Пишні та розкішні: особливості весняної посадки півоній

Зри в корінь

Перш ніж пояснювати причини, через які нам доводиться садити півонії в «неналежний» час, згадаємо про особливості кореневої системи півонії. Адже саме її будова і характер росту обумовлюють терміни посадки. 

У півонії є три типи коренів: запасаючі, придаткові та всмоктувальні. 

Запасаючі – товсті бульбоподібні (або веретеноподібні) корені всіх відтінків коричневого кольору, в них міститься запас поживних речовин. Утворюються вони за рахунок потовщення придаткових коренів, що виростають біля бруньок відновлення.

Найбільш «робоча» частина кореневої системи півонії, яка забезпечує всю рослину водою і поживними речовинами, –  всмоктувальні корінці. Вони виростають двічі на рік по всій довжині додаткового коріння, забезпечують процес вкорінення поділки  півонії і приблизно через два місяці відмирають. Відрізнити їх дуже просто – це дуже дрібні білі корінці.

У кореневої системи півонії є два періоди росту і формування.

• Перший – навесні, в березні-квітні, коли у півонії утворюються додаткові корені, і майже по всій їх довжині з'являються численні всмоктувальні корінці. Після цвітіння, коли ріст стебел і листя півонії закінчується, в придаткових коренях відкладаються поживні речовини, в результаті чого вони грубішають і перетворюються на товсті запасаючі. Саме за рахунок цих запасів відбувається швидкий розвиток надземної частини півонії навесні наступного року.
• Другий період росту кореневої системи півонії починається наприкінці серпня і триває до жовтня. У цей час майже не утворюються додаткові корені, зате з'являється велика кількість всмоктуючих, які і укорінюють півонію восени перед зимівлею. 

Причини весняної посадки

У багатьох країнах по всьому світу виробники посадкового матеріалу півоній у вересні-жовтні викопують кореневища півонії та продають посадковий матеріал на місці, «з городу в город». На жаль, в Україні розведення півоній ще не досягло достатніх промислових масштабів, тому пропозиція вітчизняних поділок півонії на осінь поки що обмежена.

Однак сьогодні є можливість задовольнити потреби наших квітникарів, завозячи посадковий матеріал з-за кордону.

Величезні розплідники півоній в Голландії (трав'янисті півонії) і Китаї (гібридні деревоподібні півонії) виробляють посадковий матеріал півоній у великих кількостях, достатніх, щоб задовольнити попит квітникарів не тільки в нашій країні, а й у всій Європі.

Завдяки цій співпраці мрії багатьох наших квітникарів про певні сорти півоній у себе в садах стали дійсністю. На щастя, в останні роки кількість постачальників піонових поділок в нашу країну значно збільшилася, їх географія теж істотно розширилася. 

Для того, щоб забезпечити своєчасну осінню поставку посадкового матеріалу (у вересні-жовтні), всі закордонні піонові розплідники викопують півонії досить рано – приблизно на початку серпня, до того як почали проростати всмоктувальні білі тонкі корінці. В цей час бруньки на поділках ще не встигають достатньо розвинутися.

Але чекати, поки вони розвинуться нема коли, адже вантажу з саджанцями ще належить подолати тисячі кілометрів шляху, перетнути кордон, пройти митницю...

Варіанти розвитку подій

Якщо все складається за планом, ми отримуємо заповітні поділки вчасно, в жовтні, і висаджуємо їх на постійне місце на осіннє укорінення.

Але з різних причин півонії можуть затриматися в дорозі. І тоді довгоочікувані посилки приходять до нас тільки в кінці листопада-грудні. До цього часу у півоній, що ростуть в наших садах, всмоктувальні корінці вже виросли, «відпрацювали» і відмерли.

Рослини вирушили на відпочинок до весни.

Тому якщо ми і висадимо свіжепридбані поділки, вони не вкоріняться, а до кінця лютого будуть спати в землі.

Як тільки сонце стане підніматися досить високо, кореневище півонії почне прокидатися і нарощувати тоненькі всмоктувальні корінці, розпочнеться перше весняне укорінення поділки, яку ми отримали (або придбали) занадто пізно восени. Півонія встигне вкоренитися. Але попереду її чекає не зимовий відпочинок, а виснажливе літо, яке буде випробовувати нашу поділку на міцність спекою, посухою, хворобами. 

Тобто занадто пізня (листопадова) осіння посадка півоній – це практично своєчасна весняна, при якій пройде перший весняний процес вкорінення поділки. Ось чому поділку півонії, отриману в листопаді-грудні, краще покласти в холодильник і зберігати там до березня, ніж висадити в землю, де її можуть застати сильні морози.

І хоча півонія в мерзлій землі не пропаде, тому що це надзвичайно витривала, морозостійка рослина, але в тому, що така зимівля зашкодить її подальшому розвитку, можна не сумніватися. 

Не варто ображатися на співробітників розплідників за несвоєчасну, на вашу думку, доставку посадкового матеріалу. Розплідник – це бізнес, мета якого забезпечити певний рівень продажів. Тому виробники намагаються повною мірою використовувати обидва посадочних сезони (весну і осінь) для реалізації саджанців. Не роблять винятку і для півонії, адже попит на неї дуже великий.

Тому в країнах Східної Європи поділки півонії продаються навіть навесні.

Для цього кореневища викопують пізно восени, до заморозків, залишають в холодильниках на збереження до січня-лютого і відправляють їх нам для весняної посадки.

Всмоктувальні корінці у півонії добре наростають в березні-квітні, тому наше завдання посадити ці поділки якомога раніше, щоб вони встигли вкоренитися до початку спеки.

Таким чином, очевидно, що весняна посадка – вимушений захід, але саме існування весняного посадкового сезону для півоній дає можливість розширити різноманітність і кількість посадкового матеріалу.

Всі по місцях!

У березні сходить сніг, і ґрунт ще не дозрілий, погано піддається обробці. Саме в цей час потрібно починати посадку поділок півоніі, отриманих пізньої осені минулого року або вже цієї весни.

Одразу на постійне місце трав'янисті півонії можна висаджувати в двох випадках:

• якщо ви завчасно підготували посадкові ями
• або якщо ґрунт на вашій ділянці підходить для вирощування півоній, і спеціально готувати ями немає необхідності.

Якщо все це – не про вас, посадіть півонію на тимчасове місце, просто викопавши яму в злегка притіненому куточку.

На початку вересня ви зможете з усіма почестями перенести її на постійне місце, де рослині буде досить сонця. Після посадки не забудьте добре полити півонії. 

Встигнути раніше

Посаджена ранньою весною поділка півонії починає випускати на придаткових коренях тонкі всмоктувальні корінці, і цей процес вкорінення триває до початку травня. Бруньки на коренях починають рости і з них виростають стебла. Добре вкорінена поділка  півонії стимулює ріст стебел. А стебла, в свою чергу, починають виробляти речовини, які запасаються в коренях.

У цей період рослинам необхідно забезпечити достатній полив, оскільки підземна і надземна частини рослини активно розвиваються і потребують значного зволоження. У цьому випадку наша півонія, посаджена навесні, розвивається нормально.

Якщо терміни пройшли

Що ж відбувається, коли поділка посаджена із запізненням (в травні і пізніше)?

У цей час вже не утворюються білі всмоктувальні корінці, і поділка не може вкоренитися. Але бруньки вже випустили стебла, і ті тягнуться до сонця, харчуючись запасами кореня і виснажуючи його. Тільки у вересні, коли запасаючі корені будуть знову нарощувати білі всмоктувальні корінці, почнеться фаза осіннього вкорінення півонії.

Така посадка вкрай ризикована, оскільки є небезпека залити півонію, через що може загнити коріння: поділка не вкоренилася, тому всмоктувати воду просто нічим.

Знаючи, що наша рослина неукорінена і слабка, незважаючи на наявність міцних та гарних стебел, ми повинні на все літо забезпечити їй прітінення.

Зійде чи не зійде?

Таким чином, ми бачимо, що є два варіанти розвитку подій і нашої поведінки у випадках запізнілої весняної посадки.

Варіант перший: ми посадили навесні стандартну поділку, вона виявилася досить сильною, 2-3 бруньки дали стебла, та ще й бутон! Коли бутон буде завбільшки з горошину, його потрібно обов'язково обірвати, щоб не послаблювати неукорінену поділку. Якщо бутон вже зрілий або відкрилася квітка, обривати його не має сенсу, бо до цього моменту він вже послабив поділку і завдав їй значної шкоди. Стебла, хоча і виглядають поки здоровими, поступово починають слабшати, никнути і навіть всихати, тому що не отримують достатньо харчування від виснаженого кореня. 

Що робити? 

• Не заливати, тому що кореням нічим поглинати воду в цей період; 
• притіняти саджанець із стеблами, щоб зменшити навантаження на неукорінену поділку. Для цього досить зробити постійний легкий марлевий навіс і не знімати його до зниження температури в вересні;  
• обірвати все бутони, коли вони досягнуть розміру горошини. Всі зусилля повинні бути спрямовані на те, щоб уникнути плачевного стану надземної частини півонії, адже пониклі і всихаючі стебла – це природний стан для такої рослини.

Варіант другий: ми посадили навесні стандартну поділку, але чи то вона виявилася недостатньо сильною, то чи умови нашого саду їй не сподобалися, – поділка не проросла. Так буває. Як же буде себе вести поділка? Як не дивно – лежати в землі жива і здорова і чекати вересня, щоб почати випускати молоді всмоктувальні корінці і вкорінюватися. Восени, укорінившись, така поділка  впаде в зимову сплячку. І буде чекати першого високого лютневого сонця, щоб знову почати випускати всмоктувальні білі корінці для весняного вкорінення, а потім і проростання.  

Що робити?

• Не панікувати. Якщо півонія посаджена правильно на піднесеному добре дренированому місці, а навесні не з'явилося жодного стебла, потрібно просто чекати; 
• відзначити місце, де ви посадили півонію, щоб знати, де поливати; 
• не заливати (!) – потрібне лише помірне зволоження, щоб підтримувати поділку свіжою, зберігаючи її сили і готуючи її до осіннього укорінення; 
• не розгрібати поділку.

Пройде перша зима, і ми обов'язково побачимо молоді паростки півонії на зазначеному минулої весни місці посадки поділки.

Так що старе прислів'я можна доповнити: курчат по осені рахують, а півонії – по весні.

Надія Ярова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора