Магія гібридизації: насіннєве розмноження лілійника

Правила гібридизації

Навіть у нашій кліматичній зоні, яка знаходиться набагато північніше Флориди – світового центру селекції лілійника, за три-чотири роки можна отримати зрілий гібридний сіянець. Потрібно тільки при підборі батьківських пар для запилення лілійника враховувати особливості цієї рослини і дотримуватись певних правил.

Лілійник – перехрестнозапилювана рослина. Запилюють його комахи.

Квітки лілійника зібрані по 5-12 шт. в ґроновидні і головчаті суцвіття. Тривалість життя однієї квітки – 14-20 годин, в залежності від сорту, інтенсивності освітлення, температури і вологості повітря в період цвітіння. Цвітіння окремого суцвіття триває 10-20 днів.

Жіноча частина квітки лілійника – це товкач, на вершині якого знаходиться рильце, покрите липкою (стигматичною) рідиною, нижче розташована трубка маточки, що опускається вниз до яєчника.

Чоловіча репродуктивна частина квітки – це тичинки, що мають на кінцях пильовики, що складаються з пилкових зерен, які формують пилок.

За хромосомним набором лілійники діляться на:

• диплоїдні (Diploid 22 хромосоми);
• триплоїдні (Triploid 33 хромосоми);
• поліплоїдні – сорти та гібриди, штучно отримані в процесі селекції, більшість з яких тетраплоїдні (Tetraploid 44 хромосоми).

Вдале запилення можна отримати, схрещуючи диплоїдні гібриди з диплоїдними, а тетраплоїдні з тетраплоїдними.

Якщо ви збираєтеся зайнятися запиленням лілійників, обов'язково відзначте в своєму селекційному журналі плоїдність сорту на момент покупки. Якщо відома назва сорту, але плоїдність залишається під питанням, скористайтеся Базою сортів Американського товариства лілійника (AHS), розміщеної на сайті http://www.daylilydatabase.org/.

Плоїдність буде відзначена поряд з назвою сорту як TET (тетраплоїди) або DIP (диплоїди).

Тепер залишається вирішити, які саме сорти будете перезапилювати. Генетичні можливості у лілійника практично необмежені. Більш передбачувані результати можна отримати при схрещуванні диплоїдних пар або сортів подібних забарвлень.  

Вибираємо «маму» і «тата»

Чи має значення, яка з обраних сортів буде «мамою» (рослина, яка дасть насіннєву коробочку), а яка «татом» (рослина, пилок якої використовується для запилення)?

Існує думка, що від «мами» майбутній сіянець отримає переважно характеристики поведінки листя, імунітет, стійкість, а також метричні характеристики квітконосу – розмір, розгалуження і т. д., а від «тата» – колір забарвлення квітки.

Але це тільки припущення, науково підтверджених доказів такого висновку немає.

Більшість цікавих ознак у лилейника рецесивні, для їх розкриття необхідні спеціальні методи селекції і більш складні комбінації схрещування.

Важливе значення має також практика. Запилити квітку нескладно, але щоб отриманий гібрид завоював популярність, необхідні професійні знання, час і досвід.

Таїнство запилення 

Квітка готова до запилення, коли на маточці виступає крапелька стигматичні рідини, а на тичинках з'являється жовтий сухий пилок.

Для проведення запилення знадобляться: 

• пінцет, маркувальні ярлики, зошит для запису схрещувань, маркер, при необхідності заздалегідь заготовлений ​​пилок.

За день до запилення лілійника квітник потрібно добре полити. Рано вранці, коли перші комахи ще не встигли відвідати квіти і забрати пилок, але пильовики квітки лілійника вже відкриті і на тонкій маточці виступила крапелька стигматичної  рідини, ми йдемо в сад і починаємо творити диво.

Пінцетом або пальцями акуратно відриваємо тичинки з однієї квітки (тато) і пильовиком ніжно проводимо по рильцю  маточки іншої квітки (мама), стежачи за чистотою пінцета і рук, після кожного запилення.

Зверніть увагу:

При запиленні квітів ніколи не слід сподівайтися на пам'ять, тому інформаційну мітку акуратно кріпимо до кожного запилення квіток і робимо відповідний запис в селекційний польовий журнал. На мітці потрібно вказати номер запилення, а в журналі – «маму», «тата», номер і дату запилення.

Через 36-48 год відбудеться запліднення квітки. 

Можливі проблеми

В процесі запилення квітникар може зіткнутися з такими проблемами, як невідповідність плоїдності запилюваних сортів, стерильність сорту чи гібриду (так зване вроджене безпліддя, пилок при цьому блідо-кремового або сірого кольору), аномалії розвитку маточки.

Запиленню також може перешкоджати висока температура повітря. У дощову погоду або спеку (29 °С і вище) процес запилення може бути невдалим. Дощ змиває пилок, перенесений на рильце, а пильовики на тичинках під час і після дощу не розтріскуються, тобто пилку на тичинках не буде.

Якщо є побоювання, що квітка до запланованого часу запилення не відчиниться або погода буде несприятливою, то бутон лілійника можна зрізати заздалегідь, помістити його в воду і зібрати пилок, коли квітка відкриється. 

При необхідності пилок можна заморозити для довгострокового зберігання.

Професійні умови кріоконсервації допомагають вченим зберегти пилок протягом довгих років, а в домашніх умовах пилок можна зберігати в морозильній камері при -18 °С до півроку (після цього терміну життєздатність пилку різко знижується).

Є ще одна складність, яка може виникнути при запиленні, – втручання комах. Вони можуть переносити пилок і мимоволі запилювати квітки лілійника. Для вирішення цієї проблеми запилення проводять вранці (до 8:00), поки не вилетіли бджоли, або заготовляють пилок з вечора. 

Деякі гібрідізатори після запліднення квітки лілійника ретельно закривають рильце маточки ковпачком з фольги або всю квітку огортають тонким нетканим матеріалом, щоб запобігти подальшому незапланованому запиленню.

Для лілійника ці прийоми зайві, тканини квітки занадто ніжні й чутливі до такого роду маніпуляцій, а мікротравми призводять до швидкої загибелі квітки.

Та й сама природа подбала про механізми, що запобігають самозапиленню, яке приводить до поступового виродження культури Hemerocallis.

Що відбувається після запилення

Обпилені квітки в'януть, але обривати їх не можна, вони повинні відвалитися самі. При успішному запиленні через кілька днів ви побачите, як почне наливатися молода насіннєва коробочка.

Потрібно дочекатися, коли вона повністю дозріє. 

Насіннєва коробочка лилейника має округлу, подовжену або еліптичну форму і містить три внутрішніх капсули, в кожній з яких є три шари насіння.

Через 40-60 днів (в залежності від погодних умов) насіннєва коробочка дозріває, жовтіє і починає розтріскуватися.

Не пропустіть цей момент, інакше насіння впаде на землю, звівши нанівець всі витрачені зусилля.

У тетраплоїдних сортів лілійника в коробочці знаходиться 3-5-7 насінини, іноді більше 20-ти, у диплоїдних сортів – до 40 шт. 

Збираємо насіння

Коли насіннєва коробочка дозріла, зриваємо її і кілька днів просушуємо в прохолодному провітрюваному приміщенні. Потім збираємо і перебираємо насіння, відкидаючи м'яке, пліске, порожнє і зморщене.

Хороше насіння повинно бути чорним, блискучим, пухким і твердим, з невеликою рельєфною точкою.

Складаємо насіння в пластиковий або паперовий пакет з шматочком паперової серветки для збору зайвої вологи або пакетиком силікагелю. Вказуємо маркування з кодом батьківської формули і відправляємо пакет на зберігання в овочеву камеру холодильника (t = 4 °С) до моменту висадки.

Незалежно від того, чи буде майбутній сіянець проходити сортову реєстрацію чи ні, якщо квітка вирощена з турботою і любов'ю, вона назавжди залишиться у вашому саду. А виконана робота принесе вам гарне почуття задоволення і захоплення від зустрічі з дивом народження нового лілійника.

Світлана Пікалова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора