Всемогутня селера: вирощуємо і доглядаємо кореневі сорти

Безцінна рослина

Селера входить в число лідерів городньої вітамінної зелені. Також цінні її коренеплоди, в яких містяться вітаміни С, В₁, В₂, РР і інші, мінеральні солі калію, кальцію, фосфору, натрію, органічні кислоти, вуглеводи, різноманітні ферменти та інші біологічно активні речовини.

Коренеплоди селери застосовують як сечогінний, болезаспокійливий засіб, для збудження апетиту. Часто селеру рекомендують при захворюваннях нирок, алергічної кропивниці, вона благотворно діє на центральну нервову систему, сприяє хорошому самопочуттю. З давніх-давен знахарі приписували селеру тим, хто хотів повернути чоловічу силу.

Крім того, селера – низькокалорійний продукт (34 ккал на 100 г), який допомогає позбутися зайвих кілограмів.

Селеру сирою, тушкованою, смаженою і відвареною вживають з овочами, м'ясними та рибними стравами.

Як же виростити у себе на городі цю ароматну і корисну рослина? Справа ця непроста, але того варта.

На старті

Насіння селери містить багато ефірних олій, тому дуже довго проростає. Щоб прискорити цей процес, спочатку промиваю насіння теплою водою в металевому ситечку, обережно витираючи їх один об одного, потім замочую на добу в розчині препарату Епін (4 краплі на склянку теплої води) і ставлю в тепле місце, після чого просушують до сипучості.

Дуже важливо правильно підібрати сорти кореневої селери. Я віддаю перевагу раннім сортам Яблучний і Діамант – врожайним, стійким до шкідників і захворювань.

Яблучний – ранньостиглий сорт (90-160 днів). Листя зелене, ароматне. Розетка листя невелика. Коренеплід масою 80-140 г, округлий, гладкий, м'якоть білого кольору. Має хорошу лежкість, стійкий до хвороб.

Діамант – середньоранній сорт (150-170 днів). Листя потужне, вертикальне, темно-зелене. Коренеплід масою 150-200 г, з невеликою кількістю бічних коренів, округлий, гладкий, білий, м'якоть зберігає білизну після термічної обробки.

З розсадою "на ти" 

Кореневу селера вирощую тільки розсадним способом.

• Насіння висіваю в лютому, приблизно за три місяці до висадки розсади у відкритий ґрунт.
• Для вирощування розсади використовую спеціальний субстрат (його можна придбати в магазинах), в який додаю золу, щоб захистити сіянці від чорної ніжки.
• На дно ємності кладу шар подрібненої соломи, ця «подушка» підтримує оптимальну температуру і зберігає рихлий стан ґрунту. 
• Поверх соломи насипаю ґрунтосуміш (шар 8-10 см), ретельно розрівнюю її і рясно змочую теплою водою.
• Роблю борозенки глибиною 0,5 см і рівномірно, на відстані 4 см, пінцетом розкладаю в них насіння, зволожую його з пульверизатора і злегка ущільнюю. ​

При посіві намагаюся не заглиблювати насіння, інакше воно може не прорости.

• Ємність накриваю плівкою і ставлю в тепле місце (22-25 °С). Плівка забезпечує насінню оптимальну для проростання температуру і вологість.
• Щодня провітрюю посіви, знімаючи плівку і видаляючи конденсат.
• При необхідності зволожую ґрунт, щоб не допустити його  пересихання.
• Через два тижні з'являються сходи.

Щоб не допустити захворювання чорною ніжкою, зволожую розсаду слабким розчином марганцівки кімнатної температури. А щоб сіянці не витягувалися, ємність зі сходами переміщаю ближче до світла і проводжу досвічування фітолампою, а також знижую температуру до 16 °С. З появою двох справжніх листків пікірую рослини в окремі ємності. При цьому дуже важливо не засипати землею центральну бруньку, інакше сіянець може загинути. Через два тижні після пікіровки проводжу позакореневе підживлення розсади комплексним добривом Кеміра Люкс. 

За десять днів до висадки на грядку розсаду починаю гартувати.

Спочатку виношу її на вулицю на 15-20 хв, потім щодня збільшую час перебування на відкритому повітрі і стежу за тим, щоб на неї не потрапляли прямі сонячні промені. Якщо ночі холодні, заношу розсаду в будинок, оскільки зміна температурного режиму може негативно вплинути на рослини.

З почуттям, з толком...

Перш ніж висаджувати розсаду у відкритий ґрунт, його необхідно правильно підготувати. За день до висадки розкидаю перегній, золу і добриво Агролайф. Глибоко, на штик лопати, перекопую ґрунт і ретельно вирівнюю його граблями. 

Висаджую розсаду в травні, коли мине загроза заморозків. Зволікати не варто, оскільки рослини, висаджені в ранні терміни, дають більш якісні коренеплоди.

• Увечері або в хмарну погоду формую лунки на глибину ємності, в якій росте саджанець, рясно поливаю теплою водою і висаджую в них розсаду з міжряддями 40 см і відстанню в ряду 30 см.
• Стежу, щоб центральна брунька не була засипана землею.
• Лунки з саджанцями рясно поливаю теплою водою, встановлюю на грядці металеві дуги та притіняю саджанці з сонячної сторони агроволокном, щоб рослини не отримали опіки.
• На ніч грядку закриваю агроволокном. Знімаю його тільки тоді, коли розсада зміцніє і почне активно рости.

Догляд за селерою полягає в багаторазових розпушуваннях ґрунту, прополка, поливах і підживленні.

В період формування коренеплодів (червень-жовтень) регулярно поливаю під корінь теплою водою. Полив повинен бути помірним, але допускати пересихання ґрунту не можна, він повинен бути постійно вологим. В останній місяць вегетації відзначається найбільш швидкий ріст коренеплодів, тому рослинам в цей час необхідний рясний полив.

Своєчасно видаляю бур'яни, регулярно рихлю землю, але не підсапую рослини, щоб не викликати утворення бічних коренів.

За сезон роблю три підживлення.

• Через два тижні після висадки розсади проводжу перше підживлення розчином коров'яку (1:10).
• Під час інтенсивного росту листя роблю підживлення нітроамофоскою (1 ст. ложка на відро води).
• Коли починає формуватися коренеплід, підживлюю селеру калімагнезією (20 г на відро води).

Щоб коренеплід виріс рівним і красивим, обережно відгортаю від нього ґрунт і акуратно, щоб не пошкодити, ножем підрізаю дрібні корінці з боків. Якщо цього не зробити, коренеплоди виростуть "волохатими" і несмачними.

Обрізавши корінці, поливаю коренеплоди теплою водою з додаванням зеленки (10 крапель на відро води). Це вбереже рослини від інфекції. Щоб не послабити ріст рослин, ніколи не зриваю листя до самої осені, прибираю тільки нижнє, пожовкле листя. Рясно поливаю коренеплоди до збору врожаю, і тоді вони виростають смачними і ароматними. Бажано з часом видалити частину нижнього листя, це сприяє збільшенню розміру коренеплоду.

Останній штрих

Оскільки найбільш інтенсивне наростання маси коренеплодів відбувається в прохолодні осінні дні, прибираю коренеплоди в кінці жовтня – на початку листопада, до настання заморозків.

Селера – рослина холодостійка, але навіть легке підморожування може негативно позначитися на смаку і тривалості зберігання.

Обережно, за допомогою лопати витягую коренеплоди, очищаю від землі, потім видаляю бадилля і підрізаю нижні корінці.

На зберігання відбираю здорові і неушкоджені коренеплоди з гладкою шкіркою, без плям і жовтизни. Зберігаю їх у погребі, в ящиках з піском, укладаючи в один шар черешками вгору. При температурі 6 °С селера прекрасно лежить до самої весни.

Посадіть у себе на городі цей чудовий овоч, не поскупіться на увагу, і готуйте багато високовітамінних страв і салатів з пікантним смаком.

Юлія Калько 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com