Помідори для аномального сезону: вирощування стійких та продуктивних сортів

Швидкий старт або фініш з урожаєм?

Три сезони тому, коли в ІІІ декаді квітня випав сніг, вся розсада в парниках на моїй ділянці залишилася на тиждень під кучугурами. Я з усіх сил намагалася не впадати у відчай і шукала виходи з ситуації, що склалася.

Багаторічний досвід підказував, що виручити зможуть перевірені часом і нові сучасні сорти овочів, а також ефективні препарати для догляду за рослинами.

Залишалася надія і на теплі осінні дні, які могли б посприяти дозріванню запізнілого врожаю. Найбільше мене хвилювало питання, чи виживе в таких екстремальних умовах помідорна розсада, або доведеться заново все пересівати.

Про всяк випадок я підготувала список ранніх сортів помідорів, якими можна було б замінити загиблі від холоду рослини.

Коли над парниками, закутаними в декілька шарів агроволокна і плівки, розтанув сніг, я зважилася заглянути під укриття. І там мене чекав приємний сюрприз – розсада помідорів залишилася жива! Така удача була прямим доказом того, що ніколи не потрібно опускати руки.

Головне – дотримуватися правил агротехніки і довіряти інтуїції. 

Однак не до всіх городніх робіт можна скласти універсальну інструкцію.

Адже ми всі живемо в різних регіонах країни, які відрізняються кліматичними умовами, типами ґрунту та іншими індивідуальними особливостями.

• Наприклад, власники ділянок з піщаним ґрунтом знають, що регулярне мульчування і полив грядок з помідорами  сприяють хорошому розвитку рослин. Але якщо використовувати такі ж самі агроприйоми на глинистому ґрунті, від надлишку вологи коренева система рослин буде поступово загнивати.

• Так само індивідуальні рекомендації рекомендації з підживлення, складу добрив і кількості їх внесення.  Необхідно враховувати і те, що при низькій і дуже високій температурі, через посуху або перезволоженні ґрунту рослини відчувають стрес і припиняють засвоювати живильні речовини. Тому в цей період проводити підживлення не потрібно.

• Якщо ви помітили ознаки голодування або захворювання рослин, спочатку спробуйте усунути їх причину, створивши більш комфортні умови для вихованців. Після цього імунітет рослин можна підкріпити біоглобіном, епіном або іншими антистресовими препаратами.

При вирощуванні помідорів у відкритому ґрунті бажано не поспішати з посівом насіння на розсаду, оскільки найкраще вона приживається у віці 40-50 днів. 

Важливі висновки

Виходячи зі своєї багаторічної практики, можу сказати, що розсада помідорів, вирощена в парнику, набагато здоровіша і міцніша за  рослини «з підвіконня». Вона більш загартована, швидше приживається при пересадці на постійне місце і в подальшому формує хороший урожай.

Оскільки я висіваю багато різних сортів, цей процес займає досить багато часу. Тому приступаю до підготовки ґрунту для розсади та сівби насіння в лютому-березні. Ящики з висіяним насінням виставляю на подвір'я і тримаю їх там аж до квітня (вони стоять на холоді, а іноді навіть під снігом).

У перших числах квітня встановлюю над ящиками низькі дуги і накриваю агроволокном і плівкою. Коли з'являються сходи, на ніч прикриваю парнички додатковим шаром агроволокна. У теплі дні проводжу провітрювання, а потім поступово забезпечую розсаді доступ до сонячних променів і свіжого повітря.

У відкритий ґрунт висаджую розсаду в кінці травня і І декаді червня. Оскільки в нашій місцевості часто спостерігаються зворотні заморозки, ввечері грядки з розсадою вкриваю агроволокном.

Як правило, ранні та середньоранні детермінантні сорти встигають віддати урожай повністю. 

Середньоранні і пізні індетермінантні сорти дозрівають пізніше, проте смаковими якостями і масою плодів перевершують урожай ранніх сортів.

Власне, терміни плодоношення помідорів залежать не від віку розсади, а від її якості, грамотного догляду та суми активних (ефективних) температур сезону.

Мені в минулих сезонах вдалося виростити багато новинок, серед яких було чимало великих плодів з екзотичним забарвленням. Не підвели і улюблені, перевірені часом, сорти, які за традицією давали хороший урожай. 

Великоплідні екзоти

Сучасні сорти помідорів часто більш пристосовані до вирощування в відкритому ґрунті, ніж сорти радянських часів.

Так, сорти з смугастими, чорними і синіми плодами високостійкі до основних захворювань культури, мають високу енергію плодоутворення навіть при температурі вище 35 ° С в період цвітіння. Багато з них стійкі до розтріскування плодів при несприятливих погодних умовах вирощування. Смак у всіх екзотів чудовий і неповторний. Їх забарвлення оригінальне і незвичайне, а за різноманітністю форми плодів не може зрівнятися жоден інший овоч, адже помідори бувають від великих серцеподібних і пласких  до мініатюрних «бурульок», грушок, «пальчиків» і крихіток чері. 

На особливу увагу заслуговують великоплідні сорти. Саме вони показують високі результати навіть в сезони з несприятливими умовами. З чорноплідних сортів найпершими дають урожай Апетитний і Чурило-Курило. Ці сорти дуже схожі між собою за будовою кущів, які досягають 1,0-1,2 м у висоту. Плоди пласкі, темно-червоні, багатокамерні, солодкі і соковиті, масою 300 г (Апетитний) і 200 г (Чурило-Курило). Високоврожайний сорт Чорний гігант радує величезними плодами масою 350-650 г, а найкрасивішим серед чорноплідних є сорт Чорний тюльпан.

Скоростиглістю, врожайністю і тривалістю плодоношення вражає  сорт Північне сяйво з жовто-рожевими плодами-біколор. А найбільш дружною віддачею врожаю відзначається сорт Лакі Крос, який як і Північне Сяйво зав'язує відмінні кисті навіть в аномальну спеку. Найсмачніші і дуже великі плоди у сортів Солодощі Вірджинії, Сільський і Жовто-рожевий бабусі Віней (Grandma Vine's Yellow and Pink). Як показала практика, ці сорти добре ростуть в умовах відкритого ґрунту і встигають віддати урожай в складний сезон.

Прекрасно себе показують і сорти зі смугастими плодами. Індетермінантний сорт Подвійна насолода Дона демонструє високу врожайність плодів масою 250-350 г, з гладенькою глянсовою шкіркою в червоно-золоту смужку. А рожева м'якоть солодка і дуже смачна. Цей сорт плодоносить аж до заморозків. Не можна не відзначити гарні і смачні плоди сорту Великий смугастий кабан, який був виведений спеціально для фермерських господарств і користується на ринку великою популярністю. Його врожайність, скоростиглість і тривалість плодоношення тільки додають привабливості. Зачаровує красою і смаком плодів сорт Король краси, який дає величезні широкосерцеподібні плоди масою 500 г, їх глянцева золотиста шкірка прикрашена червоними, зеленими і золотими смугами. Рожева м'якоть виглядає дуже апетитно і має неповторний смак. 

Говорячи про зеленоплодні помідори варто підкреслити не тільки їх високі смакові якості, а й корисні властивості. Тим городникам, яких бентежить складність визначення ступеня стиглості зелених плодів, можна для початку спробувати виростити сорт Щасливий капітан. Він порадує вас високою врожайністю та великими плодами з прекрасним смаком. А про те, що плоди дозріли, «сигналить» пурпурно-рожевий розлив на їх верхівці.

"Хітами помідорної моди" залишаються сорти з синіми плодами.

Забарвлення, форма і розміри цілющих плодів варіюються, однак ці сорти об'єднують такі чудові характеристики, як висока врожайність, ранньостиглість, стійкість до основних захворювань культури і стресових кліматичних умов.

На моїй грядці одними з перших дозрівають плоди сортів Індиго яблуко і Синя груша. А сорти Волохатий Кейт жовтий і червоний радують дружною віддачею врожаю. 

Говорити про сорти-екзоти можна нескінченно, адже кожен з них особливий і улюблений.

Надлегких в догляді сортів, які не потребують турботи, не буває. І якщо ви вже вирішили їх вирощувати і вкладати в них сили, час і кошти, вибирайте найкращі з кращих. Тоді ваш труд обов'язково окупиться сторицею.

Світлана Внукова 

© Журнал "Огородник"

ФОТО: автора