Помідори мають потреби: сорти та прийоми для гарного врожаю

Що не сорт, то знахідка 

Останні роки вирощую кілька десятків сортів помідорів, різних за термінами дозрівання, висотою рослин, формою, забарвленням і масою плодів.

Сезон зазвичай відкриває надранний сорт Товстий Джек. Кущ низькорослий (до 50 см), досить розлогий. Плоди пласкі, червоні, м'якоть солодка, ароматна. Головні переваги сорту – раннє дозрівання, висока врожайність і великі плоди. Вони використовуються для вживання в свіжому вигляді, а також добре підходять для приготування соків, пасти, аджики.

Серед найулюбленіших – високоврожайні сорти раннього терміну дозрівання Ауріго, Спокуса, Вернісаж (жовтий, червоний і рожевий), які зарекомендували себе хорошим зав'язуванням плодів, незважаючи на спекотне літо. Рослини досягають 1,5 м у висоту. Плоди округлі, масою 60-100 г, дуже смачні, відмінно підходять для консервування.

Казкову атмосферу на ділянці створює сорт Перо жар-птиці. Рослина низькоросла. Плоди сливовидні, масою 110-130 г, екзотичного забарвлення (помаранчеві, рожеві та жовті розводи на червоному тлі). М'якоть щільна, м'ясиста. Плоди годяться для салатів і консервування.

Дуже гідний сорт – середньостиглий і високорослий Кавунчик з червоно-помаранчевими плодами масою 100 г. Рослина плодоносить до самої осені. Сорт характеризується стабільною врожайністю і стійкістю до хвороб.

Оригінальним забарвленням і високими смаковими якостями плодів вражають рідкісні сорти Зеро, Білий восковий, Біла королева.

Зеро – ранньостиглий низькорослий сорт. Плоди округлі, великі, червоно-оранжеві, з великим вмістом цукру. Серед достоїнств – невибагливість у вирощуванні, стійкість до коливань температури, стабільна врожайність. Рекомендується для дієтичного харчування. 

Білий восковий і Біла королева – середньоранні сорти. Плоди практично білі, м'ясисті, масою до 400 г, дуже солодкі.

До речі, білі помідори мають велике дієтичне значення, показані при алергії, хворобах травлення, а також маленьким дітям. 

Надзвичайної продуктивністю відрізняється ранній сорт Здорове життя. Рослина високоросла, потужна. Плоди – як на підбір: рівні й округлі, масою 30-40 г, червоні, дуже смачні. На одній кисті формується 10-15 плодів. Це найсолодший з усіх помідорів чері з найбільшим вмістом вітамінів. Сорт високоврожайний, тривалого плодоношення, має гарну транспортабельність.

Коли мова йде про лікувальні властивості помідорів, цей сорт не має рівних. Як стверджують фахівці, він містить велику кількість лікопіну, який є протипухлинним засобом і запобігає розвитку ракових захворювань.

Окремих слів заслуговує сорт Диво саду. Вирощую його вже кілька років і не перестаю захоплюватися. Так, вміє він приємно здивувати. Плоди гарні, округлі, масою до 1 кг, дуже смачні. Серед головних достоїнств – висока врожайність (до 20 кг з куща) і стійкість до фітофторозу. Плоди ідеально підходять для салатів, з них виходить дуже смачний сік. Без перебільшення, цей сорт – справжнє диво! 

Вік живи, вік вчися... 

При вирощуванні помідорів намагаюся дотримуваттися рекомендацій професіоналів і досвідчених городників.

Обов'язково дотримуюся сівозміни, повертаю помідори на колишнє місце не раніше ніж через 3-4 роки. Також ніколи не висаджую помідори поруч з картоплею, оскільки обидві культури мають спільні хвороби.

Наприклад, фітофтора, яка, як правило, раніше з'являється на картоплі, потім легко переноситься і на помідори, в результаті – суттєві втрати врожаю.

На своїй дачній ділянці вирощую помідори у відкритому ґрунті, використовуючи розсадний спосіб.

Розсаду висаджую, як правило, в III декаді травня, коли мине загроза поворотних заморозків. Краще робити це в похмурий день, а в сонячний –  ввечері. Перед посадкою в кожну лунку вношу 200-300 г перегною і 1 ст. ложку препарату агролайф, ретельно перемішую все це з ґрунтом. У момент посадки розсада повинна бути свіжою, навіть незначне в'янення рослин затримує їх ріст і може привести до втрати раннього врожаю. Перед висадкою рослини рясно поливаю.

Догляд за рослинами включає ряд заходів: полив, розпушування, прополювання, підживлення, підгортання, підв'язку до кілків, пасинкування, профілактику хвороб.

Раз на тиждень рослини рясно поливаю, в посушливий період – частіше. У період дозрівання плодів намагаюся підтримувати помірну вологість – при надмірній вологості плоди розтріскуються і загнивають. Після кожного поливу рихлю міжряддя.

Важливий агроприйом – підгортання, воно сприяє утворенню  додаткових коренів і оберігає зав'язі від опадання.

Щоб кущі краще плодоносили, формую їх – видаляю бічні пагони і верхівки. У пасинканих і прищіпнутих рослин поживні речовини йдуть на формування і налив плодів, їх розмір збільшується і дозрівання наступає раніше.

Головний ворог помідорів – фітофтора. 

Щоб позбутися цієї «болячки», я випробував багато способів, перш ніж зупинився на одному, на мій погляд, найбільш ефективному. Він дозволяє не тільки надійно захистити рослини від основних хвороб, але і сприяє кращому зав'язуванню плодів.

Матковий розчин готую так: 

• 0,5 ч ложки борної кислоти розчиняю в 200 мл гарячої води (50 ° С), додаю марганцівку (до темно-рожевого забарвлення); 
• в літрову ємність вливаю 1 стакан молока або сироватки, туди ж додаю розчин борної кислоти і марганцю, ретельно перемішую;
• в отриману суміш додаю 60 крапель йоду, 1 ст. ложку сечовини (карбаміду) і знову добре перемішую. 
• Розчин розводжу в 10 л води і обприскую листя рослин 3-4 рази за сезон у вечірній час або в похмуру погоду.

Вирощування помідорів – справа клопітка, але вдячна. Якщо до догляду за цими овочами підходити обдумано і творчо, то кожен городній сезон буде для вас вдалим. 

Анатолій Сенчук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора