Баклажани без клопоту: прийоми досвідченого городника
Вирощуючи баклажани улюблених сортів, випробувала спосіб, який вже багато років поспіль дозволяє отримувати такий урожай, що вистачає і собі, і родичам.
Насіння на розсаду висіваю в перших числах квітня в звичайні пластикові скляночки.
Цей спосіб хороший тим, що рослини не треба пікірувати, а значить, травмувати кореневу систему. Розсада дуже легко перевалюється в підготовлену лунку, заповнену водою з жменькою добрив.
Оскільки баклажани дуже люблять воду, а їх в свою чергу обожнюють колорадські жуки, застосовую хитрий прийом.
Беру дволітрову пластикову пляшку, зрізаю дно і верх, щоб вийшла своєрідна склянка. Після висадки розсади одягаю ці "склянки" на всі рослини. Намагаюся добре заглибити їх в землю. Ці склянки грають подвійну роль.
- По перше, поки розсада маленька, вони добре захищають її від жуків.
- По друге, забезпечують полив, і це головне.
У склянку наливаю 0,5 л води. Перевага в тому, що вода швидко вбирається і потрапляє прямо під корінь. При бажанні в склянку можна додати добрива. Поливаю часто, навколо склянок злегка рихлю ґрунт.
Кущі виростають високі, сильні і підв'язки майже не потребують. А склянки так і залишаються до кінця плодоношення.
Баклажани, як і помідори, пасинкую до першої розвилки, а потім знімаю листя, яке затінює молоді зав'язі і плоди, та заважає їхньому розвитку.
Коли я зібрала перші 15 баклажанів, не могла натішитися. Плоди – як намальовані: рівні, красивої циліндричної форми, темно-фіолетові, масою до 200 г, з тонкою шкіркою і малою кількістю насіння. М'якоть смачна, ніжна.
Зловила себе на думці, що страви з баклажанів ніколи не набридають. Я їх смажу, тушу, запікаю, фарширую, мариную, роблю різноманітні заготовки на зиму. І для себе підмога, і гостей завжди є чим пригостити.
До того ж ці овочі низькокалорійні, містять багато корисних речовин: вітаміни В, РР, С, кальцій, калій, фосфор, каротин, магній, мідь, залізо. Не дарма баклажани рекомендують включати в меню для хорошої роботи серцево-судинної системи.
Спробуйте! Клопоту мало, а результат відмінний.
Світлана Гермаш
© Журнал "Огородник"
ФОТО: автора