Фікуси – володарі тропічного лісу

Фікуси відрізняються незвичайними суцвіттями (сиконії), схожими на великі порожнисті ягоди, нерідко яскраво забарвленими (такі суцвіття можна спостерігати, наприклад, у інжиру, або фігового дерева, – Ficus carica). Самі квітки ніби заховані усередині сиконіїв, і побачити їх можна тільки відкривши суцвіття.

Спочатку фікуси відносяться до кауліфлорних рослин, їхні суцвіття розташовані безпосередньо на стовбурах і гілках, а у деяких видів – на підземних пагонах.

Незвичайні і різноманітні їхні життєві форми.

Найекзотичніша відома під назвою «фікус-душитель». На першому етапі розвитку ця рослина живе як епіфіт (на стовбурі або гілці іншого дерева, куди насіння зазвичай заносять птиці). Повітряні корені фікуса обплітають стовбур «материнського» дерева, а коли вони досягнуть землі, фікус починає швидко рости і за порівняно короткий термін досягає верхнього ярусу деревостану. При цьому обплетене дерево поступово відмирає.

Інша, не менш екзотична життєва форма фікусів – баньян (фікуси бенгальський, каучуконосний і ін.). Формування баньяна починається з того, що він утворює повітряні корені на великих, горизонтально розташованих гілках дорослого дерева. Досягнувши землі, корені розростаються, переплітаються, поступово перетворюючись в стовбури, на яких в подальшому формуються крони. Стовбур одного такого дерева, здалеку схожого на цілий гай, може досягати в діаметрі 300 м.

Завдяки великій різноманітності будови і типів розвитку, що свідчить про широкий адаптивний потенціал роду, фікуси панують в рослинному світі вологих тропічних лісів.

Більшість з них – вічнозелені дерева, проте є напівлистопадні, листопадні, низькорослі і невеликі ліани, що чіпляються за опору повітряним корінням.

Деякі, наприклад фікус дрібнолистий (Ficus pumila), часто культивують в тропічних країнах для декорування стін будинків.

З давніх-давен цінується і широко використовується деревина фікусів. У Стародавньому Єгипті з стійкої та міцної деревини фікуса сікоморуса (Ficus sycomorus) виготовляли саркофаги для мумій: вона успішно витримала випробування тисячоліттями.

Cупліддя інжиру, фікуса сікоморуса і багатьох інших фікусів широко використовують в їжу, а латекс, який міститься майже у всіх частинах рослин, – для виробництва каучука.

Фікуси легко відрізнити від інших культур по молочному соку, який виступає за різних пошкодженнях (наприклад, якщо відірвався лист), і повітряному корінню. Відомо, що у африканських фікусів повітряних коренів утворюється менше, ніж у азіатських.

Деякі фікуси (каучуконосний, ліроподібний) слабо гілкуються.

Щоб стимулювати розгалуження, обрізають верхівки пагонів, які легко можна укоренити у вологому піску. У фікусів з великим листям на пагін залишають, як правило, 2-3 листка, які або наполовину обрізають, або скручують трубочкою і обв'язують ниткою, у дрібнолистих – 3-4 листка. Решту листя видаляють.

Фікуси розмножують і стебловими живцями: з великолистих рослин нарізають живці з двома міжвузлями, у верхніх міжвузлів залишають один листок, обрізаючи його наполовину; з дрібнолистих – з 3-4 міжвузлями, у верхніх міжвузлів залишають два листка. Укорінення відбувається впродовж 1-2 місяців.

Фікуси досить невибагливі, проте для їх розвитку необхідно забезпечити певні умови (освітлення, температурний режим, полив, підживлення).

• Практично всі фікуси світлолюбні, ростуть на добре освітлених місцях. Влітку їх слід притіняти від прямих сонячних променів. Недолік освітлення уповільнює ріст листя, а у ряболистих видів – забарвлення.
• Для нормального розвитку температура в приміщенні повинна бути не нижче 16-18 °C.
• Фікуси досить легко переносять сухість повітря, проте їх слід щодня обприскувати.
• Поливають рослини у міру підсихання земляної грудки. При цьому води повинно бути стільки, щоб вона просякла наскрізь земляну грудку в горщику, а надлишок її витік через дренажний отвір. Влітку рослини поливають щодня, взимку – один раз в 3-5 днів.
• Фікусам потрібно забезпечити хороший дренаж. Для цього на дно ємності кладуть биті черепки або подрібнений пінопласт.
• Фікуси відносяться до культур зі швидким ростом, в період активного росту вони значно збільшують вегетативну масу. Тому з квітня по серпень рослини необхідно регулярно (раз в 2 тижні) підживлювати органічними та мінеральними добривами. Підживлюють лише здорові рослини.

Для вирощування в домашніх умовах краще вибирати наступні види фікусів.

Фікус Бенджаміна (Ficus benjamina) – в природі вічнозелене дерево (висота до 30 м). Виростає біля підніжжя гір в тропічних вологих лісах Південно-Східної Азії. Листя (довжина 5-12 см, ширина 2-5 см) шкірясте, глянсове, зелене, овально-яйцеподібне, волосисте по краю.

У продажу найчастіше зустрічається різновид цього виду – variegata (листя зелене з кремовими краями) і сорт Starlight (листя зелене з білими плямами і краями).

Фікус каучуконосний (Ficus elastica) – в природі вічнозелене дерево (висота до 40 м). Виростає в тропічних вологих лісах і тінистих заболочених місцях Південно-Східної Азії. Листя (довжина до 20 см, ширина 8-10 см) еліптичне, зелене, шкірясте, глянсове.

Найбільш популярні сорти Decora (листя зелене, ширина до 15 см), Sylvie (листя рожево-біле з темно-зеленими плямами).

Фікус ліроподібний (Ficus lyrata) – в природі вічнозелене дерево (висота 10-12 м). Виростає у вологих тропічних лісах Західної Африки. Листя (довжина до 50 см, ширина 10-15 см) шкірясте, темно-зелене, у формі ліри або скрипки. У продажу найчастіше зустрічається сорт Bambino з густо посадженим, дрібнішим листям із загнутими до стебла краями.

Фікус крихітний (Ficus pumila) – в природі кущ, що стелеться. Виростає у вологих субтропіках Китаю і Японії. Листя (довжина 2-3 см, ширина 1,5-2 см) округло-яйцеподібне.

Найпопулярніший різновид цього виду – minima (листя зелене, дрібне, довжина до 1 см), сорт Sunny (листя зелене з кремовими краями).

Фікус священний (Ficus religiosa) – в природі листопадне дерево (висота до 18 м). Виростає у вологих вічнозелених і змішаних лісах Південно-Східної Азії. Листя (довжина до 15 см) серцеподібне, з подовженою загостреною верхівкою.

Фікус трикутний (Ficus triangularis) – в природі вічнозелене дерево (висота до 12 м). Виростає у вологих тропічних лісах Африки. Відрізняється ефектним трикутним листям (довжина до 6 см).

Ігор Мальцев 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com