На наші капусти: хрестоцвіті блішки та захист від них

З зимівлі виходять рано: в південних областях України – в кінці березня, а в північних і центральних – на початку квітня (I-II декада).

Спочатку жуки харчуються на диких бур’янах, а після появи сходів культурних хрестоцвітих рослин негайно переселяються на них. За масового ураження на листі з’являються виразки, особливо багато їх біля периферії листа. 

Характер виразок специфічний – виїдена верхня частина листа, а нижня “шкірка” залишається цілою. Поступово виразки зливаються і уражені тканини відмирають.

Жуки також можуть пошкоджувати цвітоніжки, бутони та стручки.

Всі хрестоцвіті блішкі, окрім світлоногої, відкладають яйця в землю. Через 4-12 днів із землі виходять довгасті світло-жовті личинки з трьома парами ніг, які харчуються дрібними корінцями хрестоцвітих рослин, але значної шкоди їм не спричиняють. Заляльковуються вони через 16-30 днів у ґрунті. В кінці червня – першій декаді липня з лялечок виходять жуки, які шкодять хрестоцвітим культурам аж до приходу холодів.

Найбільшу шкоду хрестоцвітні блішки наносять молодим сходам, знищуючи їх буквально за день-два. Відбувається це рано навесні та влітку – при повторному посіві редиса, редьки та інших рослин з коротким періодом вегетації.

Тому боротьбу зі шкідниками потрібно починати якнайраніше.

Заходи боротьби 

Для зниження високого рівня шкідливості хрестоцвітих блішок використовуйте ранні строки посіву (за безрозсадного вирощування) та своєчасну висадку міцної, добре розвиненої розсади. Поруч з хрестоцвітими вирощуйте часник, кріп, селеру, пастернак. Допомогають також часті, адле не сильні дощування, оскільки жуки найбільш активні у сонячну погоду, а в прохолодні дні та під час дощів їхня життєдіяльність призупиняється.

Якщо хрестоцвітих блішок на рослинах не дуже багато, потрібно обробляти насадження рослинними захисними препаратами. Вихідні інсектицидні рослини, які можна використовувати для виготовлення фітопрапаратів, широко доступні і набагато безпечніші для людини, тварин, комах, не кажучи вже про їхню низьку вартість.

Але, щоб отримати максимальний ефект від фітопрепаратів, потрібно вміти їх правильно приготувати і використати.

Загальні рекомендації

Як правильно приготувати інсектицидні фітопрепарати: 

• збирають рослинну сировину в суху ясну погоду після висихання роси;
• надземні частини рослин збирають в період бутонізації або цвітіння, корені – навесні або восени;
• сушать зв’язані в пучки рослини в затіненому місті та на протязі;
• висушену рослинну сировину зберігають не довше одного року;
• суху рослинну сировину подрібнюють до часточок розміром 5 мм – стебла, 3 мм – коріння;
• всі фітопрепарати потрібно готувати у скляному або емальованому посуді;
• температура води для приготування фітопрепаратів не має перевищувати 40 °С;
• всі відвари і настоянки проціджують;
• в усі препарати безпосередньо перед використанням додають 40-50 г калійного або господарського мила (1/5 частина бруска) для кращого прилипання розчину до рослин, мило попередньо розчиняють у невеликій кількості чистої води.

Як правильно використовувати фітопрепарати:

Обприскування проводять одразу після приготування (особливо відварів); максимально допустима затримка – 2-3 години. Відвари, перелиті у герметичний посуд, які тримають у темному прохолодному місці, зберігають свої інсектицидні властивості до 3 місяців.

Рослини обприскують увечері, щоб уникнути попадання на листя та стебла прямих сонячних променів; обробляють не лише верхню, але і нижню поверхню листя. Інтервал поміж обприскуваннями має становити 4-7 діб. Період очікування ( кількість днів до сбору врожаю після останнього обприскування) – не менше 8-10 діб. 

Рецепти фітопрепаратів 

• 4 кг зеленого подрібненого бадилля заливають 10 л води та кип’ятять на слабом вогні 30 хв. Після відстоювання проціджують, перед використанням розбавляють водою у співвідношенні 1:3 – 1:5 та додають господарське мило (40 г).

• 4 кг зеленого (або 2 кг сухого) бадилля замочують у 10 л воді на 3-4 години, потім кип’ятять 30 хв. Охолоджений відвар проціджують і переливають в скляний посуд, який герметично закривається. Перед обприскуванням розбавляють водою у співвідношенні 1:2 і додають мило. При правильному зберіганні токсичні властивості відвару зберігаються впродовж року.

• 1 склянку подрібнених зубчиків часнику та 1 склянку подрібного помідорного бадилля заливають 10 л теплої (20-22 °С) води, добре розмішують, проціджують, додають мило і обприскують рослини. Витрата робочого розчину – 1-1,5 л на 1 м².
• Часник та помідорне бадилля можна замінити подрібненим листям та корінням кульбаби (500 г сировини на 10 л води).

• 1 кг підв’яленого подрібненого гіркого полину кип’ятять 10-15 хв у невеликій кількості води, охолоджують та проціджують, розводять водою до 10 л. Перед проціджуванням можна додати 1 л настояного курячого посліду (100 г посліду на 1 л води витримують 2 дні).

У боротьбі з хрестоцвітими блішками можна використовувати золу – як для опилювання, так і для обприскування. 

Порошок. Золу перемішують з тютюновим пилом, гашеним вапном або дорожним пилом у співвідношеннні 1:1. Обпилюють рослини за допомогою марлевого мішечка, краще за все рано вранці – коли ще лежить роса. Приблизна витрата – 1 ст. ложка на 1 м².

Розчин. Литрову банку золи заливають 3 л окропу і витримують 12 годин. Перед обробкою додають мило. Інтервал між обприскуваннями – 4-5 діб.

І лише у крайніх випадках, коли кількість шкідників недопустимо велика, а усі випробувані засоби не дають бажаного результату, щоб врятувати врожай, проводять обробку хімічними засобами захисту рослин. 

Проти хрестоцвітих блішок можна використувати такі інсектициди, як децис (2,5% к.е.), шерпа (25% к.е.), фастак (10% к.е.), актеллік (50% к.е.) та деякі інші. Дозування і спосіб використання вказані у інструкції до кожного препарата, їх необхідно дотримуватися.

Не забудьте восени, після збору врожаю, прибрати з ділянки та знищити всі рослинні залишки, а ґрунт – глибоко скопати або зорати. Це дозволить знищити можливі місця укриття шкідників. Навколо культивованих ділянок обов’язково потрібно виполоти всі хрестоцвіті бур’яни, щоб позбавити культурні рослини від небезпечного сусідства.

Олександр Семененко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com