Росяніка, куманика та інші: особливості агротехніки різних видів ожини

Росяніка

Цей вид ожини має довгі, до 4 м і більше пагони, які стеляться по землі. На кущі може бути від 4 до 8 таких пагонів. Зазвичай пагони росяніки без бічних відгалужень, але при пошкодженні кінчиків, через надлишок азотних добрив і з деяких інших причин можуть гілкуватися. Товщина пагонів біля основи близько 2 см, вони еластичні, гнучкі, потребують підв'язки  до шпалери.

Іноді верхівку пагона на висоті 30-70 см прищипують, щоб зменшити його довжину. Пагони будуть коротшими, але їх утворюється більше, оскільки на кожному прищипнутому утворюється 2-3 нових. Досить часто цей прийом проводять, коли на кущі недостатня кількість пагонів. 

Плодушки у росяніки малоягідні – від 3 до 10 ягід.

Всі росяніки мають погану зимостійкість, їх краще вкривати на зиму. Правда, зробити це дуже легко, оскільки сланкі пагони лежать на землі. Навесні їх розкривають, обрізають і підв'язують до шпалери. 

Найхарактерніші представники цього виду – Блек Бют, Карака Блек, ожиномалина – Бойсенберрі, Маріон і ін. 

Це найбільш самодостатні рослини. Їх можна взагалі не обрізати і не формувати, залишаючи всі пагони. За умови достатнього забезпечення вологою і поживними речовинами вони не тільки утворюють ягоди, а й дають достатню кількість пагонів заміщення.

Питання обрізки зводиться тільки лише до зручності. Тобто, якщо вам зручніше обрізати лози до 2 м, обрізаєте, але урожай буде нижче. Якщо ж вас не бентежить довжина пагонів в 4 м, залишаєте все як є. Висаджують такі рослини в ряду на відстані не більше 1,5 м.

Куманика 

Рослини цих сортів прямостоячі, з пагонами висотою 2-3 м і вище. У перший рік вони ростуть вертикально вгору, а на другий рік під час плодоношення, під вагою ягід можуть лягати на землю або обламуватися. Щоб цього не сталося, потрібна підв'язка до шпалери. Пагонів на кущі може бути від 3 до 8 шт., найчастіше вони розгалужуються.

Бічні пагони тонкі і малопродуктивні, крім кількох бруньок біля основного пагона. Пагони біля основи дуже потужні, можуть бути більш 4 см в діаметрі. Пригинати такі пагони для укриття на зиму досить складно.

Підготовку пагонів до зими починають, коли вони ще м'які, висотою 30-40 см, їх притискають до землі спеціальними шпильками. Правда, верхівка пагона при відростанні все одно прагне вгору. Тому по мірі росту пагона в довжину шпильку доводиться переставляти впродовж усього вегетаційного періоду. При великій кількості рослин це досить клопітно. 

На щастя, куманики мають підвищену морозостійкість і майже всі сорти в умовах України можна вирощувати без укриття на зиму. Найбільш морозостійкі сорти куманік – Оаучіта, Гай, Небеса можуть почекати, Бжезіна, Осаж. До цієї ж групи належать і всі ремонтантні сорти – Фрідом, Тревелер, Блек Меджик і інші.

Є у куманік і ще одна перевага: плодушки у них багатоягідні – 20 ягід і більше. Оптимальна відстань між кущами в ряду 1,0-1,5 м. При більш розрідженій посадці ряди будуть просвічувати. 

Перехідні форми 

Це, мабуть, найчисленніша група. У рослин цих видів пагін заміщення спочатку росте вертикально вгору, потім нахиляється, утворюючи дугу, і далі вже стелеться по землі. Пагони можуть бути дуже довгими, 6-8 м і більше. Часто з численними бічними пагонами. У кущі їх від 4 до 8 і більше.

Плодушки дуже багатоягідні, причому чим нижче розташована плодушка, тим більше на ній ягід. Зазвичай – від 40 до 100 шт., але буває і значно більше. Рекордсменом поки що залишається сорт Кітатіні, на якому була виявлена ​​плодушка, де  утворилося 318 ягід!

У всіх сортів морозостійкість вище -20 ºС, і в більшості випадків їх не вкривають на зиму. У наших умовах за останні 7 років спостерігалося тільки легке підмерзання окремих пагонів. А з такими зимами, які видалися в останні роки, всі сорти з перехідних форм зимують гарантовано.

Але якщо все ж планується укриття, то після досягнення пагонами висоти 30-40 см їх пришпилюють до землі. На відміну від куманіки досить пришпилити пагін один раз, далі пагони самі стеляться по землі.

Характерні представники групи – сорти Лох Тей, Лох Несс, Торнфрі, Смутс, Честер торнлесс, Кітатіні, Натчез і інші. 

При обрізці у перехідних форм видаляємо 1/3 загального приросту. Виняток становлять випадки, коли заради зручності підрізають значно коротше, аж до 2/3 приросту. При цьому ягоди достигають раніше і віддача врожаю швидша.

При посадці оптимальна відстань в ряду – 1,5 м. Мимоволі виникає питання, якщо відстань в ряду 1,5 м, то як розмістити на шпалері пагони росяніки і перехідних форм, якщо вони довжиною понад 4 м? Все дуже просто.

Пагін ожини на другий рік не росте ні в довжину, ні в товщину. Все його завдання – викинути плодушки і виростити на них ягоди. Причому ожина – не виноград, у неї немає полярності, все плодушки розвиваються однаково, незалежно від того, де на пагоні розташована брунька – високо чи низько.

Тому ожинові лози можна кріпити до шпалери як завгодно – дугами, пучками, хоч бубликами або вісімками. Навіть якщо пагони перетинаються – не страшно.

Зате які красиві плодові стіни утворюються!

І ще один момент. Для того щоб розмістити одночасно всі пагони – і плодоносні, і пагони заміщення при вирощуванні росяніки і перехідних форм, можна застосувати V-образну шпалеру. На одній площині підв'язують плодоносні пагони, на іншій – пагони заміщення. Якщо ж застосовують одноплощинну шпалеру, то чинять так: поруч з основною шпалерою на висоті 30 см натягують дріт, до якого підв'язують пагони заміщення. Так дуже зручно проводити обрізку пагонів, які вже відплодоносили. Що до пагонів заміщення, то їх або залишають на низькій шпалері, вкриваючи на зиму, або підв'язують на основну шпалеру, після вирізки пагонів, що відплодоносили.

Що стосується формування, то для перехідних форм і куманики є одне загальне правило: щорічно навесні, за фактом перезимівлі, необхідно видалити 1/3 загального приросту. Це важливо! 

Справа в тому, що для рослини ожини первинні ягоди, а пагони заміщення – вторинні. Якщо залишити кущі без обрізки, то практично всі сили рослини підуть на формування врожаю. На відрощування пагонів заміщення сил може вже не залишитися (особливо при нестачі вологи і живлення). Це може привести до того, що замість кількох пагонів заміщення, виросте один, а може не бути і жодного (і таке трапляється).

Тоді плодоношення стане періодичним: в один рік ягід багато, а в інший – мало.

Видаляючи третину приросту, ми розвантажуємо рослину, і у неї цілком вистачає сил для нарощування пагонів заміщення. Втрати врожайності будуть незначними (кількість ягід буде меншою, зате збільшаться їх розміри), але врожайність стане рівномірнішою по роках.

В першу чергу видаляють бічні пагони і верхівки, як найменш продуктивні. На бічних пагонах, якщо вони досить потужні, можна залишати 2-3 бруньки. Обов'язковому видаленню підлягають обламані, підмерзлі, всохлі, обгризені мишами, тобто будь-які пошкоджені пагони (вони обов'язково мають входити у третину приросту, яка підлягає видаленню). Саме тому обрізку проводять виключно навесні. 

Сподіваюся, що все вищевикладене допоможе вам досягти успіхів у вирощуванні цієї чудової культури – ожини. 

Олег Савейко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора