Перлина Полісся: перстач білий – цілющий і рідкісний

У перстачу білого горизонтальна, досить розвинена коренева система 30-40 см завдовжки. Щовесни від неї відходять кілька пальчастих листків на довгих (8-20 см) черешках, 1-3 стебла-квітконоси з квітками, схожими на суничні. Цвіте рослина у квітні–травні.

Росте перстач переважно на схилах пагорбів, серед різнотрав'я сухих лук, головним чином на супіщаних ґрунтах з помірним зволоженням, але там, де вода не застоюється.

Унікальна цінність перстачу білого полягає в тому, що в ньому міститься майже вся таблиця Менделєєва з макро- та мікроелементів – мідь, цинк, залізо, селен, кобальт, кремній, йод та інші.

Тому при використанні перстачу білого нормалізується мінеральний і сольовий обмін, вирівнюється гормональний баланс, приходять в норму обмінні процеси всього організму, що перешкоджає розвитку будь-якого пухлинного новоутворення. 

Біоактивні речовини нормалізують функцію щитовидної залози, запобігають захворюванням печінки, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, сприяють розсмоктуванню вузлових утворень.

Ці особливості дозволяють використовувати рослину для лікування хвороб щитовидної залози. Особливо це актуально для регіонів із дефіцитом йоду у природі. Позбутися хвороб щитовидної залози не завжди виходить за допомогою відомих терапевтичних засобів і часто доводиться вдаватися до хірургічного втручання. А це не завжди бажано, та й наслідки невтішні: нерідко через півроку та більше після операції хвороби повертаються.

При лікуванні перстачем білим знавці народної медицини суворо дотримуються певного дозування.

• Зазвичай лікування починається з 10 г сухої трави на склянку окропу. Відвар витримують у термосі 8-10 години і протягом дня випивають у три прийоми.
• Через 3-4 дні лікування повторюють, збільшуючи дозу, і так 4-5 разів.
• Потім продовжують лікування, зменшуючи дозу.
• Такі курси повторюють кілька разів до повного одужання.
• Інтервал між курсами – 1 місяць.

Перстач білий – по суті, майже єдина рослина, яка може ефективно вилікувати хвороби щитовидної залози. Тому мимоволі виникає бажання захистити та зберегти його. Адже сьогодні рослина знаходиться на межі зникнення. 

В Україні перстач білий хоч і зустрічається, але має обмежене поширення, знайти його можна лише на Поліссі та в Лісостепу.

Господарська діяльність, а також дикі заготівлі рослини так званими бізнесменами для нелегального продажу сировини за кордон, рік у рік стрімко скорочують її запаси у природному середовищі.

Перстач білий нескладно виростити на городі. Рослина не дуже вимоглива, добре почувається на будь-яких ґрунтах при помірному зволоженні.

Розмножується насінням. Висівають його прямо на грядку (а краще в ящик із ґрунтом, де немає насіння буряка) наприкінці літа. Сходи з'являються наступної весни.

Посійте перстач білий біля будинку і будуть у вас ефективні ліки від багатьох недуг. А якщо поряд ростуть ще калган,  родіола рожева, лимонник, календула, медунка, м'ята, синюха, материнка, ромашка, – знайдете цілу зелену аптечку на всі випадки життя.

Дмитро Теліженко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора