Золотий скарб з Нового світу: вирощуємо цукрову кукурудзу

Ботанічний опис 

Цукрова кукурудза (Zea mays L.) – однорічна овочева рослина родини тонконогових (злакових).

Стебло пряме, заввишки 2,5 м і більше, листя широколанцетне, опушені зверху. Коренева система дуже потужна: корені проникають на глибину до 2,5 м.

Квітки одностатеві: жіночі зібрані в качан з численними, звисаючими у вигляді ниток стовпчиками і рильцями, покриті зеленою обгорткою; чоловічі – у вигляді волоті, розташовані на вершині рослини. Цвітіння починається через 50-60 днів після появи сходів.

Спочатку з'являються чоловічі квітки (волоті), а через 3-5 днів – жіночі (качани).

Період від цвітіння жіночих квіток до молочної стиглості зерна складає 20-25 днів. Фаза молочної стиглості триває всього 2-5 днів, а період від молочної до повної біологічної стиглості – 40-60 днів.

Насіння велике, яскраво-жовте або біле, зморшкувате і склоподібне. 

Біологічні особливості та технологія вирощування

Цукрова кукурудза – культура теплолюбна, певною мірою посухостійка.

Насіння проростає при 8-10 °С, оптимальна температура для росту і розвитку рослин 18-24 °С. Висока температура повітря (30 °С і більше) в період цвітіння негативно позначається на процесі запліднення.

Найбільша потреба у воді проявляється за тиждень до викидання волоті і триває місяць.

Кукурудза дуже чутлива до добрив. Найбільше поживних речовин рослинам потрібно в період цвітіння і формування качанів.

При нестачі азоту листя жовтіє і відмирає, якщо бракує фосфору – червоніє, а при дефіциті калію по краях листя з'являються "опіки".

Це рослина короткого дня (12-14 год). При більш довгому світловому дні вона пізніше цвіте, затягуються терміни дозрівання, збільшується період вегетації.

Агротехніка, розмноження та вирощування

Кукурудза добре вирощувати на родючих і освітлених ділянках. Її не можна розміщувати на знижених, з близьким заляганням ґрунтових вод, погано дренованих, заболочених місцях, а також на суглинних і солонцевих ґрунтах.

Хороші попередники – всі сільськогосподарські культури, крім столових і цукрових буряків.

Сіють кукурудзу в I декаді травня, коли ґрунт прогріється до 8-10 °С.

Схема посіву 70х70 см, глибина загортання насіння при оптимальних строків сівби 8-10 см, норма висіву – 200 г на 1 сотку.

Сходи проріджують при появі другого листа. На посівах проводять досходове і післясходове боронування, потім багаторазово розпушують міжряддя, щоб знищити бур'яни і створити мульчуючий шар ґрунту під рослинами для перешкодження випаровуванню вологи.

Збирають кукурудзу у фазі молочної стиглості, коли маточкові нитки на вершині качана стають бурими, але до того, як вони засохнуть, а оболонка зерна при натисканні нігтем тріскається і з неї витікає молочно-біла рідина.

Збирають качани в 2-3 прийоми і одразу ж варять або консервують (за добу після збирання при температурі 30 °С зерно цукрової кукурудзи втрачає 50% цукру).

Якщо зібрані качани не можна використати одразу, їх зберігають 15-20 днів при температурі 0 °С або добре висушують, потім відокремлюють від стрижня, очищають і використовують як посівний матеріал або згодовують худобі, домашній птиці.

Хімічний склад  

За змістом сухої речовини, жирів і вуглеводів цукрова кукурудза перевершує кольорову капусту і зелений горошок.

Зерно в фазі молочної стиглості містить 60-72% вуглеводів, 10-15% білка, 4-7% жирів, клітковину, каротиноїди, вітаміни А, С, B₁, В₂, В₆, РР, D, Е, К₃, а також мінеральні солі, в тому числі фосфор, кальцій, залізо. У білку є незамінні для організму амінокислоти – лізин і триптофан.

Лікувальна та харчова цінність   

Кукуруза відома не тільки як харчова, а й як лікарська культура.

Її вживають при хворобах печінки і сердцево-судинної системи, нефриті, подагрі і ін. 

• Кукурудзяні рильця – ефективний сечогінний засіб, їх застосовують при запальних процесах в печінці, жовчному і сечовому міхурі, при каменях у нирках.
• Кукурудзяна олія багата мінеральними речовинами, солями калію, фосфору, кальцію, магнію та ін.

В ній містяться і вітаміни групи В, провітамін А, дуже багато вітаміну Е (в 10 разів більше, ніж у вершковому), поліненасичені  жирні кислоти (60%), які нормалізують жировий обмін: знижують вміст холестерину в крові, затримують проникнення його в судинну стінку, перешкоджаючи утворенню атеросклеротичних бляшок в артеріях.

Крім того, кукурудзяна олія знижує ризик виникнення тромбозів (особливо цінно для людей з коронарним атеросклерозом).

За змістом таких важливих ненасичених жирних кислот, як лінолева і ліноленова, воно перевершує соняшникову та бавовняну олію, поступаючись лише соєвій.

Багато в кукурудзяній олії і фосфатидів (1,5 г на 100 г масла), які, поряд з ненасиченими жирними кислотами, регулюють вміст холестерину в організмі. При їх нестачі посилюється накопичення жирів і відкладення в тканинах холестерину.

Дуже цінно і те, що кукурудзяна олія підвищує тонус жовчного міхура і підсилює його скорочення, надаючи яскраво виражений жовчогінний ефект. Причому не тільки збільшується секреція жовчі, але і відбуваються якісні її зміни: зменшується питома вага, в'язкість, знижується вміст білірубіну.

Тому при запаленні жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, захворюваннях печінки для приготування їжі рекомендують використовувати тільки кукурудзяну олію.

Цукрова кукурудза – цінна овочева культура. Зерна в молочно-восковій стиглості варять, солять, сушать, консервують, додають в супи, салати, другі страви.

Три способи консервування кукурудзи 

1. Свіжі, молоді, дрібні (довжина 8-10 см, діаметр 2-2,5 см) качани кукурудзи очистити від листя і волокон, щільно вкласти в банку і додати спеції – перець духмяний (горошок), кріп, лавровий лист. Вміст банки залити маринадом. Для маринаду потрібно: 150 г оцту, 4 ст. ложки цукру, 2 ч. л. солі – на 1,5 л води. Банки пастеризувати 1,5-2 г.

2. Кукурудзу варити в несолоній воді до готовності. Потім качани щільно вкласти в банки (в 3-літрову банку входить 8 качанів), залити гарячим розсолом (300 г солі і 300 г цукру на 10 л води) і пастеризувати в каструлі 20-30 хв, після цього закатати кришками і охолодити. Взимку качани разом з розсолом потрібно перекласти в каструлю, довести до кипіння – і кукурудза готова до вживання.

3. Відокремити ножем зерна кукурудзи, засипати в каструлю і залити гарячим маринадом (по 1 ст. л. солі і цукру на 1 л води). Потім кукурудзу разом з відваром вилити в літрові банки, накрити кришками і пастеризувати 40-50 хвилин. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com