина 80-100 см, ширина 14-18 см). Суцвіття – велика куляста багатоквіткова густа парасолька діаметром 10-20 см, з яскравими рожево-фіолетовими або фіолетовими квітками.

Цибулина округла (цибуля Суворова) або яйцеподібна (Гігантська) з численними білими шкірястими оболонками, що розщеплюються. Маса для дозарювання до зрілої цибулини – 120-150 г, діаметр 10-12 см. 

Цибулини мають слабогострий цибулевий смак, не викликають печії. Тому їх можна рекомендувати в їжу людям, яким протипоказано вживання цибулі, навіть хворим, які страждають на панкреатит (запалення підшлункової залози).

Смак молодого листя (до речі, з віком воно грубішає) приємний, ніжний, це дозволяє його використовувати як дієтичні салатні, овочеві та пряно-смакові рослини. 

Широколисті цибулі відрізняються дуже раннім відростанням листя (до квітня їх довжина досягає 35-40 см, ширина 6-8 см) і високою морозостійкістю (легко переносять заморозки до -10 °C).

Зрілі цибулини чудово зберігаються до нового врожаю у сухому прохолодному місці. Як показала практика, їх можна висаджувати будь-якої пори року, навіть узимку під час відлиги.

Щоправда, висаджені взимку та навесні цибулини формують повноцінні рослини, але не цвітуть і не дають насіння. Найкраще висаджувати їх одразу після збирання врожаю.

За період вегетації у кожної висадженої цибулини утворюється ще одна – дочірня. Тому частину зібраних зрілих цибулин можна залишити для вживання в їжу (поряд з цибулею), а частину одразу ж висадити на свіжоскопану грядку, яку зазвичай готують восени – вносять під перекопування гній або курячий послід. Навесні висаджують у ній ранні зелені культури – салат, крес-салат тощо.

Широколисті цибулі цвітуть на початку червня, до середини липня квіткові стрілки всихають і насіннєві коробочки розтріскуються. У цей час їх зрізають і ще якийсь час тримають в тіні (під навісом) для дозарювання.

Коли насіннєві коробочки повністю розкриваються – обмолочують насіння.  

Виростити анзури з насіння нескладно, але при такому способі розмноження повноцінну цибулину (масою 120-150 г) можна отримати лише на 5-й рік.

Вирощувати їх з насіння можна двома способами – посівом свіжозібраного насіння влітку (тоді воно проходить природну стратифікацію) і стратифікованим – навесні.

Свіжозібране насіння відразу ж після обмолоту потрібно висівати в политі борозенки густо, на глибину 3-4 см. Насіння цибулі Гігантської і Суворова дає сходи навесні, через рік. 

Кращі результати забезпечує посів стратифікованого насіння. Тривалість стратифікації для цибулі Суворова та Гігантської – 90 і 120 діб відповідно. Після цього його можна висівати в ґрунт на глибину 2-3 см. Якщо насіння посіяти наприкінці березня, сходи з'являються через місяць. Ще через місяць (наприкінці червня) надземна частина рослин усихає, цибулинки (розміром з горошину) можна викопати та розсадити на відстані 1,2-2,0 см. 

Дуже цінним є те, що широколисті цибулі можна використовувати взимку для вигонки на зелень.

Цей процес умовно можна раз ділити на три етапи – виведення цибулин зі стану спокою, укорінення та власне вигонка.

• Щоб вивести цибулини зі стану спокою, витримують їх протягом 12-14 днів при температурі 6-8 °C (у нижньому відділенні холодильника).
• Потім висаджують їх у ящики, заглиблюючи не менше ніж на 20-25 см (інакше коріння "виштовхує" цибулину).
• Щоб уникнути хвороб, які можуть бути в ґрунті, заповнюють ящики прожареним піском (річковим або будівельним).
• Ящики поміщають у темний холодний підвал (температура 10-12 °C), де проходить укорінення та відростання листя на висоті 8-10 см.
• Постійно контролюють вологість піску і при необхідності поливають його теплою водою.
• З підвалу ящики переносять на 3-4 дні у приміщення зі слабким освітленням і температурою 16-18 °C, щоб сходи адаптувалися в нових умовах.
• Надалі встановлюють ящики на підвіконні або на веранді з опаленням, де температура повітря не вище 20 °С.

Тривалість циклу вигонки від закладки у холодильник до отримання готової продукції становить 16-18 тижнів.

Невелика грядка анзурів (30-40 рослин) повністю задовольнить потреби у свіжій зелені для родини з п'яти осіб напровесні і забезпечить вітамінами взимку. 

В. Ярмольчук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com