Суничні підказки на майбутнє: сорти суниці в несприятливих умовах

Останнім часом садівникам доводиться стикатися з новими викликами природи.

У березні і навіть у лютому практично у всіх регіонах України у минулі сезони встановлювалася плюсова температура. Здавалося, весна прийшла рано. Однак справжнього тепла у відлиги не було, а загалом весни випадали холодні, затяжні та недостатньо вологі, – такі умови значно сповільнюють розвиток рослин великоплідної садової суниці.

Так, в роки з холодною весною на моїй ділянці кущі відставали від свого звичайного розвитку на цілих 2 тижні. 

Заморозки на поверхні ґрунту в моїй місцевості були ще й у травні. Причому вони випадали не одноразово, а повторювалися знову, подекуди температура знижувалася навіть до -6 °С. 

Для захисту від заморозків традиційно застосовують дощування, задимлення або укриття ділянки та інші комплексні заходи. 

Найефективнішим і найпопулярнішим заходом захисту є вирощування рослин у парниках та теплицях, зроблених з агроволокна або плівкові укриття, хоча це й дуже витратний спосіб.

Варто відзначити, що в роки з екстремальними заморозками даються взнаки помилки, допущені при закладці ділянок в зоні ризику, – на відкритій місцевості, на вітряних схилах і низинах. Тому ділянки великоплідної садової суниці бажано розміщувати в зонах, де такі ризики можна звести до мінімальних. 

Холодна довга весна завжди сприяє надмірному розвитку хвороб та шкідників, отже, за таках умов доводиться проводити більше захисних обприскувань, ніж зазвичай. А в останні м'які зими шкідники і збудники хвороб переживають холодну пору року і навесні прокидаються бадьорими та голодними. 

Наприклад, мою ділянку тепер постійно "відвідує" велика кількість особин оленки волохатої. Цей шкідник харчується бутонами і квітками не тільки суниці, а й інших дерев та кущів. Садівники вже давно помітили дивний феномен – оленка "любить" синій колір. Тому актуальним та дуже дієвим є використання пасток – різних ємностей синього кольору, наповнених водою. Після відлову жуків їх виймають і знищують. З хімічних засобів захисту застосовують системний інсектицид Каліпсо 480 SC, абсолютно безпечний для бджіл. 

Холодна погода на початку вегетації заважає рослинам засвоювати з ґрунту деякі мікро- і макроелементи і тому вони  піддаються  хлорозу – листя жовтіє, ріст кущиків уповільнюється. В такому випадку слід обробити суницю по листу комплексними мінеральними добривами з мікроелементами в хелатній формі. Рослини "перетравлять" живильні речовини, і через деякий час знову зазеленіють і рушать в ріст. 

Холодний травень і червень можуть затримати виліт бджіл до того часу, коли цвітіння рослин суниці закінчиться. Відповідно, запилення не відбувається, що теж призводить до падіння врожайності. 

У період дозрівання суниці ягоди можуть уражатися сірою гниллю, особливо коли йдуть довгі дощі. Щоб уникнути цього захворювання, треба розріджувати посадки, обов'язково мульчувати міжряддя, своєчасно видаляти бур'яни, проводити профілактичні обробки від сірої гнилі, а також віддавати перевагу стійким до хвороб сортам. 

Окремо слід зупинитися на проблемі загущення посадок. Багато садоводів-початківців припускаються хибної думки, що чим більше кущів росте на ділянці, тим більше буде врожай. В результаті загущення посадок ягодам не вистачає живлення, повітря і світла – через це вони стають дрібними, сухими, несмачними. 

Слід враховувати, що в залежності від сорту та агротехніки, кількість кущів суниці на 1 м² кв не повинна перевищувати 7 штук. Ви отримаєте щедрий урожай тільки тоді, коли кожній рослині буде достатньо місця та живлення. 

Згадана схема посадки також мінімізує ураження ягід сірою гниллю та розповсюдження патогену. 

Сильні дощі влітку призводять до підгнивання ягоди та втрати врожаю великоплідної садової суниці. Якщо дощить на початку літа, гине врожай ранніх сортів, якщо дощить у липні і серпні – пропадають ягоди середнього та пізнього строків дозрівання. Щоб не залишитися без врожаю, бажано посадити сорти всіх термінів дозрівання – від надранніх до дуже пізніх. В непередбачуваних погодних умовах не можна обмежуватися кількома сортами одного строку дозрівання, бо є ризик отримати дуже незначний урожай. 

Багато хто погодиться з тим, що клімат змінився. Літо тепер часто сухе і спекотне, часто буває засушливим. У більшості регіонів температура влітку тримається вище 30 °С, що негативно позначається на розвитку кущів, вони сповільнюють або взагалі зупиняють ріст. У спеку листя інтенсивно випаровує вологу, коріння не отримує достатньо вологи та поживних речовин. Як наслідок, у рослин порушується обмін речовин, що позначається на врожаї суниці, ягоди дрібніють, втрачають соковитість і цукристість. Щоб допомогти рослинам пережити спеку, їх обробляють по листю та під корінь ефективними біоперпаратами – наприклад, бурштиновою кислотою. 

Від спеки рослини можна ховати під спеціальні притіняючі сітки. Також дуже ефективно захищають посадки суниці кукурудзяними лаштунками, висаджуючи ряди кукурудзи у напрямку з півночі на південь. Такі посадки дають тінь, що позитивно позначається на розвитку рослин у спекотне літо, захищає ягоди від підпікання та опіків. Бажано облаштувати притінення таким чином, щоб тінь падала на рослини у другій половині дня.

А на присадибних ділянках можна заздалегідь, плануючи і вибираючи місце для посадки, віддати перевагу куточку у напівтіні, наприклад, під стіною будівлі, паркану або крони дерев, проте не слід розбивати грядки там, де на землю падає постійна тінь від будинку або дерева. 

Також своєчасним агрономічним прийомом є мульчування посадок, що захищає ґрунт від перегріву та росту бур'янів.  Користь від мульчі величезна: ягоди завжди чистенькі, навіть після дощу ніколи не бувають брудними, земля та коріння рослин не перегріваються, а вода після поливу тривалий час не випаровується.

Мульча перешкоджає проростанню бур'янів, зберігає пухку структуру ґрунту, що набагато полегшує догляд. Варто відзначити, що під нею розмножуються дощові черв'яки, які переробляють мульчу на родючий шар.

У якості мульчуючого матеріалу можна використовувати агроволокно або плівку, а також різні види органіки – солому, скошену траву, компост, старе сіно і т.д.

У дощові роки виростає багато соковитої трави, яку можна скошувати та розкладати як мульчу. 

Свіжа трава пріє і виділяє  тепло – це чудові умови для бурхливого розвитку сінної палички, природного ворога багатьох грибів та шкідливих бактерій. 

Погодні умови попередніх років показали, що без штучного додаткового поливу вже не обійтись. Ті, хто встановив краплинний полив, вже пересвідчилися у його ефективності та доцільності.

Пошуки кращих сортів суниці в нашій господі ніколи не припиняються. Тому я хотіла б трохи зупинитися на сортовій різноманітності моєї колекції садової великоплідної суниці. 

Почну із сортів раннього періоду плодоношення.

Приємно вразив сорт вітчизняної селекції Львівська рання. Він характеризується дуже дружним дозріванням ягід, практично одразу він віддає весь основний урожай. Ягоди конічної форми, великого та середнього розміру, мають гармонійний солодкий смак та виражений аромат. 

Слід згадати про сорт Розанна київська, який починає дозрівати одним із перших. Особисто я дуже люблю ягоди цього сорту за неповторний солодкий смак. Сорт формує багато квітконосів, ягоди у нього округло-конічної та краплеподібної форми, м'якоть ніжна, середньої транспортабельності. 

А ось фаворитом серед ранніх сортів для мене була і лишається Дивна. Цей сорт не перестає "дивувати" красою ягід та їхнім смаком, чим і виправдовує свою назву. Ягоди великі та середні, привабливого товарного вигляду, видовженої форми, як у винограду «Дамські пальчики». Вони блискучі, мають чудовий смак і аромат, на ринку продаються дуже швидко. Сорт урожайний, стійкий до посухи та хвороб. 

Сорти французької селекції Гарігуета та Сюрприз Д за останні роки показали хорошу посухостійкість та врожайність. В обох цих сортів ягоди великі, мають високі смакові якості, правильної конічної форми та красивого товарного вигляду, блискучі, високо транспортабельні.

Сорт Чеська красуня радує великими та солодкими ягодами чудового товарного вигляду. В останні роки він показує хорошу стійкість до захворювань, відмінно зимує.

Також не підводять й інші сорти: Кама, Вібрант, Гігант Джорнея, Джолі, Веселка, Клері, Маршал, Дарселект.

Тепер хочу зупинитись на сортах середнього терміну дозрівання. 

Поза конкуренцією сорт Незабудка. У нього ягоди великі, ідеальної форми, яскраво-червоні, блискучі, красиві, дуже смачні та соковиті. Сорту притаманний тривалий період плодоношення. Незважаючи на екстремальні погодні умови, він дає  щедрі врожаї. Схожі характеристики в сорту Презент. Однак його ягоди – темно-червоні, залежно від ступеня зрілості набувають вишневого відтінку.

Серед середніх сортів «робочими конячками» виявилися сорти Ерос, Вебенал, Мармолада, Коханий, Соната, Азія та Ароза. 

Є один сорт, який зайняв своє місце не лише на моїй грядці, а й у серці. Це пізньостиглий сорт німецької селекції Міце Шиндлер. Його цінують за солодкий, відмінний, унікальний смак ягід. Ягоди середнього розміру, вишневі, округлі або злегка здавлені з боків, схожі на малину, звідси і народна назва «полуниця-малина». Транспортабельність цього сорту не надто висока. 

Якщо говорити про сорти комерційного напрямку, слід згадати про сорт італійської селекції Аргентера. Минулого року його врожайність була високою, кущі виросли великі, потужні, з великим листям. Ягоди правильної конічної форми, відмінного смаку, помаранчево-червоні, великі, красиві, глянсові, м'якоть соковита, в міру щільна. Мають відмінну  транспортабельність, тривалий термін зберігання після збирання. 

Сорт Свева радує великими блискучими ягодами правильної конічної форми, темно-червоними, гарного товарного вигляду. М'якоть відмінного смаку, помірно щільна, соковита, з легким ароматом. Сорт швидко продається на ринку. 

Серед пізньостиглих сортів неабияк подобаються Пегас, Оттава, Моллінг Пандора, Філон, Іскра, Мальвіна.

Мая колекція велика і пишна, але в ній не загубилася земклуніка Купчиха. Якщо хочете спробувати щось особливе самі або здивувати інших – посадіть її в себе. Вона відрізняється від інших сортів неповторним насиченим мускатним смаком великих ягід. 

Кущі виростають потужні, компактні, з темно-зеленим красивим гофрованим листям. Квітконоси високі, не лягають на землю, височіють над кущем гарною безліччю чарівних квітів.

У Купчихи ягоди великі, витягнутої форми, оригінального солодкого смаку, майже без кислинки, при повному дозріванні вишневі, красиві, транспортабельні. М'якоть має мускатно-суничний аромат і багатий післясмак, середньої щільності, дуже соковита.

У багатьох садоводів цей сорт отримав "постійну прописку" на ділянці.

В результаті мого багаторічного досвіду, дійшла висновку, що потрібно експериментувати, заводити нові сорти і залишати ті, які найкраще проявили свої характеристики саме на моїй ділянці. Врожайність сорту та якість ягід можуть змінюватися залежно від ґрунту та кліматичних умов, навіть у межах одного великого городу одні й самі рослини можуть проявляти себе по-різному. Тільки на практиці можна визначити сорти, які добре родять на вашій землі, і вже з ними не розлучатися.  

Нелегкі, але результативні сезони останніх років не лише подарували смачні врожаї, але й залишили бонус – корисний досвід та нові знання, багато нових вражень та радощів. Ці спогади допомагають чекати того часу, коли почнеться новий сезон, і ми на своїй ділянці знову будемо випробовувати нові сорти і технології, застосовувати різні підживлення та засоби захисту, насолоджуватися результатом праці та смаком ягід. 

Олена Ясинська 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора