Не боїться ні холоду, ні спеки: вирощуємо садовий великоплідний глід

Рід Глід (Crataegus L.) – один з найдавніших в родині розоцвітих. Він налічує близько 1250 видів, що виростають в помірних широтах Європи, Азії, Північної Америки. Є серед них і великоплідні види.

Плоди глоду Арнольда, Ельвангера, Бретшнейдера, перистонадрізанного, аномального, крапкового, Пенсильванського, східного, Пояркової, віялоподібного, м'якуватого, м'якого, понтійського, канадського, піжмолістного і ін. використовують в свіжому і переробленому вигляді в якості лікувально-дієтичних продуктів для профілактики серцево-судинних захворювань.

Виділено і великоплідні сорти глоду.

Глід м'якуватий (С. submollis Sarg.) – один з найбільш поширених великоплідних видів цієї культури. Цей північноамериканський вид, завдяки своїй високій екологічній пластичності, стійкості до несприятливих умов вирощування, врожайності смачних і цілющих плодів, декоративності досить швидко освоївся на наших дільницях по всій території України.

Виростає він деревом висотою 6-8 м. Колючки великі, довжиною 5-7 см, міцні, з гострою вершиною. Цвіте в травні, дуже рясно. У цей період, як і в період дозрівання плодів, дерева глоду дуже красиві. Квітки білі, великі, зібрані в суцвіття по 10-15 шт.

Плоди дружно дозрівають в кінці серпня і швидко обсипаються. Вони яскраво-червоні з численними світлими чечевичками, великі, майже округлі, діаметром близько 2 см, масою близько 2 г, смачні, з жовтуватою борошнистою м'якоттю і 5 витягнутими дуже твердими досить великими кісточками. Їх маса становить 15-18 % від маси плоду.

Виростає на різних ґрунтах, але найбільш сприятливі для нього важкі суглинні і глинисті вапняні ґрунти. В плодоношення вступає з 8-10 років, довговічність дерев 200-300 років. В Україні глід м'якуватий зустрічається в солітерних (одиночних) посадках, полезахисних, садозахисних смугах, виростає уздовж доріг. Однак промислових насаджень мало.

Власний досвід використання цього виду в однорядних захисних смугах показує велику перспективність глоду м'якуватого.

Крім захисту від вітру, завдяки великим гострим колючкам цей вид глоду захищає сад і від проникнення небажаних гостей.

Третій позитивний аргумент – висока зимо-, посухо-, спеко-, димо-, газостікість, стійкість до пошкодження грибними хворобами, невимогливість до умов вирощування.

При механічному пошкодженні всієї надземної частини рослина швидко її відновлює. Витримує навіть кількаразове щорічне вирізання всієї надземної частини, після чого швидко відновлюється багатостовбурним кущем. При наявності надземної частини ріст прикореневих пагонів припиняється. Але як тільки крону видаляють, рослина миттєво формує заміну.

Завдяки наявності потужної кореневої системи молоді саджанці глоду витримують конкуренцію з трав'яною рослинністю. Обрізки кущі не потребують. Періодично вирізають лише зламані і сухі гілки. За необхідності у молодих рослин в перші кілька років проводять формуючу обрізку. Штамб молодих дерев краще формувати за два-три роки, поступово збільшуючи його висоту.

Глід м'якуватий дає високий стабільний урожай смачних корисних плодів.

• Якщо стоїть завдання створити захисну смугу, що запобігає проникненню небажаних гостей, рослини глоду висаджують в один ряд з інтервалом 2 м.
• Щоб отримувати високі врожаї, дерева висаджують на відстані 4-6 м один від одного.
• Щоб об'єднати захисні властивості колючих рослин і одержання врожаю плодів глід висаджують через 3-3,5 м.
• У промислових насадженнях глід м'якуватий формують деревцем зі штамбом висотою 50-70 см.
• Схема посадки 6-8х5-6 м (207-334 шт/га).
• У більш густих насадженнях зона плодоношення переміщається у верхню частину крони. В такому випадку дерева краще формувати з більш високим штамбом (висотою 70-90 см), щоб полегшити збір плодів з поверхні ґрунту після їх масового осипання.

Глід Арнольда (C. Arnoldiana Sarg.) За морфологічними ознаками, технології вирощування насаджень, врожайністю, розмірами і товарністю плодів, їх використання близький до глоду м'якуватого. Однак його дерева мають дещо меншу висоту (4-5 м), менш довговічні. Плоди дозрівають через 8-14 днів після дозрівання плодів глоду м'якуватого і швидко обсипаються. Плодоносить регулярно і рясно. З дорослого дерева можна зібрати до 20 кг плодів.

Ще два північноамериканських інтродуцента – глід Ельвангера (С. Ellwangeriana Sarg.) і глід м'який (C. Mollis (Torr. Et Gray) Scheele) – мають схожі характеристики. Глід м'який відрізняється більш високими деревами (7-9 м), плоди його дозрівають на 10-14 днів раніше, ніж у глоду м'якуватого.

Всі ці чотири види глоду вчені відносять до однієї секції Molles Sarg. Всі вони дають великі плоди (близько 2 см в діаметрі, масою близько 2 г), з борошнистою смачною і корисною м'якоттю. Їх охоче купують на ринку. Це великоплідні північноамериканські види глоду. 

Глід Бретшнейдера (C. Bretschneideri Schneid.) Прийшов до нас з Далекого Сходу. Його батьківщина – Північний Китай і Корейський півострів.

Невеликі дерева (висота 6-7 м) цього виду позбавлені колючок. Листя дуже велике, довжиною 10-14 см, шириною 5-10 см, глибоко перистонадрізане, жорстке, без опушення, з трьома парами часток. Плоди на довгих ніжках зібрані в супліддя по 10-20 штук, округлі або грушоподібні, яскраво-червоні, зі світлими чечевичками, борошнистою смачною м'якоттю. Маса плода у великоплідних сортів 15-25 г, діаметр плоду 3,5-3,9 см. Плід містить 3-5 кам'янистих довгастих кісточок, маса яких становить 1,5-1,8 г (до 10% маси плоду).

Зимостійкість і стійкість до ураження грибними хворобами високі.

Великоплідні сорти в прищепленій культурі починають плодоносити з 3-го року. Урожайність висока. На нашій садовій ділянці з 10-13-річних щеплених рослин ми отримуємо щороку близько 20 кг плодів масою 15-25 г з одного дерева. Причому, зі збільшенням віку дерев, збільшується і розмір плодів. Так з 13-річних дерев в 2018 році ми зібрали 19 кг плодів, середня маса яких була 23-25 г. І це без поливу і підживлення.

Корисні властивості глоду

Чим же корисна це рослина? З лікарською метою використовують квітки і плоди. Квітки краще заготовлювати спочатку цвітіння, коли вони ще не всі розкрилися. Збирають квіти з листям або без них.

При серцевих хворобах приймають водний настій квітів, плодів, спиртову настоянку з квітів.

Глід збільшує силу серцевих скорочень, нормалізує тиск крові, а при 4-5-кратному збільшенні дози препарату зменшує збудливість нервової системи, викликає сонливість і уповільнює пульс.

Препарати глоду малотоксичні, не мають побічних дій.

Плоди використовують у свіжому вигляді, для виготовлення повидла, желе, мармеладу, киселю, компотів та ін. Якщо раніше плоди глоду не дуже активно реалізовувалися на ринку, то останні кілька років спостерігається значне підвищення попиту і ціни плодів великоплідного глоду.

З огляду на низьку собівартість вирощування, великоплідні садові види і сорти глоду дуже економічно привабливі. Причому, криза перевиробництва найближчим часом їм не загрожує.

Лілія Яхимович, Олександр Яхимович 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора